Ухвала суду № 108403969, 13.01.2023, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/73/23

Номер провадження 2-а/298/10/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2023 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції Ладан Петра Михайловича про скасування постанови серії ЕАР №6184539 про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2022 року за ч.2 ст.122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

9 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся всуд задміністративним позовомдо інспектора лейтенанта поліції Ладан Петра Михайловича про скасування постанови серії ЕАР №6184539 про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2022 року за ч.2 ст.122 КУпАП, в якому просить:

1)визнати дії інспектора лейтенанта поліції Ладан Петра Михайловича щодо складання постанови серії ЕАР №6184539 про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень за порушення ст. 122 ч. 2 КУпАП незаконними;

2)визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАР №6184539 про адміністративне правопорушення від 18 листопада 2022 року, а провадження по справі закрити;

3)витребувати (відзняті в повному обсязі) відеодокази події, яка мала місце 17 листопада 2022 року зняті на реєстратор із автомобіля поліцейських та з нагрудної камери інспектора лейтенанта поліції Ладан Петра Михайловича, на основі яких виносилася постанова серії ЕАР №6184539 про адміністративне правопорушення.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя вважає, що така підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови), що визначено частиною другою статті 286 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується постанова серії ЕАР №6184539 від 18 листопада 2022 року про накладення адміністративного стягнення, в той же час із копії постанови, яка долучена до позовної заяви слідує, що датою розгляду справи зазначено: 17 листопада 2022 року (дані внесені друкованими літерами та цифрами), наявна відмітка про відмову від отримання такої постанови ОСОБА_1 . Між тим, вказана копія постанови містить відмітку, зроблену рукописним способом - "18.11".

Позивачем зазначено про те, що остаржувана постанова винесена саме 18 листопада 2022 року та була отримана ним 4 січня 2023 року, при цьому, належних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до суду 9 січня 2023 року, що підтверджується відміткою на штампі вхідної кореспонденції суду.

Водночас ОСОБА_1 не проситьу своємупозові пропоновлення строку для звернення до адміністративного суду із даним позовом, вказуючи, що 4 січня 2023 року отримав лист від Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області,а томувважає,що строкомдля оскарженняпостанови єперіод з5січня 2023року по15січня 2023року.

Позивачем до позову долучено конверт з відтиском поштового штемпеля, при цьому, датою відтиску такого поштового штемпеля є 2 грудня 2022 року, при цьому, дані щодо відправника поштового відправлення через нечитабельність відомостей щодо цього неможливо встановити.

Звертається увага, що в матеріалах позову відсутні докази на підтвердження зазначених ОСОБА_1 відомостей про винесення оскаржуваної постанови 18 листопада 2022 року та отримання ним копії цієї постанови 4 січня 2023 року.

Обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, позивач суду не повідомив, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не подав.

Відповідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказати підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких умов суддя вважає за необхідне запропонувати позивачу звернутися до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку із зазначенням доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду або ж надати суду докази на підтвердження зазначених відомостей про отримання 4 січня 2023 року позивачем копії постанови від 18 листопада 2022 року.

Крім того, суддею зауважується наступне.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно ст.ст. 1, 2 Закон України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

18 березня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду за наслідком розгляду касаційних скарг по адміністративній справі №543/775/17 ухвалено постанову, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року, та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту пред`явлених позовних вимог слідує, що позивач просить суд визнати дії інспектора поліції Ладан П.М. незаконними і визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, тобто заявляє дві самосійні вимоги немайнового характеру, кожна з яких потребує окремого вирішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

За вказаних обставин, оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, то останньому слід сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (за кожну вимогу немайнового характеру в розмірі 536 гривень 80 копійок (2684 х 0,2 = 536,80).

Проте, позивачем до позовної заяви не надано документа на підтвердження сплати судового збору та не надано документів, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір має бути сплачений з дотриманням таких реквізитів: рахунок №UA318999980313131206000007393, отримувач коштів ГУК у Зак.обл./Великобер.тг/22030101, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ст. 288 КУпАП, якою передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), роз`яснює законодавчу норму щодо обов`язку сплати позивачами судового збору у даних категоріях справ.

Крім того, суддею зауважується наступне.

Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У позовній заяві зазначено відповідачем - інспектора лейтенанта поліції Ладан Петра Михайловича, 82400 Львівська область м.Стрий вул.Коссака, 11, однак відсутні відомості щодо територіального підрозділу органу Національної поліції, де працює іспектор, не зрозумілим є посадовою особою, якого саме суб`єкта владних повноважень є інспектор лейтенант поліції Ладан Петро Михайлович, діючи від імені органів Національної поліції. Відтак, позивачу у даному випадку слід вірно зазначити найменування відповідача.

Разом із тим звертається увага, що відповідно до постанови КАС ВС від 26.12.2019 №724/716/16-а (К/9901/12750/18) у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення.

Згідно частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві можливість у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду надати до суду заяву про усунення зазначених вище недоліків та докази сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції Ладан Петра Михайловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - залишити без руху і надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Копію ухвали надіслати позивачу, роз`яснивши, що у разі якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатися не поданою та повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.