Вирок № 108403711, 16.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3069/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд)

у складі головуючої судді ОСОБА_1 одноособово,

за участю

секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

та сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105040000269 від 26.01.2021за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:16.01.2021 року Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік; 30.08.2021 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1ст.309 КК України, до 2 років обмеження волі; 21.01.2022 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України, до 1 року 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального Кодексу України (далі - КК), у с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_6 , 26 січня 2021 року о 10 годині 35 хвилин, з метою таємного викрадення чужого майна з корисливих мотивів, прийшов до магазину ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: м. Київ. вул. Алматинська 2/1.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, прийшовши до магазину ТОВ «АТБ-маркет», ОСОБА_6 зайшов до відділу в якому розміщені шоколадки, де взяв з торгівельного стелажу шоколадки «Мілка» арт. № 7622210924568, у кількості 9 штук, закупівельною вартістю 711 гривня 72 копійок та поклав до кошику. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 підійшов до іншого торгівельного стелажу, де взяв з полиці одну упаковку соку торгівельної марки «Сандора», арт. №4823063112970, закупельною вартістю 24 гривні 08 копійок, який почав тримати при собі у руках.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого збагачення, ОСОБА_6 бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, дістав з кошика шоколадки «Мілка» 9 штук та сік торгівельної марки «Сандора», що належить ТОВ «АТБ-маркет», та направився до виходу з магазину.

Виконавши всі дії, які ОСОБА_6 вважав необхідним для таємного викрадення чужого майна, вийшов за рамки магнітного контролю магазину не розрахувавшись за товар, що належить ТОВ «АТБ-маркет» та не закінчив свої дії, з причин, які незалежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками поліції та охорони вказаного супермаркета.

Вказаних висновків Суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини його вчинення, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу, щиро розкаявся у вчиненому.

Так, указав, що дійсно за наведеного у вироку алгоритму дій учинив крадіжку майна в магазині ТОВ «АТБ-маркет».

Останній також виразив готовність понести покарання за вчинене у межах своєї вини.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення просив Суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення цього кримінального правопорушення, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, Суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку,приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за вище встановлених обставин.

При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22.03.2018 у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, Суд уважає, установленими усі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.

При кваліфікації дій обвинуваченого Суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.

Відповідно до пунктів 3-4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 11 вересня 2019 року в справі № 725/2266/18, слідує, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним,Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому Суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК щодо події кримінального правопорушення, у т.ч. часу, місця, способу учинення.

Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого (див. постанову ККС ВС від 22.03.2018 у справі № 759/7784/15-к).

Обвинувачений висловив щирий жаль з приводу учинених дій та осуд своєї поведінки.

Активне сприяння розкриттю злочину, що виразилось у активному сприянні у встановленні обставин регламентованих ст. 91 КПК.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не установлено.

Також, Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має місце проживання, стан здоров`я, спосіб життя (див. дані установочної частині цього рішення), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає прийнятні соціальні зв`язки; позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 185 КК України у виді позбавлення волі, із визначенням остаточного покарання у порядку ч. 4 ст. 70 КК ураховуючи його засудження за вироком від 21.01.2022.

Суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, Суд

у х в а л и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Згідно ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового складання покарань призначених за цим вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2022, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_6 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 21.01.2022, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу, та, як наслідок, обраховувати початок строку такого покарання з 10.12.2021.

Речові докази: диски із відеозаписами, залишити в матеріалах судового провадження.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченого, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С у д д я ОСОБА_1