Ухвала суду № 108403587, 04.01.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/27/23

провадження № 1-кс/753/131/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023100020000073 від 02.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Полтавської області, Лохвицького району, м. Червонозаводське, громадянина України, з повною середньою освітою, дітей на утриманні не маючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 03 квітня 2012 року вироком Лохвицького районного суду Полтавської області за ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн, 03 грудня 2012 року постановою цього ж суду покарання у вигляді штрафу замінене на покарання у вигляді громадських робіт на строк 59 годин;

- 25 вересня 2013 року вироком Лохвицького районного суду Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки;

- 22 серпня 2016 року вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць, 25 серпня 2018 року, звільненого умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 15 днів;

- 29 липня 2021 року вироком Оболонського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на шість місяців, звільненого у зв`язку з відбуттям призначеного строку покарання;

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з моменту затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12023100020000073 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, крім того Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, крім того Указом Президента внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, та Указом від 12 серпня 2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану України з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову, повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , 02.01.2023 приблизно о 20 год. 48 хв., перебуваючи в магазині «SINSAY», розташованого в приміщенні торгового центру «Аладін» за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 3а, умисно з корисливих спонукань, вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно, для чого, об`єктом свого злочинного посягання обрав майно, яке належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» ідентифікаційний код 32435513.

Реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи в магазині «SINSAY» по вулиці Гришка, 3а, в м. Києві, переконавшись та вважаючи, що за його злочинними діями ніхто з обслуговуючого персоналу та відвідувачів магазину не спостерігає, шляхом вільного доступу взяв з полиць товар а саме: штани чоловічі артикул 956О-99Х-ХS в кількості 1 штуки, вартістю 367 грн. 20 коп. (без ПДВ)., штани чоловічі артикул 1969О-28Х-S в кількості 1 штуки, вартістю 399 грн. 20 коп. (без ПДВ); чоловіча куртка артикул 18ЮО-99Х-ХS, вартістю 959 грн. 20 коп. (без ПДВ); після чого, з метою подальшого повторного таємного викрадення, куртку одягнув на себе, а штани утримував у руках.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , утримуючи при собі вказаний товар, пройшов повз касову зону не розрахувавшись за товар та в подальшому через сигнальні рамки виходу з магазину, які спрацювали, але останній не реагуючи, вийшов з приміщення магазину « SINSAY », в цей час злочинні дії ОСОБА_5 були викриті працівниками магазину, які почали йому кричати щоб він зупинився, але, останній не реагуючи на це, розуміючи що його злочинні дії було викрито та вони носять відкритий характер, від свого злочинного наміру не відмовився та почав втікати разом з товаром який він викрав, але невдовзі, в приміщенні торгового центру, був зупинений працівниками охорони разом з товаром який він намагався викрасти. Таким чином, ОСОБА_5 , виконав усі дії які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин що не залежали від його волі.

Своїми умисними, злочинними діями, ОСОБА_5 , міг завдати матеріального збитку ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» на загальну суму 1725 гривень 60 копійок.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

У вчиненні даного злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Полтавської області, Лохвицького району, м. Червонозаводське, українця, громадянин України, не одружений, тимчасово не працюючий, з повною середньою освітою, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 03.04.2012, Лохвицьким районним судом Полтавської області за ч. 1, 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн., постановою цього ж суду від 03.12.2012 покарання у вигляді штрафу замінене на покарання у вигляді громадських робіт на строк 59 годин; 25.09.2013 Лохвицьким районним судом Полтавської області за сукупністю злочинів передбачених частинами 2 ст. 185 ч. 2 ст. 190 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 22.08.2016 Оболонським районним судом м. Києва, за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць, 25.08.2018 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 3 місяці 15 днів; 29.07.2021 Оболонським районним судом м. Києва, за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у вигляді арешту строком 6 місяців.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.

В порядку ст. 177 КПК України прокурором встановлені наступні ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. За вчинення вказаного злочину передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років. Вказані обставини можуть спонукати підозрюваного до втечі з метою уникнення покарання, адже підозрювану раніше судиму за майновий злочин.

2) вчинити інший злочин, оскільки офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що останній не працює, не має постійного джерела доходів та вчинив умисний тяжкий злочин, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів категорії тяжких злочинів за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

До підозрюваного ОСОБА_5 не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистої поруки у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями досудовим слідством не встановлені.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе перешкодити переховуванню від органів досудового розслідування та суду, адже ОСОБА_5 усвідомлює, що у разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі. Окрім того, даний запобіжний захід не може запобігти спілкуванню зі свідками, представником потерпілого, переховуванню від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інший, зокрема, майновий злочин, крім того, підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного місця проживання в м. Києві, зі слів проживає в хостелі.

Таким чином, існує достатня ймовірність ризиків, визначених ст. 177 КПК України для прийняття судом рішення про обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, який є єдиним, що ізолює особу від суспільства та єдиним, що зможе запобігти вказаним ризикам у конкретному кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали за можливе застосувати домашній арешт, посилаючись на наявність у підозрюваного місця проживання та реєстрації. Вважають, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою занадто суворим.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України серед інших запобіжним заходом є: тримання під вартою.

Частина 3 ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного;

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення;

3) чи наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України;

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України;

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження;

6) вирішення питання щодо застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчого, підозрюваного і його захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_5 , 03.01.2023 року, про що є відмітка в підозрі.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, ОСОБА_5 був затриманий 02.01.2023 року о 20 годині 48 хвилині, в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені відомості, надані сторонами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину; протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України; протоколом допиту представника потерпілого; протоколами допиту свідків.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні вказано, що підозрюваний ОСОБА_5 може: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , у сукупності з іншими обставинами.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

При встановленні наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення слід враховувати те, що до ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, не працевлаштований, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років;

- відсутність у підозрюваного постійного джерела доходу, постійного місця проживання;

- наявність судимостей.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, а інші, більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання можливості настання встановлених ризиків.

Доводи підозрюваного та його захисника про можливість застосування домашнього арешту, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 має місце проживання в м. Києві, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження вказаних обставин слідчому судді не надано. Окрім цього, підозрюваним і його захисником не надано доказів, що підтверджують місце його роботи та отримання доходів. Також, слідчий суддя зазначає, що у даному випадку з врахуванням особи підозрюваного, існує реальний ризик вчинення ним іншого злочину, тому застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За наведених вище обставин слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, а саме 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 107 360 грн., що з врахуванням особи підозрюваного, його майнового стану, відсутністю доходу та місця працевлаштування є співмірною для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у випадки її внесення.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слідчий суддя покладає на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 , погодженого прокурором ОСОБА_4 про обрання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 березня 2023 року включно.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного ОСОБА_5 - з 02 січня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.

Встановити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, МФО 820172, рахунок №UA128201720355259002001012089).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку із внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із потерпілим, підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали слідчого судді та строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків визначити до 02 березня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службові особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено 09 січня 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1