Вирок № 108401037, 16.01.2023, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/2963/22

Провадження № 1-кп/175/162/22

Вирок

Іменем України

16 січня 2023 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12022046440000139 відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Олександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого 22.12.2021 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.1 ст.186, ч.1 ст.70, ст.ст.75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.2 ст.125 КК України,

встановив:

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, а у подальшому Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року і Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 травня 2022 року строком на 90 діб, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і в період іспитового строку умисно вчинив кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, 23 червня 2022 року приблизно о 15.00 годині потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийшов за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 , де на той момент у будинку вже перебували ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , з якими ОСОБА_10 спільно вживав алкогольні напої.

В цей час ОСОБА_8 помітив у руках ОСОБА_11 мобільний телефон марки «ZТЕ ВlаdеА31» в корпусі синього кольору і у нього виник умисел, спрямований на відкрите його викрадення.

З цієюметою приблизноо 17.00годині 23червня 2022року ОСОБА_8 ,перебуваючи устані алкогольногосп`яніння і знаходячись у дверному отворі між кімнатою та кухнею вказаного будинку, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи кримінальне правопорушення повторно, в умовах воєнного стану, шляхом ривка вихопив з руки ОСОБА_11 мобільний телефон марки «ZТЕ ВlаdеА31» в корпусі синього кольору (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , S/n: НОМЕР_3 ) вартістю 2550 грн. і, з відкрито викраденим майном, втік з будинку, покинув територію домоволодіння та отримав можливість розпорядитися телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

Надалі, 23 червня 2022 року приблизно о 17.02 години ОСОБА_10 , перебуваючи на вул. Дослідній на відстані близько 5 метрів від домоволодіння АДРЕСА_3 , звернувся до ОСОБА_12 , котрий стояв навпроти нього на відстані 7 метрів, з вимогою повернути належне йому майно, а саме мобільний телефон марки «ZТЕ ВlаdеА31» в корпусі синього кольору. В цей момент ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння та не реагуючи на прохання потерпілого, підбіг до останнього та реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, правою рукою, зжатою в кулак, умисно наніс один удар в область носу. Від отриманого удару ОСОБА_10 втратив рівновагу і падаючи, схопився за одяг ОСОБА_12 , в результаті чого вони обидва впали на землю. Після цього обвинувачений, знаходячись поверх потерпілого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, умисно наніс йому почергово обома рука, зжатими в кулак, в область голови та тулуба не менше 4-х ударів.

У результаті умисних злочинних дій ОСОБА_12 потерпілому ОСОБА_13 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців обличчя та забою правого колінного суглобу, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалість понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день).

У судовому засіданні ОСОБА_8 свою провину визнав частково та пояснив наступне. 23.06.2022 року він разом із ОСОБА_14 перебував у гостях у ОСОБА_15 , де останні вживали спиртні напої. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_10 , який намагався підключити приставку Т-2 до телевізора. У той час як ОСОБА_10 вирішив сходити додому, він попросив у нього телефон для здійснення дзвінка, на що ОСОБА_10 добровільно передав йому свій телефон. Коли ж він відійшов від хвіртки, то ОСОБА_10 почав кричати у його бік нецензурні вислови з вимогою повернути телефон. Після цього він підійшов до потерпілого і вдарив у обличчя. Телефон не повернув ОСОБА_13 , а разом із ОСОБА_14 продав односельчанину. Вину визнає повністю за фактом нанесення ОСОБА_13 тілесних пошкоджень. В іншій частині вину не визнає та заперечує факт вживання ним спиртних напоїв.

Провина обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який у суді пояснив, що 23.06.2022 року у другій половині дня він прийшов до свого знайомого ОСОБА_15 з метою підключення приставки Т-2 до телевізора. На той час у ОСОБА_16 вже перебували ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . На столі стояла пляшка горілки, якою його пригостили, але хто саме вживав спиртні напої, сказати не може, оскільки не бачив. Після того, як він виявив несправність зарядного пристрою до тюнера, вирішив сходити додому за іншим. Виходячи з будинку, на порозі зіткнувся зі ОСОБА_19 та ОСОБА_14 , які перегороджували вихід. ОСОБА_8 сказав, що йому треба зателефонувати, а тому взяв у нього з рук телефон і вийшов з будинку на вулицю. Він пішов за ним, висловлюючи вимогу повернути телефон із застосуванням нецензурної лайки. В цей час ОСОБА_8 підійшов до нього та вдарив його один раз в обличчя, від чого він упав і коли падав, потягнув за одяг ОСОБА_12 , і вони разом з ним впали на землю. У лежачому положенні ОСОБА_8 намагався нанести йому ще удари. Після бійки йому допомогли підвестися, ОСОБА_8 вправив йому зламаний ніс і він пішов додому, а телефон залишився у ОСОБА_20 . На даний час претензій до обвинуваченого не має. На досудовому слідстві давав інші показання у зв`язку з тим, що був дуже злий на ОСОБА_12 , а тому говорив, що той вихопив у нього телефон.

Показаннями свідка ОСОБА_7 , який в суді пояснив, що влітку 2022 року, точної дати не пам`ятає, до нього додому прийшли ОСОБА_18 і ОСОБА_17 . Пізніше до них прийшов ОСОБА_10 з приставкою Т-2, яку намагався підключити до телевізора, але не зміг, так як не працював зарядний пристрій і тому ОСОБА_10 вирішив сходити додому за новим. Коли ОСОБА_10 вийшов із двору, то з вулиці було чути, що відбувається конфлікт, але він не виходив і не цікавився, що там сталося. Наступного дня ОСОБА_10 розповів, що його побили та забрали телефон, але хто саме, не пам`ятає.

Показаннями свідка ОСОБА_21 , який в суді пояснив, що влітку 2022 року, точної дати не пам`ятає, він сидів на літній площадці біля магазину по АДРЕСА_4 , де зі своїми знайомими розпивав пиво. В цей час до них підійшли обвинувачений та ОСОБА_22 , прізвища яких йому невідомі, й ОСОБА_23 запропонував купити у нього бабусин мобільний телефон за 500 грн., на що він погодився. Оскільки у нього не було грошей, то він зайняв кошти та передав ОСОБА_23 500 грн. однією купюрою, після чого отримав телефон у корпусі темного кольору. Згодом працівники поліції вилучили цей телефон, який ОСОБА_10 впізнав як телефон, що в нього викрали. Зазначені події він ні з ким не обговорював і обставини крадіжки телефону йому невідомі.

Матеріалами кримінального провадження № 12022046440000139, а саме:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25.06.2022 року, зареєстрованим того ж дня в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) під № 6157, з якого убачається, що ОСОБА_10 просить співробітників поліції вжити заходів до ОСОБА_12 , який 23.06.2022 року близько 17.00 години спричинив йому тілесні ушкодження на АДРЕСА_3 (а.к.п.6);

- протоколом огляду місця події від 07.09.2022 року з фото-таблицею до нього, з яких убачається, що з письмового дозволу ОСОБА_7 у цей день з 08.30 години до 09.30 години у присутності потерпілого ОСОБА_6 і понятих проведено огляд ділянки місцевості біля домоволодіння та самого будинку АДРЕСА_3 . Під час огляду потерпілий ОСОБА_10 зазначив місце, розташоване на відстані приблизно 10 метрів від домоволодіння АДРЕСА_3 , де ОСОБА_8 спричинив йому тілесні ушкодження (а.к.п.31-33,34-36);

- протоколом огляду предмету від 07.09.2022 року, з якого убачається що в цей день з 12.00 години до 12.25 години у службовому кабінеті № 33 ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області у присутності двох понятих свідок ОСОБА_21 добровільно надав мобільний телефон марки «ZТЕ Вlаdе А31» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), S/n: НОМЕР_3 , в корпусі синього кольору (а.к.п.56);

- протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 07.09.2022 року і довідками до них, із яких слідує, що свідок ОСОБА_21 у присутності двох понятих, серед інших на фото № 2 і № 3 за рисами обличчя впізнав ОСОБА_9 та ОСОБА_5 як осіб, які в кінці червня 2022 року продали йому мобільний телефон марки «ZТЕ ВlаdеА31» (а.к.п.59-60,61,62-63,64);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.09.2022 року і відеозаписом до нього, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_10 у присутності двох понятих детально розповів і на статисті показав як ОСОБА_8 у будинку АДРЕСА_3 вихопив у нього з руки його телефон, а потім на вулиці поблизу будинку № 85 наніс йому удари в область обличчя та тулуба (а.к.п.66-69,74);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.09.2022 року і відеозаписом до нього, з яких убачається, що свідок ОСОБА_24 у присутності двох понятих і статиста розповів про події 23.06.2022 року, а саме як у цей день разом зі ОСОБА_19 прийшли до ОСОБА_15 , з яким разом у будинку АДРЕСА_3 вживали горілку. Через деякий час до ОСОБА_16 прийшов ОСОБА_10 підключити до телевізора приставку Т-2. Після того як вони всі разом випили по 50 г горілки, ОСОБА_10 сказав, що принесе інший блок живлення. Далі він зі ОСОБА_19 попрямували до виходу, слідом за ними пішов ОСОБА_25 . Перебуваючи у дверному отворі кухні перед ОСОБА_26 стояв ОСОБА_8 , який в його присутності вихопив телефон з правої руки у ОСОБА_11 та зі словами: « ОСОБА_27 подзвонить», побіг на вулицю. Слідом за ОСОБА_19 побіг ОСОБА_10 , який кричав «Поверни телефон». Вийшовши з будинку на вулицю через крики, побачив, що ОСОБА_10 лежав на землі, а ОСОБА_8 наносив тому удари рукою та ногою. В цей час сусідка крикнула, що викличе поліцію, а тому ОСОБА_8 підвівся, вправив ОСОБА_13 ніс і пішов по вулиці. Коли він наздогнав ОСОБА_12 , той показав йому телефон, і коли вони були біля магазину, запропонував купити ОСОБА_28 телефон за 500 грн., на що останній погодився (а.к.п.70-73,74);

- висновком експерта судово-товарознавчої експертизи № 2200 від 07.09.2022 року, відповідно до якого станом на 23.06.2022 року ринкова вартість, з урахуванням зносу, мобільного телефону марки «ZТЕ Вlаdе А31», S/n: НОМЕР_3 , в корпусі синього кольору, що був у користуванні з 30.03.2022 року, складає 2550 грн. (а.к.п.78-81);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.09.2022 року і відеозаписом до нього, відповідно до яких підозрюваний ОСОБА_8 у присутності двох понятих детально розповів і на статисті показав при яких обставинах 23.06.2022 року він з ОСОБА_14 прийшов до ОСОБА_16 до будинку АДРЕСА_3 , де разом розпивали горілку. Через деякий час до ОСОБА_16 прийшов ОСОБА_10 , який почав підключати до телевізора приставку Т-2, а потім разом з іншими випив горілки. Далі пам`ятає, що стояв у дверному отворі між кімнатою та кухнею, і в цей час повз нього проходив ОСОБА_10 , який тримав у правій руці свій мобільний телефон. Він вихопив своєю правою рукою мобільний телефон у ОСОБА_11 , щось сказав, точно не пам`ятає, та побіг на вулицю, при цьому чув, як ОСОБА_10 рухався за ним і щось кричав. Пробігши по вулиці близько 5 метрів, зупинився і коли до нього підбіг потерпілий, він своєю правою рукою, зжатою в кулак, наніс ОСОБА_13 один удар в область носа. Від удару потерпілий почав падати та потягнув його за одяг, від чого він упав на ОСОБА_11 і в такому положенні наніс тому не менше трьох ударів в обличчя. Після цього вони обидва підвелися, він вправив ОСОБА_13 ніс і з телефоном останнього направився в центр села, де біля продуктового магазину зустрів знайомого ОСОБА_29 , якому продав вказаний телефон за 500 грн. (а.к.п.134-137,138);

- висновками експертів № 2574е, № 2578е та № 2582е від 16-20 вересня 2022 року, з яких убачається, що у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синців обличчя та забою правого колінного суглобу, які спричинені від дії тупого (тупих) твердого предмету (предметів) у термін, на який вказує обстежений, тобто 23.06.2022 року. Ці тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 діб, але не більше як три тижні (21 день). Локалізація та характер виявлених тілесних ушкоджень не суперечить механізму їх утворення, на який вказують ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у ході проведення слідчих експериментів за їх участю 07 і 14 вересня 2022 року відповідно (а.к.п.152-153,158-160,165-167);

- речовим доказом - мобільним телефоном марки «ZТЕ Вlаdе А31», S/n: НОМЕР_3 , в корпусі синього кольору, який зберігається у камері схову речових доказів ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (а.к.п.57,58).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує, що відповідно до його прецедентної практики, при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справах «Коробов проти України», «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, переконливих, чітких і узгоджених між собою.

Суд,дотримуючись принципівзмагальності сторіні свободив поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості,дотримуючись принципудиспозитивності,а саме,діючи вмежах своїхповноважень такомпетенції,вирішуючи лишеті питання,що винесеніна йогорозгляд сторонамита віднесенідо їхповноважень,зберігаючи об`єктивністьта неупередженість,створивши необхідніумови дляреалізації сторонамиїхніх процесуальнихправ івиконання процесуальнихобов`язків,безпосередньо дослідившинадані стороноюобвинувачення докази,які єдостовірними,допустимими йдостатніми,дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_12 у вчинені кримінальних правопорушень за обставин, викладених у обвинувальному акті від 15.10.2022 року, і його умисні дії кваліфікує: за ч.4 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану; за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Доводи обвинуваченого про свою невинуватість у вчиненні грабежу, суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінального покарання за вчинення цього кримінального правопорушення.

Безумовними фактами винуватості ОСОБА_12 у відкритому викраденні мобільного телефону, є його послідуючі дії по утриманню та розпорядженню чужим майном. Отже його показання про те, що потерпілий самостійно передав йому свій мобільний телефон для здійснення дзвінка, є неправдивими та повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, покладених в основу вироку.

Окремої оцінки заслуговують показання потерпілого ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_7 , що були дані ними в ході кримінального провадження.

Так, 10 серпня та 07 вересня 2022 року при допиті в якості потерпілого та під час проведення слідчого експерименту 07.09.2022 року ОСОБА_6 повідомив дізнавачу і слідчому, що 23.06.2022 року приблизно о 17.00 годині на порозі будинку № 85 по вул. Дослідній у с. Олександрівка ОСОБА_8 вихопив у нього з руки його телефон, начебто щоб зателефонувати, та побіг на вулицю. Він одразу прослідував за ОСОБА_19 , який на його вимогу повернути телефон, підбіг до нього та спричинив тілесні ушкодження, після чого пішов у бік свого дому. Крім того, пояснював, що разом з усіма присутніми в будинку ОСОБА_16 вживав горілку (а.к.п.9-10,40-42,66-69).

У суді потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що на досудовому слідстві давав інші покази у зв`язку з тим, що був дуже злий на ОСОБА_12 , а тому говорив, що той вихопив у нього телефон, тоді як фактично він не заперечував, щоб обвинувачений скористався його телефоном. Також не бачив, щоб ОСОБА_8 пив горілку.

Свідок ОСОБА_7 при допиті 07.09.2022 року повідомив слідчому, що 23.06.2022 року о 15.00 годині до нього додому в будинок АДРЕСА_3 прийшли ОСОБА_18 і ОСОБА_17 . У нього вдома була горілка об`ємом 0,5 літра, котру вони всі разом розпили. Потім він сходив по сусідству і придбав ще одну пляшку горілки. Під час її розпивання до нього прийшов ОСОБА_30 , котрий з ними також розпивав горілку (а.к.п.48-50).

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_7 пояснив, що разом з ним, ОСОБА_14 і ОСОБА_26 обвинувачений не вживав спиртного, а лише перебував поруч. Чому на досудовому слідстві давав інші показання, пояснити не зміг.

Будучи допитаними у відповідності до ч.4 ст.96 КПК України щодо попередніх показань, які не узгоджуються з їх показаннями в суді, потерпілий та свідок ОСОБА_31 не змогли дати чітких пояснень, і в той же час підтвердили показання, що давали слідчому.

Таким чином, у ході кримінального провадження потерпілий та зазначений свідок істотно змінили свої показання, заперечуючи конкретні обставини, що беззаперечно викривають обвинуваченого у вчиненні грабежу у стані алкогольного сп`яніння.

Суд зауважує, що ці їх показання у суді суперечать сукупності наведених вище доказів і їх же показанням, що були дані у ході досудового розслідування, і, на думку суду, обумовлені бажанням посприяти ОСОБА_32 в уникненні покарання за вчинення грабежу з обтяжуючою обставиною, а тому суд не посилається на них у вироку.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про повну доведеність «поза розумним сумнівом» вини ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень і необхідність призначення покарання, передбаченого законом, і не вбачає підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_12 зі ст.186 на ст.190 КК України, на чому наголошувала захисник у судових дебатах.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, які відповідно до частин 2 і 5 ст.12 КК України відносяться до категорії кримінальних проступків і тяжких злочинів, обставини справи та особу ОСОБА_12 , - один раз притягався до кримінальної відповідальності за умисні аналогічні злочини проти власності, має одну незняту і непогашену судимість, з 30.06.2020 року зареєстрований у м. Кам`янське, де за рахунок субвенції з державного бюджету йому придбана квартира як дитині, позбавленій батьківського піклування, періодично проживав на території с. Олександрівка в сім`ї бабусі, яка була його опікуном, скарг чи заяв на нього не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує його покарання, суд визнає активне сприяння органу досудового розслідування у розкритті кримінальних правопорушень.

Згідно з обвинувальним актом, обставиною, що обтяжує покарання, слідчим зазначено лише вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Разом з тим, ОСОБА_8 обвинувачується, крім іншого, також у вчиненні в період іспитового строку умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.

Заприписом ст.34КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.

Однак, всупереч вимог п.1 ч.1 ст.67 КК України рецидив злочину як обставина, що обтяжує покарання, слідчим не зазначена.

Верховний Суд України у п.4 постанови Пленуму від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами) роз`яснив, що входячи з того, що встановлення пом`якшуючих і обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких

обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених у обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.

З огляду на викладене, суд визнає рецидив злочину обставиною, що обтяжує покарання, передбачене ч.2 ст.125 КК України.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_12 , який після засудження з випробуванням не зробив належних висновків, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив умисні кримінальні правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.4 ст.186 КК України, а за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком 7 років 6 місяців.

Саме таке покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_12 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Потерпілий ОСОБА_6 цивільний позов не заявляв.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи, які складають 170,00 грн., що підтверджуються звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи (а.к.п.77).

Долю речового доказу суд вирішує відповідно з вимогами ст.100 КПК України та одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, на підставі ст.174 КПК України вирішує питання про скасування арешту майна, який був накладений ухвалою слідчого судді 08.09.2022 року (а.к.п.85-87).

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.2 ст.125 КК України та піддати кримінальному покаранню:

-за ч.4 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років,

-за ч.2 ст.125 КК України - у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 5 років за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 грудня 2021 року і остаточно,за сукупністювироків,призначити покаранняу видіпозбавлення волістроком 7 (сім) років 6 (шість) місяців.

Строк покарання обчислювати з дня затримання по ухвалі слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2022 року, тобто з 14 вересня 2022 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_4 ) на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 170 (сто сімдесят) (IBAN: UА828999980314090544000004457, ОКПО казначейства 37988155, ГУК у Дніпропетровській обл./ОТГ Слобожанське/24060300, Казначейство України (ЕАП), Код платежу - 24060300, призначення платежу за експертизу № 2200 від 07.09.2022 року, проведену судовим експертом ОСОБА_33 ).

Мобільний телефон марки «ZТЕ Вlаdе А31», S/n: НОМЕР_3 , в корпусі синього кольору, який зберігається у камері схову речових доказів ВП № 8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого ОСОБА_34 від 07.09.2022 року по квитанції № 000001351 під порядковим № 1091, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_5 .

Арешт,накладений на цей мобільний телефон ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2022 року, - скасувати після набрання вироком законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1