Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/1843/22
3/583/125/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2023 року м. Охтирка Сумська область
Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 454319,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , будучипритягнутим доадміністративної відповідальності зач.1ст.130КУпАП запостановою Охтирськогоміськрайонного судуСумської області від25.11.2022року, повторнопротягом року11.12.2022року о20годині 53хвилини повул.Лісовий,3м.Охтирка, Сумськоїобласті керувавтранспортним засобом ВАЗ2107,державний номерний знак НОМЕР_1 ,в станіалкогольного сп`яніння,що підтверджуєтьсярезультатами проведеногоогляду намісці зупинкитранспортного засобуза допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 7510, згідно якого результат становить 2,37 проміле алкоголю в крові. Своїми діями порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи повідомленим про розгляд справи в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв від нього не надійшло.
Крім того, ОСОБА_1 направлено судову повістку, а також інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Суд вжив усіх необхідних заходів щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду, однак він не з`явився та доказів про поважність причин своєї неявки до суду не надав. Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Його право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з`явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Вст. 129 Конституції України, закріплено конституційний припис, згідно якого, розгляд справ в судах відбувається відкрито, що, в свою чергу, гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись як про результати судового розгляду, так й отримати копію судового рішення з метою оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
Відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до принципу диспозитивності, на якій неодноразово наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішення, особи, які беруть участь у справі, мають можливість вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.
Вказаний принцип надає кожному учаснику процесу можливість самостійно розпоряджатися наданими йому законом процесуальними правами, в тому числі і правом брати участь в судових засіданнях.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, особа має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутність правопорушника, який не повідомив про причину неявки та не подав будь яких заяв.
Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 454319 від 11.12.2022 року, постановою Охтирського міськрайонного суду від 25.11.2022 року відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
До протоколу додано оптичний диск з відеозаписом, який ретельно перевірено та досліджено судом, з якого вбачається, що 11.12.2022 року о 20 годині 53 хвилини по вул. Лісовий, 3 м. Охтирка, Сумської області інспектори поліції зупинили автомобіль, за кермом якого перебував ОСОБА_1 . Інспектор поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Drager Alkotest, на що він погодився, показники наявності алкоголю в крові, який вираховується з концентрації алкоголю у видихуваному повітрі, що становили 2,37 проміле.
Будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів, доданих до протоколу, у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, свідків, місце, час вчинення та суть правопорушення.
Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєному.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року усправі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.
Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.
Згідно довідки інспектора відділу АП УПП в Сумській області ДПП від 15.12.2022 року відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України посвідчення водія ОСОБА_1 вилучено у відповідності до ст.265-1 КУпАП та знаходиться у УПП в Сумській області. Транспортний засіб ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 відповідно до інформаційно-пошукових систем МВС України належить ОСОБА_2 (а.с. 5).
При призначенністягнення судвраховує характервчиненого правопорушення,особу порушника,ступінь йоговини,майновий стан,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьвідповідальність,зокрема те,що ОСОБА_1 ,скоїв грубепорушення правилдорожнього руху,раніше притягувавсядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП, не єводієм,не має посвідченняводія,тому вважаєза доцільнезастосувати донього адміністративнестягнення увигляді штрафув межахсанкції статтіза вказанеправопорушення безпозбавлення правакерування транспортнимизасобами безоплатного вилучення транспортногозасобу, оскільки, за матеріалами справи не встановлено належність ОСОБА_1 транспортного засобу, яким він керував, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23,40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 34000 грн. в дохід держави, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути зОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовийзбір всумі 536,80грн.на користьдержави,що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.
У відповідності із ст.307та ч. 2 ст.308 КУпАПштраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду Т.О. Ярошенко
Судове рішення № 108400376, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 16.01.2023. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/1843/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: