Рішення № 10839844, 16.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р. Справа № 54/179-10

вх. № 6741/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Строкова Л.С., довіреність № 5 від 15.01.2008 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Підприємства "Палац Праці" об'єднання профспілок Харківської області, м. Харків

до ПП "Рекламна агенція "Іріс", м. Харків

про стягнення 4823,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Рекламна агенція "Іріс" 4823,28 грн., з яких 4291,67 грн. – основна заборгованість з орендної плати та 531,61 грн. – пеня за прострочення платежів. Свої позовні вимоги позивач мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору оренди нежитлових приміщень № 52-2006 від 01.07.2006 р. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 липня 2010 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16 серпня 2010 р. об 11:45 год.

До канцелярії господарського суду 13 серпня 2010 року відповідачем було надано відзив - клопотання (вх. 16916), в якому відповідач визнає суму боргу у розмірі 4823,28 грн. у повному обсязі і просить суд, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем, розстрочити погашення заборгованості, без врахування судових витрат, рівними частинами на три місяці, починаючи з вересня 2010 р. по листопад 2010 р. по 1607,76 грн. кожного місяця. Крім того відповідач просить розглядати справу без участи його представника. Наданий відповідачем відзив-клопотання судом залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, проти клопотання відповідача про надання йому розстрочки боргу не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 16.08.2010 р., не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутній у судовому засіданні 16.08.2010 р. представник позивача вважає за можливе розглядати справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду про порушення провадження у справі від 29.07.2010р. сторони було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01 липня 2006 року між Підприємством "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (позивач по справі) та Приватним підприємством "Рекламна агенція "Іріс" (відповідач по справі) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень № 52-2006, відповідно до умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення № 63-13, загальною площею 30,0 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, пл. Конституції, 1, Палац Праці, під’їзд 6, поверх 3. Дане приміщення було передано відповідачу з метою розміщення рекламного агентства.

Термін дії договору встановлений у п. 6 договору до 31.05.2007 року.

Згідно додатковим угодам до договору від 01.06.2007 р., від 30.05.2008 р. та від 01.06.2009 строк дії договору було подовжено до 31.03.2010 р.

          Після спливу строку договору за згодою сторін договір оренди було припинено, приміщення повернуті орендодавцю, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.03.2010 р.

Факт користування орендарем, переданими йому приміщеннями підтверджується актом прийому-передачі від 01.07.2006 р. та актом повернення приміщень від 31.03.2010 р., підписаними сторонами та скріпленими печатками, та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.1 - 3.6 договору відповідач зобов’язаний не пізніше 10 числа кожного поточного місяця перераховувати позивачу орендну плату з урахуванням індексу інфляції за кожний поточний місяць.

Однак в порушення умов договору відповідач не вносив орендну плату в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. складає 4291,67 грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов’язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт господарювання (зобов’язана сторона, у ому числі боржник) зобов’язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язків.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із засобів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов’язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 2 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач не сплатив 4291,67 грн. основної заборгованості, що не заперечується ним.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди № 52-2006 від 01.07.2006 р.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач визнав суму боргу у повному обсязі, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 4291,67 грн. основної заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п.п. 4.1 - 4.4 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день затримки платежів, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на суму заборгованості у розмірі 531,61 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 531,61 грн.

Сума основної заборгованості та пені підтверджена відповідачем при підписанні бухгалтерського акту звірки розрахунків та визнана ним у відзиві-клопотанні, наданому суду.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення боргу.

Відповідач надав відзив-клопотання про розстрочку виконання рішення суду. Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, знаходить правові підстави для розстрочки виконання рішення та встановлює наступний порядок його виконання, починаючи з вересня 2010 року за таким графіком: вересень 2010 р. – 1607,76 грн.; жовтень 2010 р. – 1907,76 грн.; листопад 2010 р. – 1607,76 грн.

Відповідно до статей 44-49 господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Відповідач у добровільному порядку перерахував на рахунок позивача платіжним дорученням № 27 від 12.08.2010 року 338,00 грн. судових витрат, з яких 102,00 грн. сплаченого державного мита та 236 грн., сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 175, 179, 180, 188, 189, 190, 193, 197, 198, 199, 203, 216-218, 222, 224, 226, 229, 230 Господарського кодексу України; ст.ст. 526, 612, 623-625, 631 п.4, 629, 759, 762, 782, 797 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Рекламна агенція "Іріс" (юридична адреса: м. Харків, 61089, проспект Фрунзе, 37/36, кв.22; адреса фактичного місцезнаходження: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 1, під. 6, пов. 3, кімн. 63-13; п/р 26000321859001 у ХФКБ "Приватбанк", МФО 351533; код ЄДРПОУ 31632625) на користь Підприємства "Палац Праці" Об'єднання профспілок Харківської області (адреса: м. Харків, 61003, мн. Конституції, 1, під’їзд 3, поверх 5; п/рах. 26005036215700 у АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 30238257) 4291,67 грн. основної суми заборгованості; 531,61 грн. пені.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 16.08.2010 року та встановити наступний порядок його виконання, починаючи з вересня 2010 року, за таким графіком: вересень 2010 року – 1607,76 грн.; жовтень 2010 року – 1607,76 грн.; листопад 2010 року – 1607,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 18.08.2010 року.