Ухвала суду № 108396631, 12.01.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження №42022210000000177 від 22.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Свіршківці, Чемеровецького району, Хмельницької області, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, начальника відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Тернопільській області №47 о/с від 17.02.2021 обіймає посаду начальника Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі по тексту - начальник ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області).

ОСОБА_4 , будучи начальником ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області є службовою особою уповноваженою на виконання функцій держави, при виконанні службових обов`язків, організовує та контролює роботу структурних підрозділів ввіреного підрозділу поліції, контролює та координує діяльність підпорядкованих секторів поліцейської діяльності та є керівником структурного підрозділу правоохоронного органу, юрисдикція якого поширюється на територію декількох об`єднаних територіальних громад, відповідно до Закону України «Про державну службу» є державним службовцем категорії «Б» та згідно п. 1 Примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, службовою особою, що займає відповідальне становище.

Відповідно до ст. ст. 1, 8, 19 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Поліція діє виключно на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальні, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно положень ст. ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 , як службовій особі, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Відповідно до п. «з» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є поліцейські, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 , обіймаючи посаду начальника ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області, маючи спеціальне звання майор поліції, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище та працівником правоохоронного органу, здійснюючи функції представника влади, в силу свого службового становища зобов`язаний відповідно до ст. ст. 3, 7, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права і свободи людини та відповідно до покладених завдань, здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживати у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживати заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, здійснювати своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення та події, припиняти виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно правових актів, будучи попередженим про обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням, ОСОБА_4 використав свої службові повноваження у злочинних цілях за наступних обставин.

Так, приблизно в середині грудня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, начальник ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого збагачення, всупереч інтересам служби, під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 висловив останньому вимогу про надання йому, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за не створення перешкод у господарській діяльності ОСОБА_8 , а саме у перевезенні деревини по території обслуговування очолюваного ОСОБА_4 відділу поліції.

ОСОБА_8 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_4 умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, погодився на такі протиправні вимоги ОСОБА_4 .

Разом з цим, розуміючи незаконність зазначених вимог ОСОБА_4 та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 21.12.2022 звернувся до правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності вказаної особи.

Надалі, 11 січня 2023 року, приблизно о 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області за адресою: Тернопільська область, Тернопільського району, м. Бережани, вулиця С. Бандери, 8 зустрівся із ОСОБА_8 , та з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливий мотив, для конспірації своїх злочинних дій, сів до автомобіля марки «Фольксваґен» державний номерний знак « НОМЕР_1 » на якому приїхав ОСОБА_8 , де одержав від ОСОБА_8 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди, а саме 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за вчинення в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за не створення перешкод у господарській діяльності останнього.

Після одержання зазначеної неправомірної вигоди злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - вимагання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

11 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення належної процесуальної поведінки, запобігання вчинення нових злочинів, перешкоджання слідству та можливого ухилення від досудового слідства, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність декількох ризиків у сукупності, які об`єктивно існують, унеможливлюють застосування менш суворих запобіжних заходів, тому жоден з таких не буде достатнім для запобігання їм та забезпечення належної поведінки підозрюваного і виконання ним своїх обов`язків.

З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання можливому вчиненню іншого кримінального правопорушення,незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також, з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, відтак, слідчий просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати ДО ОСОБА_4 найбільш м`якіший запобіжний захід, непов`язаний із позбавленням волі.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання документи, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з таких міркувань.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

За змістом ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022210000000177 від 22 грудня 2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, приблизно в середині грудня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, начальник ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою особистого збагачення, всупереч інтересам служби, під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 висловив останньому вимогу про надання йому, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за не створення перешкод у господарській діяльності ОСОБА_8 , а саме у перевезенні деревини по території обслуговування очолюваного ОСОБА_4 відділу поліції. ОСОБА_8 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_4 умови, за яких він вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, погодився на такі протиправні вимоги ОСОБА_4 . Разом з цим, розуміючи незаконність зазначених вимог ОСОБА_4 та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_8 21.12.2022 звернувся до правоохоронних органів з метою викриття злочинної діяльності вказаної особи. Надалі, 11 січня 2023 року, приблизно о 10 год. 40 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу ВП №1 ТРУП ГУНП в Тернопільській області за адресою: Тернопільська область, Тернопільського району, м. Бережани, вулиця С. Бандери, 8 зустрівся із ОСОБА_8 , та з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на особисте збагачення, всупереч інтересам служби, переслідуючи корисливий мотив, для конспірації своїх злочинних дій, сів до автомобіля марки «Фольксваґен» державний номерний знак « НОМЕР_1 » на якому приїхав ОСОБА_8 , де одержав від ОСОБА_8 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди, а саме 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за вчинення в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням наданого йому службового становища, а саме за не створення перешкод у господарській діяльності останнього. Після одержання зазначеної неправомірної вигоди злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Відомості за вказаним фактом 22 грудня 2022 року Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42022210000000177 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

За результатами досудового розслідування, 11 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - вимагання та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданого їй службового становища.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

На думкуслідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, зокрема:

-заявою ОСОБА_8 від 21.12.2022 про вчинення кримінального правопорушення начальником начальника Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_4 , передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

-показаннями свідка ОСОБА_8 від 23.12.2022 та 12.01.2023, який повідомив про обставини вимагання та одержання у нього начальником начальника Відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області ОСОБА_4 ;

-протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів у сумі 10 000 грн. від 10.01.2023;

-протоколом вручення грошових коштів у сумі 10 000 грн. від 11.01.2023;

-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 від 11.01.2023, в ході якого проведено особистий обшук ОСОБА_4

-протоколом огляду місця події, проведеного за адресою: м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, поблизу будинку № 15 по вул. Ст. Бандери, на відстані приблизно 2 метрів від місця затримання ОСОБА_4 , в результаті якого, виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 10000 грн., серії та номера яких повністю співпали, із тими, що зазначені у протоколі огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 10.01.2023 та від 11.01.2023;

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред`явленої ОСОБА_4 , слідчому судді не надано.

При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що в силу вимог ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності, ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_4 будучи працівником правоохоронного органу, користуючись своїм службовим становищем та досвідом роботи у правоохоронній сфері зможе впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.

Крім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшуковувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання, а також вчинити інше правопорушення, в тому числі службове кримінальне правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності шляхом створення недостовірних доказів його невинуватості, розуміючи, що в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення його може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі та конфіскацією майна.

Також, існує ризик незаконного впливу на свідків, експертів, спеціалістіву цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 у силу тісних стосунків з працівниками правоохоронних органах Тернопільській області та свого авторитету, у разі не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що є одним із заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема через своїх підлеглих, шляхом вмовляння чи переконання будь-яким іншим чином, а саме свідка ОСОБА_9 у цьому провадженні, котрий вказує про його причетність до інкримінованого йому дій та надалі створювати перешкоди у зайнятті останнім господарської діяльності.

Зокрема ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе шляхом погроз застосування фізичного насильства, а також погроз притягнення до кримінальної відповідальності зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідком ОСОБА_9 , та схиляти його до зміни показань або взагалі відмовитися від його викривальних показань та надання показань, які не відповідають фактичним обставинам.

Аналогічним чином ОСОБА_4 зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні до проведення необхідних судових експертиз.

Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаного свідка та ще не допитаних осіб до дачі неправдивих показань, висновків експертів, або відмови від надання таких.

Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який йому інкримінується, є тяжким кримінальним правопорушенням і передбачає призначення покарання у вигляді позбавленням волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Відтак, слідчий суддя дійшов до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме, домашнього арешту, слідчий суддя до уваги не бере, оскільки беручи до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України, які як встановлено на даний час не зменшились та продовжують існувати, а тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого кримінального правопорушення.

Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання: АДРЕСА_2 , одружений, працює начальником відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість. Обставин, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою, не встановлено.

Згідно ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, строк тримання під вартою обмежується строком досудового розслідування і виключень з цього не має.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Як вбачається із протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.01.2023 року, ОСОБА_4 було затримано 11 січня 2023 року в порядку ст..208 КПК України.

Тому, строк тримання під вартою ОСОБА_4 слід обчислювати із 11.03.2023 року, тобто із моменту його затримання.

У зв`язку із наведеним, слідчий суддя вважає, щоклопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний та економічний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м.Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Свіршківці, Чемеровецького району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09 березня 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Свіршківці, Чемеровецького району, Хмельницької області, громадянину України, заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №42022210000000177 від 22.12.2022за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 січня 2023 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_8 ;

5) здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 09 березня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали слідчого судді оголошений 13 січня 2023 року о 09 год. 10 хв.