Ухвала суду № 108396311, 05.01.2023, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

"05" січня 2023 р. Справа №336/5971/22

Провадження №2/336/564/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановила:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, зареєстрований між ними 22 грудня 2017 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис №1498.

Дослідивши заяву з додатками, суддя вважає, що подану заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Доказами, у контексті статті 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами у цивільному процесі можуть бути: письмові, речові та електронні докази; висновки експертів; показання свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі Розпорядження Верховного Суду № 29/0/9-22 від 10.05.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», розгляд справ, які відносяться до територіальної підсудності Оріхівського районного суду Запорізької області здійснюється Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Згідно з позовною заявою місцем проживанням відповідача зазначено: АДРЕСА_1 .

Проте, в обґрунтування вказаного позивачем не надано жодного доказу, як і доказу того, що відповідач ОСОБА_2 взагалі має зареєстроване місце проживання за вищевказаною адресою.

Згідно з вимогами ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

За загальним правилом, передбаченим частиною другою ст. 28 ЦПК, позови до фізичних осіб пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.9,10 ст.28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022 «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», належним доказом зареєстрованого місця проживання фізичної особи є витяг з реєстрів територіальних громад, що передбачені Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженим цією постановою.

На виконання вимог ст.187 ЦПК України, суд звернувся з запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, ОСОБА_2 до районних управлінь соціального захисту населення м. Запоріжжя за допомогою не звертався, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває.

Згідно відомостей Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, інформація щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя відсутня.

Згідно листа виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області №03-05/0009 від 03.01.2023, відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 на території територіальної громади Оріхівської міської ради відсутні.

Позивачкою не надано також доказів того, що місцезнаходженням майна відповідача чи останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) розташоване у м. Оріхів Запорізької області чи у Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Згідно із ч.10 ст.187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Виходячи з контексту ч.10 ст.187 ЦПК України, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, але якщо буде мати відповідні відомості щодо того, що місцезнаходження майна відповідача знаходиться на території відповідного району, а відтак відноситься до його територіальної юрисдикції.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачкою не надано документу, який підтверджував би сплату нею відповідного судового збору за подання відповідної позовної заяви.

Відповідно до п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01.01.2022 р. ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.)

Судовий збір має бути сплачений за такими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Зап.Шевчен/220030101, МФО 899998, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України, Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, призначення - судовий збір.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

постановила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати позивачці строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків заяви.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Звєздова