Ухвала суду № 108395647, 16.01.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/83/23 Провадження № 2-н/613/71/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у видачі судового наказу

16 січня 2023 року м. Богодухів

Суддя Богодухівського районного суду Харківської області Сеник О.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 36224035) нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ :

27.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Харківрегіонгаз» (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 36224035) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості по заробітній платі в сумі 22817,91 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 91 коп. (сума зазначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів).

Вказана заява надійшла до Богодухівського районного суду Харківської області 11.01.2023.

Розглянувши подану заяву та матеріали, додані до неї, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 2ст.19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо, як це закріплено положеннями ч. 3ст. 19 ЦПК України.

Правилами ч. 1ст. 160 ЦПК Українивизначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихст. 161 ЦПК України.

За положеннями п. 1 ч. 1ст.161 ЦПК Українисудовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Правилами ч. 2ст. 161 ЦПК Українизакріплено, що особа має право звернутися до суду з цією вимогою, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно дост. 233 Кодексу законів про працю України(в редакціїЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпПУ).

Відповідно дост. 116 Кодексу законів про працю Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Згідно зі ст.1, ст.2 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

Таким чином, працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі, якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною, що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

Правиламист. 49 КЗпП Українизакріплено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Законом України №2352-IX від 01.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»ч. 1ст. 116 КЗпП Українидоповнено таким змістом: «Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати».

Як вбачається з матеріалів заяви, заявник просить стягнути з боржника нараховану, але не виплачену заробітну плату в сумі 22817,91 грн.

На підтвердження вимог заяви подав копію наказу про звільнення від 28.04.2021 № 196-П та довідку від 22.02.2022 № ХР000000016, у якій зазначено, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «Харківрегіонгаз» з 27.10.2009 по 30.04.2021 на посаді наповнювача балонів. Нарахований дохід за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 складає 25687,91 грн., а виплачено за період з 01.01.2021 по 30.04.2021 2870,00 грн.

Водночас, подана заявником довідка від 22.02.2022 № ХР000000016 оформлена без додержання вимог ст. 116 КЗпП України, а саме без зазначення окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) і про які роботодавець повинен був письмово повідомити працівника в день їх виплати.

З цієї довідки неможливо встановити, що невиплачений дохід в сумі 22817,91 грн. є саме заробітною платою, а не заохочувальними та компенсаційними виплатами, вихідною допомогою тощо).

Крім того, подана заявником довідка свідчить про наявність заборгованості в сумі 22817,91 грн. станом на лютий 2022 року, а із заявою про видачу судового наказу заявник звернувся 27 грудня 2022 року, а відтак, невідомо, чи залишилась саме така сума заборгованості невиплаченою станом на час звернення ОСОБА_1 до суду.

Отже, заявником всупереч зазначених вимог до заяви не додано належним чином оформленого документу на підтвердження нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, яка б підтверджувала заявлені вимоги. При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Слід також врахувати і той факт, що наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.

Відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника ОСОБА_1 , та документів, котрі підтверджують порушення суб`єктивного права, або документів, котрі підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.

Беручи до уваги наведене, слід дійти висновку, що подані заявником документи не підтверджують ані того, що заяву про видачу судового наказу подано по вимогам, передбаченим п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України (стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку), ані наявності у заявника права грошової вимоги станом на дату подачі заяви про видачу судового наказу (оскільки довідку про розмір невиплаченого доходу видано 22.02.2022, а до суду заявник звернувся 27.12.2022).

Згідно з п.п.3, 8 ч. 1ст. 165 ЦПК Українисуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогамстатті 161цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до ч. 2ст. 165 ЦПК Українипро відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 заявлено вимоги, що не відповідають п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України, а також про те, що у заявника не виникло права грошової вимоги, за якою ним подано заяву про видачу судового наказу, що, в свою чергу, має наслідком відмову у видачі судового наказу.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2ст. 166 ЦПК Українивідмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою, водночас, заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктами 1,2,8,9частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 161-162, 165-166, 258, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківрегіонгаз» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Роз`яснити заявнику, щовідмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбаченихпунктом 8 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя О.С. Сеник