Рішення № 108395145, 16.01.2023, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/154/2023

Справа № 317/2021/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.

при секретарі Динис Л.Ю.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства і прокуратури,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства і прокуратури. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 12 травня 2008 року заступником прокурора Запорізької області порушено кримінальну справу № 190806пр за фактом порушення 15.02.2007 Правил безпеки дорожнього руху, які спричинили потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

15 вересня 2008 року старшим слідчим прокуратури Комунарського району міста Запоріжжі в рамках розслідування кримінальної справи № 190806пр порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 сі. 286 КК України.

17 жовтня 2008 року постановою старшого слідчого прокуратури Комунарського району міста Запоріжжі в рамках розслідування цієї ж кримінальної справи позивача притягнуто у якості обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України.

Того ж дня ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляд підписки про невиїзд.

19 листопада 2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080040004325 внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, яке мале місце 15.02.2007 за участі водія ОСОБА_5 та пішохода ОСОБА_4

19 грудня 2016 року було складено слідчим, погоджено із прокурором повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке вручене ОСОБА_1 та його захиснику 06.01.2017.

28 лютого 2017 року складено слідчим, затверджено прокурором та направлений до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя для розгляду по суті обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12013080040004325 від 19.11.2013.

17 січня 2022 року вироком Орджонікідзевского районного суду м. Запоріжжя у судовій справі № 335/3005/17 ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України - за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

29 червня 2022 року ухвалою Запорізького апеляційного суду вирок Орджонікідзевського суду м. Запоріжжя від 17.01.2022 залишено без змін.

У зв`язку з викладеним позивач вважає, що діями органу дізнання та досудового слідства у вигляді незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності, йому було завдано моральної шкоди пов`язаної з незаконним пред`явленням обвинувачення протягом 164 місяців та 15 днів та враховуючи конкретні обставини справи, характер моральних страждань, їх наслідки й інші негативні впливи внаслідок притягнення позивача до кримінальної відповідальності, вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим 1069 250 грн.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 03.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Від учасників справи надійшли такі заяви по суті справи:

04.11.2022 Запорізькою обласною прокуратурою надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині моральної шкоди в розмірі що дорівнює 480613,32 грн., за період перебування під слідством який, на переконання прокуратури становить загалом 70 місяців.

10.11.2022 Державна казначейська служба в особі представника Фокіної АВ., надала відзив на позовну заяву в якому просили у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки розрахунок наведений позивачем є хибним, у зв`язку з чим позов не обґрунтовано.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 не скористались можливістю надати суду відповідь на відзови відповідачів.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 23.11.2022 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник Державної казначейської служби України Фокіна А.В. проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі з підстав викладених у відзові.

Представник Запорізької обласної прокуратури прокурор Шевченко А.Ю. в судовому засіданні зазначив, що підтримує викладену у письмових поясненнях позицію щодо часткового задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так сторонами по справі визнається той факт, і це зазначено в копії постанови старшого слідчого прокуратури Комунарського району м. Запоріжжя від 15.09.2008, що 15.09.2008 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 286 КК України.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2022 у справі № 335/3005/17 встановлено, що постановою прокурора Комунарського району м. Запоріжжя Кудрявцева А.Г. від 15.04.2009, за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 190806пр, за обвинуваченням ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальну справу було закрито на підставі п. 2 ст. 213 КПК України у ред. 1960 року, за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

19.11.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080040004325, внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за такими обставинами: 15.02.2007 приблизно о 12 год. 20 хв. водій автомобіля «Фольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись з дворового під`їзду будинку АДРЕСА_1 , здійснюючи поворот ліворуч, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , яка в цей час перебігала проїжджу частину з права наліво по ходу руху вищевказаного автомобіля (кримінальна справа № 190806пр від 12.05.2008)

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було складено слідчим та погоджено прокурором 19.12.2016, а вручено підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику 06.01.2017.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2022 у справі № 335/3005/17, який залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного суду від 29.06.2022, ОСОБА_1 визнано невинуватим та виправдано його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 15.09.2008 (порушення справа відносно ОСОБА_1 ) по 15.04.2009 (дата закриття кримінальної справи), та з 06.01.2017 (вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 ) по 29.06.2022 (набрання виправдувальним вироком законної сили), що загалом складає 72 місяці і 24 дні.

Положеннями статті 56 Конституції Українивизначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

В межах спірних відносин таким законом є Закон України«Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Механізм застосування положень вказаного Закону визначено Положенням про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року № 6/5/3/41, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 березня 1996 року за № 106/1131 (зі змінами та доповненнями) (далі Положення).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства, - відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, зокрема, у випадку постановлення виправдувального вироку суду (п. 1 ст. 2 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» у наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Вирішуючи позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

У ч. ч. 5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» зазначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, про зазначалося позивачем у позовній заяві.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також досліджені в судовому засіданні докази, суд доходить висновку, що позивач, перебуваючи під слідством та судом протягом 72 місяців та 24 днів, дійсно зазнав моральної шкоди, яка виразилася у порушенні нормальних життєвих зв`язків, погіршенні стосунків із оточуючими, негативних змінах в емоційному стані, що надає позивачеві право на отримання компенсації на підставі положень ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Так, відповідно до частин 2-3 статті13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Отже, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент звернення до суду (15.09.2022).

З урахуванням викладеного розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру заробітної платина момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 2 грудня 2015 р. у справі № 6-2203цс15.

Аналогічні роз`яснення надані й в абз. 2 п. 9Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»у 2019 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня -6500 гривень.

Відтак, саме виходячи із вищевказаного розміру мінімальної заробітної плати слід обчислювати розмір моральної шкоди відповідно до вимог ст. 13Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Отже, в даному випадку мінімальний розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 , суд визначає з урахуванням часу перебування позивача під слідством та судом 72 місяці 24 дні та виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на час розгляду справи за кожен місяць.

При цьому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 254 ЦК України, а також того, що відповідно дост. 13Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» обчислення розміру моральної шкоди провадиться виходячи саме із кількості місяців, врахуванню судом підлягає кількість повних місяців перебування позивача під слідством та судом, що складає 72 місяці.

Отже, мінімальний розмір моральної шкоди, що підлягає компенсації позивачеві, становить 468 000 грн. (6500 грн. х 72 місяці).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

В силу положень п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір в даній справі не справляється, та він оститься на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Запорізької обласної прокуратури (69057, м. Запоріжжя, вул.. Матросова, 29, ЄДРПОУ 02909973), Державної казначейської служби України (04014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 20055032), про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями і діями органів досудового слідства і прокуратури задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 468 000 (чотириста шістдесят вісім тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 16.01.2023.

Суддя Р.В. Мінгазов