Рішення № 108392892, 05.12.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5445/16-ц

Провадження № 2/752/92/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 грудня 2022 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання - Сітайла В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Ера» , треті особи: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

08.04.2016 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяв представник - адвокат Ковеза А.І., звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, яким позивалась до ТОВ «Спорт-Ера».

В обгрунтування заявлених позовних вимог, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ковеза А.І. послався на те, що відповідно до договору №ТЕР 33250 від 09.08.2015 року ОСОБА_1 є користувачем послуг фітнес-клубу « SPORT LIFE » , що на житловому масиві «Теремки» в місті Києві та входить до мережі спортивно-оздоровчих закладів ТОВ «Спорт-Ера». Під час здійснення ОСОБА_1 фітнес-тренувань , її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі договору №ТЕР 33466 від 09.08.2015 року (клубна карта НОМЕР_1 ), по якому сплачено 1 600 гривень відвідує дитячу кімнату, яка відповідно до правил дитячого клубу повинна гарантувати дитині безпечне дозвілля під наглядом вихователів-педагогів.

Відповідно до акту №1 про нещасний випадок невиробничого характеру ТОВ «Спорт-Ера» зафіксовано нещасний випадок 29.08.2015 року, який стався з малолітнім ОСОБА_3 . Причиною нещасного випадку зазначено особисту необережність. Відповідно до довідки Центру Екстренної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва №41Б від 13.01.2016 року надано копію карти виїзду швидкої медичної допомоги від 29.08.2015 року за №872 до ОСОБА_4 , 7 років за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки лікарні №3058 від 29.08.2015 року, ОСОБА_4 було доставлено до дитячої лікарні №7 Печерського району м. Києва, де черговим лікарем-хірургом встановлено діагноз: «Забійна рана садно підборіддя», надана медична допомога - 1)огляд, 2) ПХО рани,3) шви (6.0), 4) антисептична пов`язка.

Вважає, представник позивачки, що саме з вини керівництва компанії «Спорт-Ера», яка обладнала та застосувала в ігровій дитячій кімнаті небезпечне, травмуюче обладнання та недбалості персоналу дитячої кімнати фітнес-клубу «SPORT LIFE», яка полягає в недогляді за дитиною, ОСОБА_5 було завдано тілесні ушкодження (шкоду здоров`ю), а його батькам психологічний стрес та шкода, тобто відбулося порушення прав дитини та його батьків, які підлягають захисту, у визначений законодавством спосіб.

За даними висновку експерта за результатами проведеного психологічного дослідження №1650 від 09.03.2016 року: ситуація, що склалася для малолітнього ОСОБА_4 , 2008 року народження, через отримання ним легких тілесних ушкоджень 29.08.2015 року внаслідок травмування в дитячій кімнаті фітнес-клубу «SPORT LIFE», була психотравмуючою. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов`язані з цим негативні емоційні переживання (страждання) є психологічною передумовою для кваліфікації моральної шкоди ОСОБА_5 . Розмір моральної шкоди, що була спричинена ОСОБА_5 , через отримання ним легких тілесних ушкоджень 29.08.2015 року внаслідок травмування в дитячій кімнаті фітнес-клубу «SPORT LIFE» з урахуванням психологічних коефіцієнтів може становити 30 мінімальних заробітних плат.

10.03.2016 року представником позивачки було надіслано на адресу відповідача претензію, яка залишилась без належного реагування.

Просив стягнути з ТОВ «Спорт-Ера» на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої майнової шкоди 6 437 гривень, на відшкодування моральної шкоди 41 340 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Провадження у справі було відкрито 13.04.2016 року, призначено до судового розгляду по суті.

14.06.2016 року ТОВ «Спорт-Ера» подало заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до змісту яких товариство не заперечує надання спортивно-оздоровчих послуг за договором №ТЕР 33250 від 29.08.2015 року позивачці ОСОБА_1 , а також за договором про надання спортивно-оздоровчих послуг №ТЕР33466 від 09.08.2015 року, що був укладений товариством з ОСОБА_6 від імені ОСОБА_4 , як законним представником. Відповідно до п.1.11. додатку №1 «клубні правила» до Договору, відвідування дитиною клубу регламентується Правилами Дитячого клубу (за його наявності в конкретному Клубі) і можливе лише за наявності Клубної картки хоча б у одного з батьків. При цьому категорія клубної картки одного з батьків повинна співпадати з категорією/дорівнювати категорії клубної картки дитини. Батьки несуть персональну відповідальність за дітей, які знаходяться на території клубу.

Згідно з п.8.4. Клубні правила, «перебування дітей на територію клубу регламентується Правилами (додаток №1 до цього договору) та правилами дитячого клубу. Під час обрання дитячої клубної картки для дитини замовник зобов`язується забезпечувати неухильне дотримання дитиною Правил перебування дітей на території клубу і несе особисту відповідальність за будь-які негативні наслідки, які можуть мати місце під час перебування дитини на території клубу.

Відповідно до п.1.8. додатку №2 «Правила дитячого клубу» до договору встановлено, що дитяча клубна картка дає право дитині отримувати спортивно-оздоровчі послуги, котрі не є освітньо-виховними, а тому відсутні підстави для висновку, що позивачка передала дитину саме під догляд вихователя-педагога, а не для спільного проводження часу дитини у Дитячому клубі. Стверджує відповідач, що позивачка усвідомлювала, що відповідальність за перебування її дитини у клубі несе вона та батько, законний представник ОСОБА_4 , котрий також є клієнтом клубу, а тому покладення відповідальності на відповідача не відповідає умовам договору.

Крім того, відповідач стверджує, що надані позивачем матеріали свідчать, що 29 серпня 2015 року, приблизно о 12 05 год. травмування ОСОБА_4 сталося з причин необережності дитини, а висновок експерта за результатами проведення психологічного дослідження не може бути належним та допустимим доказом, оскільки складений психологом, що не являється експертом та з порушенням встановленого інструкцією порядку проведення таких експертиз. Також послався на те, що вже з 12 вересня 2015 року малолітній ОСОБА_3 повторно відвідав клуб з метою отримання спортивно-оздоровчих послуг та споживав їх регулярно, що свідчить про відсутність будь-яких моральних страждань, що були завдані саме діями(бездіяльністю) відповідача.

У зв`язку з відсутністю вини відповідача у травмуванні ОСОБА_4 та відсутністю причинно-наслідкового зв`язку у дійсній необхідності понесення зазначених представником позивачки матеріальних витрат, вважає відповідач понесені позивачкою витрати добровільними, а тому відсутні підстави для їх відшкодування. У цих же запереченнях на позов, відповідач пропонував позивачці врегулювати спір мирним шляхом.

За клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ковези А.І. судом було призначено по справі судово-психологічну експертизу на вирішення якої поставлено питання - чи була ситуація, що пов`язана з отриманням малолітнім ОСОБА_3 29.08.2015 року легких тілесних ушкоджень на території дитячої ігрової кімнати спортивного комплексу фітнес-клубу « SPORT LIFE » психотравмуючою для нього.

06.11.2017 року судовий експерт КНДІСЕ Левчук Г.В. звернувся до суду з повідомленням про неможливість надання висновку та заявив клопотання про забезпечення безпосереднього психологічного обстеження ОСОБА_3 та надання додаткових матеріалів, а саме: характеристики, свідчення осіб (близьких, сусідів, знайомих тощо) стосовно емоційного та психологічного стану, поведінкових проявів малолітнього ОСОБА_3 в умовах його життя і оточення за період подій, які відомі по справі.

06.06.2018 року судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання представника позивачки про призначення судово-психологічної експертизи.

29.102018 року на підставі розпорядження керівника апарату суду №3705 від 25.10.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2018 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Спорт-Ера» про відшкодування майнової та моральної шкоди передано до провадження судді Новака А.В.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Спорт-Ера» про відшкодування майнової та моральної шкоди призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

На підстаі п. 6.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу та п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу у Голосіївському районному суді м. Києва та розпорядження керівника апарату суду №330 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №752/5445/16-ц.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2019 року справу №752/5445/16-ц передано до провадження судді Плахотнюк К.Г.

15.02.2019 року справа прийнята до провадження головуючим суддею.

Ухвалою суду від 28.07.2019 року до участі у справі в якості третіх осіб залучено - Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ОСОБА_2 .

25.06.2021 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ковеза А.І. подав уточнення позовної заяви у частині, що стосується ціни позову. Просив стягнути з ТОВ «Спорт-Ера» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 180 000 гривень, на відшкодування майнової шкоди 1 600 гривень та судових витрат 6 982, 20 гривень. В обгрунтування цих вимог представник позивачки вказав на те, що комісією відповідача з розслідування травмування дитини - ОСОБА_4 зроблено хибний висновок, що травмування сталося за наслідками необережності дитини. Стверджував, що травмування малолітнього ОСОБА_4 сталося з причин порушення правил експлуатації і техніки безпеки при використанні каркасного лабіринту «ANGRI BIRDS» перебуванні дітей у клубі, зокрема дитячому лабіринті, яким облаштований клуб та порушення відповідачем умов договору №ТЕР 33466 від 09.08.2015 року за виконання якого позивачем було сплачено 1 600 гривень.. Стверджував, що порушення відповідачем умов договору №ТЕР 33466 від 09.08.2015 року за виконання якого позивачкою було сплачено 1 600 гривень, що не дозволило отримати позивачу позитивне очікуване від належного виконання стороною договору його умов, потягло спричинення позивачу матеріальних збитків у сумі сплаченого за договором - 1600 гривень, матеріальні збитки пов`язані з лікуванням ОСОБА_4 не визначаються. Внаслідок травмування 29.08.2015 року ОСОБА_4 розмір спричиненої йому моральної шкоди з урахуванням психологічних коефіцієнтів відповідно до висновку експертного психологічного дослідження та даних про розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2021 року становить 180 000 гривень. Крім того, позивачкою понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551, 20 гривень, сплачено послуги за проведення експертного психологічного дослідження в розмірі 5 858 гривень та проведення судово-медичної експертизи в розмірі 579, 00 гривень, що складає загальну суму - 6 988, 20 гривень.

Підготовче провадження закрито 25 червня 2021 року.

У судовому засіданні 05.12.2022 року учасники справи відсутні, про його дату, час та місце проведення повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ковеза А.І. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, повідомив суд, що заявлений позов підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо розгляду справи за відсутності інших учасників.

Третя особа - Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів просила розглянути справу за відсутності її представника.

Відповідач ТОВ «Спорт-Ера» та третя особа ОСОБА_2 про причини неявки суд не повідомили, з будь-якими клопотаннями,щзо стосувалися б розгляду справи до суду не зверталися, а відтак суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників її розгляду, ухвалити рішення суду на підставі наявних у справі даних.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши зазначені підстави для позову та докази надані на їх підтвердження, а також заперечення відповідача, суд дійшов до висновку що позов ОСОБА_1 до ТОВ «Спорт-Ера» про відшкодування майнової та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що 09 серпня 2015 року ОСОБА_6 , від імені ОСОБА_4 , та ТОВ «Спорт-Ера» було укладено договір №ТЕР 33466 про надання спортивно-оздоровчих послуг (а.с.9-10 том №1)

Відповідно до змісту, укладеного 09 серпня 2015 року ОСОБА_6 від імені ОСОБА_3 , з ТОВ «Спорт-Ера» договору №ТЕР 33466 про надання спортивно-оздоровчих послуг, а саме пунктів 1.1.,1.3, 2.8, 2.11, 2.12, 2.15, 3.4, 4, 5, 8.4,8.5: замовник доручає, виконавець надає спортивно-оздоровчі послуги у спортивному клубі «Спорт Лайф», замовник зобов`язується сплатити ці послуги та дотримуватись усіх умов цього договору та усіх додатків до нього. Усі додатки до договору є невід`ємною частиною цього договору та мають рівну з даним договором юридичну силу; у разі, якщо даний договір укладено на користь третьої особи (надалі вигодонабувач) у відповідності до ст. 636 ЦК України, така особа визначається в додатку №6 до договору. Вигодонабувач приймає усі права та обов`язки за договором та додатками до нього з моменту звернення вигодонабувача до клубу з заявою про прийняття прав та обов`язків за договором та додатками до нього; за цим договором замовник обрав клубну картку категорії класік+Б, тип дитяча; виконавець надає замовникові послуги за переліком, який відповідає клубній картці замовника. Обсяг і види послуг наведено у Правилах, зокрема, але не виключно у п. 17 Правил; замовник погоджується з тим, що у разі, якщо після підписання цього договору або\та після активації придбаної клубної картки замовник відмовиться від договору в односторонньому порядку чи розірве його, кошти сплачені ним у відповідності до п.5.1 ст. 5 цього договору, поверненню не підлягають ні за яких умов; сторони домовились і погодились , що цей договір в цілому та будь-яка його частина відповідає вільному волевиявленню сторін і не можуть бути визнані такими, що не відповідають інтересам обох сторін; виконавець зобов`язується надавати замовнику сплачені ним послуги у відповідності до категорії та типу клубної картки останнього, забезпечити надання послуг з дотриманням умов Договору та цих Правил, якість яких визначається виконавцем, підтримувати функціонування спортивного обладнання та інвентарю, а також допоміжних побутових приміщень, призначених для користування замовником; за порушення цього договору сторони несуть відповідальність, встановлену цим договором та чинним законодавством України; вартість послуг за цим договором становить 1 600 гривень; перебування дітей на території клубу регламентується Правилами (Додаток №1 цього Договору) та Правилами Дитячого клубу. Під час обрання дитячої клубної картки для дитини замовник зобов`язується забезпечувати неухильне дотримання дитиною Правил перебування дітей на території клубу і несе особисту відповідальність за будь-які негативні наслідки, які можуть мати місце під час перебування дитини на території клубу; цим замовник заявляє, що він усвідомлює, що факт укладення цього договору означає, що: а) замовник свідомо погоджується на всі умови Договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору №ТЕР 33466 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 09.08.2015 року пунктом 1.11. Клубних правил встановлено, що відвідування дитиною клуба регламентується Правилами дитячого клубу (за його наявності в конкретному клубі) і можливе лише за наявності клубної картки хоча б одного з батьків. При цьому категорія клубної картки одного з батьків повинна співпадати з категорією/дорівнювати категорії клубної картки дитини. Батьки несуть персональну відповідальність за дітей, які знаходяться на території клубу (а.с.11-14 том №1).

Правилами дитячого клубу, що є додатком №2 до Договору № ТЕР33466 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 09.08.2015 року серед послуг, які виконавець надає за дитячою клубною карткою - послуги дитячої кімнати з вихователем-педагогом для дітей віком від трьох років. Дітям віком до чотирнадцяти років категорично заборонено самостійно, без супроводу батьків або педагога-вихователя , переміщуватися територією клубу.(а.с.15-16 том №1).

26 січня 2016 року ТОВ «Спорт-Ера» складено акт №1 про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений директором товариства ОСОБА_7 , відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 29.08.2015 року , в АДРЕСА_1 під час перебування в дитячому ігровому лабіринті впав із кутової панелі полу та отримав травму підборіддя. Причина нещасного випадку особиста необережність, наслідки нещасного випадку не смертельний. Заходи, які необхідно здійснити для усунення причин травмування: встановити додаткові захисні сітки кутових панелей- термін виконання до 02.09.2015 року; посилити догляд за дітьми - постійно. Порушень нормативно-правових актів не виявлено. (а.с.25-26 том №1).

29.08.2015 року о 12:22 год. за адресою: АДРЕСА_1 , «Спорт Лайф» був зареєстрований виклик та здійснено виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги від 29.08.2015 року за №872 до ОСОБА_4 , 7 років(а.с.20-23 том №1).

За даними карти виїзду швидкої медичної допомоги №872, зі слів матері на місці зроблено запис - дитина впала в дитячій кімнаті, зі слів, за дитиною не дивилися вихователі, що підтверджено довідкою №1939/Б від 05.10.2015 року та копією карти виїзду швидкої медичної допомоги(а.с.21,23 том №1).

Зі змісту довідки №3058 від 29.08.2015 року, виданої Дитячою клінічною лікарнею №7, ОСОБА_3 7 років, звертався за невідкладною медичною допомогою до травмпункту щелепно-лицевої хірургії де було встановлено діагноз: «Забійна рана, садно підборіддя», надана медична допомога - 1)огляд, 2) ПХО рани,3) шви (6.0), 4) антисептична пов`язка (а.с.20 том №1).

На підставі заяви адвоката Ковези А.І. від 07.10.2015 року спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи було складено висновок №1920/Ж, відповідно до якого дані наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням даних огляду від 07.10.2015 року, свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 29.08.2015 року о 13 05, у нього мали місце тілесні ушкодження у вигляді забійних ран на фоні садна підборідкової ділянки - наслідком загоєння яких є рубці. Вказані тілесні ушкодження , за ступенем тяжкості, відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я на строк понад 6 але не менше ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров`я), не мають ознак небезпеки для життя. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони утворились від травматичної дії тупих предметів, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто до 29.08.2015 року. На момент проведення експертизи мають місце рубці підборідкової ділянки (які є наслідком загоєння ран), які не призвели до деформації навколишніх тканин, порушення міміки, асиметрії та інше, тому являються виправними, так як з часом або під дією не хірургічних (консервативних) методів лікування , виразність їх буде зменшуватись (а.с.27-30 том№1).

Звертаючись до суду з позовом, від імені та в інтересах ОСОБА_1 - адвокат Ковеза А.І. просив суд стягнути з ТОВ «Спорт-Ера» на користь позивачки ОСОБА_1 , матері малолітньої дитини ОСОБА_4 вигодонабувача за договором №ТЕР 33466 про надання спортивно-оздоровчих послуг від 09.08.2015 року, на відшкодування майнової шкоди 1 600 гривень, що були сплачені при укладенні цього ж договору з огляду на те, що позивачка не отримала очікуване за договором з підстав неналежного його виконання відповідачем.

Як встановлено судом вище, зазначений договір ОСОБА_6 було укладено з відповідачем ТОВ «Спорт-Ера» в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , який відповідно до умов договору є його вигодонабувачем. Крім того, умовами договору передбачено, що повернення грошових коштів сплачених за його виконання не допускається за будь-яких обставин.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що вже у вересні 2015 року малолітній ОСОБА_3 продовжив відвідувати дитячий клуб, тобто користуватися послугами на підтвердження чого суду було надано статистику відвідування клубу ОСОБА_3 і такі твердження відповідача та надані останнім суду докази не заперечувалися стороною позивача і не спростовані доказами (а.с.85 том №1).

Відповідно до правил статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 653 ЦК України передбачено право другої сторони вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору , якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін.

Вимоги щодо розірвання або ж зміну умов договору з приводу якого заявлено спір не заявлено, ні стороною договору ОСОБА_6 ні позивачкою, як законним представником вигодонабувача за цим же договором, а відтак заявлені позовні вимоги про відшкодування відповідачем збитків, що складають вартість договору №ТЕР 33466 від 09.08.2015 року, а саме 1 600 гривень з тих підстав що позивачка, як мати ОСОБА_4 , вигодонабувача за договором, не отримала очікуване за договором через неналежне його виконання відповідачем не можуть бути задоволені судом.

Що ж стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, то суд приходить до наступних висновків.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення , глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Правилами статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, згідно статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров`ю або майну споживача, що виникла у зв`язку з використанням речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань чи інших засобів, необхідних для виконання ним робіт рівня його наукових і технічних знань, що дає змогу виявити їх властивості, згідно із законодавством.

При зверненні до суду з позовом, представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Ковеза А.І. вказав, що моральна шкода ОСОБА_5 завдана внаслідок його травмування в дитячій кімнаті фітнес-клубу «SPORT LIFE» ТОВ «Спорт-Ера».

Заява представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ковези А.І., про уточнення вимог, містить посилання на те, що травмування малолітнього ОСОБА_4 сталося за наслідками порушення п. 2.1., 2.2. Правил експлуатації і техніки безпеки при використанні ігрового лабіринту та п. 2 Правил технічного обслуговування лабіринту, а саме що під час перебування дитини в ігровому лабіринті контроль з боку відповідальної особи за експлуатацією дитячого ігрового лабіринту був відсутній, що в свою чергу свідчить про недбале ставлення інструктора до виконання своїх службових обов`язків та відсутність з його боку контролю за поведінкою дітей. Покриття твердих елементів каркасу лабіринту «ANGRY BIRDS» та полу має м`яке покриття, що виключає будь-яке травмування дітей у випадку падіння.

Зі змісту пояснень матері дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , відібраних 29.08.2015 року адвокатом ОСОБА_8 , її син ОСОБА_3 29.08.2015 року з 11 години був переданий нею до дитячої кімнати спортивного клубу « SPORT LIFE» Теремки під нагляд вихователів-педагогів. Приблизно 12 години на її мобільний телефон надійшов дзвінок від одного зі співробітників дитячої кімнати, який повідомив, що ОСОБА_9 травмувався. Коли вона прибула до кімнати, син сидів на стільці та тримав на підборідді паперову серветку. Медечну допомогу ніхто не намагався надати. На її запитання син відповів, що він підіймався по сходинках в ігровому лабіринті, оступився, впав, при цьому сильно вдарився підборіддям та травмувався. В нього потекла кров, він став плакати та йому стало погано, але присутні вихователі на нього не звертали уваги. Тільки після того, як інша дитина, яка гралася поряд зі ОСОБА_9 покликала на допомогу, на нього звернули увагу. На її, матері, вимогу викликали лікаря спортивного клубу « SPORT LIFE», після поверхневого огляду ним дитини, було негайно викликано швидку допомогу. Під час очікування швидкої допомоги лікар обробив рану та здійснив перев`язку Черговий лікар-хірург Дитячої клінічної лікарні №7 міста Києва встановив діагноз «Забійна рана, садно підборіддя», надав медичну допомогу - 1) огляд, 2)ПХО рани, 3) наклав шви (6.0), 4) антисептична пов`язка. (а.с.20-19 том №1)

Зі змісту пояснювальної записки ОСОБА_2 від 29.08.2015 року встановлено, що вона, перебуваючи на території дитячого клубу , зафіксувала факт травмування ОСОБА_3 в дитячому лабіринті. Причина травмування нею не була встановлена. Вона зателефонуваля ОСОБА_10 та мамі хлопчика. ОСОБА_10 надала дитині першу допомогу. Мама виявила бажання викликати карету швидкої медичної допомоги. (а.с.105 том №1)

ОСОБА_11 у своїй пояснювальній записці 29.08.2015 року пояснювала, що о 12 15 отримала дзвінок з дитячого клубу, яким повідомлено було про отримання дитиною травми. В 12 17 год. прибула в дитячий клуб і виявила дитину з розсіченням підборіддя. Надала ПМД в обсязі обробки антисептичними засобами та накладення антисептичної пов`язки, в подальшому рана потребувала хірургічного зіставлення країв. (а.с.106 том №1).

Так, судом встановлено, що 29.08.2015 року малолітній ОСОБА_3 , без присутності матері перебував у дитячому клубі фітнес-клубу « SPORT LIFE» ТОВ «Спорт-Ера» за адресою місто Київ, вулиця Маршала Конєва, 8 , був травмований, отримав легкі тілесні ушкодження внаслідок падіння, оскільки оступився коли піднімався по сходах каркасного лабіринту «ANGRY BIRDS». Інструктор дитячого клубу та лікар вжили заходів для забезпечення надання дитині першої медичної допомоги, мати дитини забезпечила подальше надання дитині кваліфікованої медичної допомоги, представник останньої вважає, що відповідач має відшкодувати дитині моральну шкоду в розмірі 180 000 гривень з підстав незабезпечення його працівниками дотримання правил техніки безпеки під час перебування дитини у дитячому ігровому лабіринті.

Так, Правилами експлуатації і техніки безпеки при використанні каркасного лабіринту «ANGRY BIRDS», що розроблені директором ТОВ «Спорт-Ера» ОСОБА_7 , а саме пунктами 2.1. та 2.2. 4.2. передбачено, що: експлуатація Дитячого лабіринту дозволяється суворо під контролем відповідальної особи; відповідальна особа контролює порядок у Дитячому лабіринті та дотримання правил користування та техніки безпеки під час перебування дітей у ньому; відповідальна особа слідкує за правильним (за призначенням) використанням елементів лабіринту (а.с.112-113 том №1).

Посадовою інструкцією інструктора дитячого клубу відділу фітнесу, затвердженою 01 грудня 2013 року директором ТОВ «Спорт-Ера» Пастушенком В.М., а саме пунктами 2.4, 2.6,2.7,2.16,2.20. передбачено, що інструктор дитячого клубу: не залишає дитячий клуб без нагляду; контролює виконання клієнтами-батьками і клієнтами-дітьми правил поведінки дитячого клубу; приділяє максимальну увагу дітям - грає, читає, малює або просто спілкується; за потреби негайно надає першу медичну допомогу і викликає невідкладну допомогу; забезпечує максимально безпечне перебування дітей на території підприємства (а.с.115-118).

Встановлені судом обставини, що малолітній ОСОБА_3 оступився, коли піднімався по сходах дитячого лабіринту і впав, є підставою для висновку, що інструктор дитячого клубу не належним чином проконтролювала рух дитини по сходах, у той же час суд приймає до уваги, що сама дитина підтвердила, що він оступився, коли піднімався по сходах.

На думку суду, при самому максимально-допустимому контролі інструктором дитячого клубу , руху малолітнього ОСОБА_4 , який на час нещасного випадку мав вік повних шість років і повних чотири місяці, дитина могла оступитися і впасти.

Так, суд погоджується з твердженням представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ковези А.І., що ситуація, що мала місце з малолітнім ОСОБА_9 у дитячому клубі була для дитини психотравмуючою, однак ступінь такого травмування з урахуванням особливостей дитини, що ґрунтуються на його фізичному стані здоров`я, його здатності спілкування з оточуючими, вразливості дитини та сприйняття ним наслідків травмування, потреби в реакції дорослих на ситуацію, що склалася з ним, на думку суду, потребував оцінки спеціалістів.

За даними висновку експерта зробленого за результатами проведення психологічного дослідження від 09.03.2016 року №1650 за заявою адвоката Ковези А.І. щодо надання висновку експертного дослідження відносно психологічних наслідків для дитини ОСОБА_4 отримання легких тілесних ушкоджень на території дитячої ігрової кімнати спортивного комплексу фітнес клубу «SPORT LIFE», експертом зроблено висновок: ситуація, що склалася для малолітнього ОСОБА_4 , 2008 року народження, через отримання ним легких тілесних ушкоджень 29.08.2015 року внаслідок травмування в дитячій кімнаті фітнес-клубу «SPORT LIFE», була для нього психотравмуючою. Зазначена ситуація була надзвичайно стресовою подією на фоні цілковитого здоров`я та особистісного благополуччя дитини, це була найсерйозніша травма в його житті. ЇЇ переживання супроводжувалось почуттям страху, тривоги, болю, він страждав також від фізичного дискомфорту та поганого самопочуття. Дана ситуація призвела до змін його нормального звичного душевного стану, внаслідок чого у нього на деякий період часу посилились рівень особистісної тривоги, емоційна реактивність, погіршився сон. Зазначена ситуація суттєвим чином вплинула на мікроклімат в його родині, викликаючи значні емоції переживання у батьків, суттєво вплинувши на нормальний, звичайний для них душевний стан, порушила адаптивне життєве функціонування. Психотравмуючий вплив даної ситуації посилюється тим, що представники адміністрації фітнес-клубу не знайшли спосіб вислухати батьків дитини, не виявили природного людського співчуття, не вибачились, не вжили заходів травмування дитини, з їх боку відсутня будь-яка реакція на подію взагалі. Внаслідок зазначеного батьки дитини сприймають дану ситуацію, як таку, що принижує їх людську гідність, перешкоджає у реалізації соціально та особистісно значущої потреби у повазі з боку оточуючих. Психотравмуючий характер зазначеної ситуації та пов`язані з цим негативні емоційні переживання (страждання) є психологічною передумовою для кваліфікації моральної шкоди ОСОБА_5 . Розмір моральної шкоди, що була спричинена ОСОБА_5 , через отримання ним легких тілесних ушкоджень 29.08.2015 року внаслідок травмування в дитячій кімнаті фітнес-клубу «SPORT LIFE» з урахуванням психологічних коефіцієнтів може становити 30 мінімальних заробітних плат. (а.с.32-42 том №1).

Зі змісту наданих суду представником позивачки доказів, а саме висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №1920/Ж від 07.10.2015 року та висновку експерта зробленого за результатами проведення психологічного дослідження №1650 від 09.03.2016 року судом встановлено, що вони були зроблені тільки на підставі інформації наданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Ковезою А.І., безпосередньо малолітнього Маханькова Степана спеціалісти, які склали зазначені висновки не обстежували, не мали будь-якого безпосереднього спілкування з самою дитиною.

За даними матеріалів справи 16.11.2016 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Ковези А.І., судом було призначено судово-психологічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: чи була ситуація, що пов`язана з отриманням малолітнім ОСОБА_9 29.08.2015 року легких тілесних ушкоджень на території дитячої ігрової кімнати спортивного комплексу фітнес-клубу « SPORT LIFE » психотравмуючою для нього? Чи нанесено внаслідок даної ситуації моральну шкоду».

22.09.2017 року до суду надійшло клопотання судового експерта Київського НДІСЕ Левчук Г.В. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: характеристики, свідчення осіб (близьких, сусідів, знайомих тощо) стосовно емоційного та психологічного стану, поведінкових проявів малолітнього ОСОБА_3 в умовах його життя і оточення за період подій, які відомі по справі; забезпечити можливість безпосереднього психологічного обстеження ОСОБА_3 , для чого йому слід прибути до Київського НДІСЕ, маючи при собі паспорт особи, яка буде супроводжувати дитину та свідоцтво про народження дитини. (а.с.152 том №1).

Зазначене клопотання судового експерта було вручене судом представнику позивачки ОСОБА_1 - адвокату Ковезі А.І. 28.11.2017 року, однак 06.06.2018 року за клопотанням останнього судом поставлено ухвалу про залишення без розгляду його ж клопотання про призначення судово-психологічної експертизи з тих підстав, що ухвала суду від 16.11.2016 року про призначення судово-психологічної експертизи не була виконана, однак підставою для прийняття такого процесуального рішення суд вказав - « внаслідок недобросовісного користування своїми процесуальними правами позивачем». (а.с.156,184-186 том №1).

Суд погоджується з позицією судового експерта Київського НДІСЕ з приводу того, що для надання відповіді на питання суду, чи була ситуація, що пов`язана з отриманням малолітнім ОСОБА_9 29.08.2015 року легких тілесних ушкоджень на території дитячої ігрової кімнати спортивного комплексу фітнес-клубу « SPORT LIFE» психотравмуючою для нього, експерту необхідно було дослідити; характеристики, свідчення осіб (близьких, сусідів, знайомих тощо) стосовно емоційного та психологічного стану, поведінкових проявів малолітнього ОСОБА_3 в умовах його життя і оточення за період подій, які відомі по справі, а також безпосередньо обстежити малолітнього ОСОБА_4 , однак стороною позивача не було забезпечено виконання зазначеного клопотання судового експерта.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Положеннями ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справах про відшкодування шкоди потерпілі подають докази, що підтверджують факт завдання їм шкоди за участю відповідача, розмір такої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду, при цьому обов`язок доведення відсутності своєї вини несе відповідач.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 102 ЦПК України, у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, з наведених вище підстав, суд не може прийняти до уваги, як належний та допустимий доказ, наданий суду позивачем висновок експерта за результатами проведення психологічного дослідження №1650 від 09.03.2016 року складеного психологом ОСОБА_13 15.02.2016 року Київської незалежної судово-експертної установи за заявою адвоката Ковези А.І., що зроблений без дослідження матеріалів, які б стосувалися емоційного та психологічного стану, поведінкових проявів малолітнього ОСОБА_3 в умовах його життя і оточення за період часу, що охоплює період його життя пов`язаний з травмуванням, а також безпосередньо обстеження дитини.

Згідно п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

За встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що травмування малолітнього ОСОБА_4 , що мало місце 29 08.2015 року сталося не за наслідками протиправної поведінки відповідача, а з тих причин, що інструктор дитячого клубу не приділила максимальної уваги дитині та з причин необережної поведінки самої дитини.

Оцінюючи наслідки травмування малолітнього ОСОБА_4 , суд приймає до уваги, що дитина отримала легкі тілесні ушкодження, що потребувало хірургічного втручання, однак тяжких наслідків не настало, оскільки ушкодження не мали ознак небезпеки для життя та являлись виправними з часом, а після травмування 29.08.2015 року вже 12.09.2015 року, тобто на 14 день після травмування відвідав дитячий клуб фітнес-клубу « SPORT LIFE» ТОВ «Спорт-Ера» за адресою місто Київ, вулиця Маршала Конєва, 8. (85).

Отже, з урахуванням висновків суду, що діями відповідача була заподіяна малолітньому ОСОБА_5 моральна шкода, а також встановлені обставини за яких мало місце травмування дитини та наслідки такого травмування суду визначена представником позивачки моральна шкода в розмірі 180 000 гривень на думку є занадто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому суд вважає, що завдана моральна шкода може бути компенсована грошовою сумою у розмірі 15 000 гривень.

З огляду на висновки суду, щодо часткового задоволення позову та правила ст. 141 ЦПК України позивачці підлягають відшкодуванню тільки судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., понесені витрати на оплату послуг експерта не підлягають відшкодуванню, оскільки цей доказ визнаний судом неналежним.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 13,15,16,23,626,653,1167ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 110, 102, 133, 141, 258, 259, 263-265, 266, 274-279 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Ера» , треті особи: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ОСОБА_2 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Ера» (код ЄДРПОУ 38150725, адреса 01014, м. Київ, вулиця Катерини Білокур», 1 офіс №16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) на відшкодування моральної шкоди 15 000 гривень, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551,20 гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 15 551 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк