Ухвала суду № 108387703, 13.01.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2023 року Справа №200/73/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Грищенко Є.І., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Управління освіти Соледарської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати проведення моніторингу закупівлі № UA-2022-03-03-000477-c,

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Соледарської міської ради звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби області про визнання протиправним та скасування висновку про Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про результати моніторингу закупівлі № UA-2022-03-03-000477-c, яка проведена Управлінням освіти Соледарської міської ради на закупівлю товарів «Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожене (морожена риба (хек)).

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Квитанції про сплату судового збору за подання позовної заяви позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.

Разом з тим, до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, яке мотивоване тим, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, а місто Соледар перебуває у зоні бойових дій.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Судом враховуються висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року (справа №0940/2276/18) та Верховним Судом в ухвалах від 19 травня 2022 року (справа №340/6875/21), від 02 червня 2022 року (справа №640/28106/20), відповідно до яких суд може вирішити питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб, проте, це є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа "Креуз проти Польщі"), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.

Отже, питання відстрочення чи розстрочення сплати судового збору судом вирішується на власний розсуд з огляду на доводи заявника.

Разом з тим, у вказаному клопотанні позивачем, окрім посилання на відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, останній не зазначає про вжиті ним заходи.

При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання позивачем свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності фінансування або обмеженого фінансування або ж несвоєчасного перерахування коштів з місцевого бюджету бюджетній установі на оплату судового збору, не надавались докази звернення позивача до відповідних органів щодо вирішення питання виділення додаткових асигнувань на оплату судового збору у цей період та докази відмови в виділенні грошових коштів на відповідні видатки, а також жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Отже, розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що позивач, в порушення вимог статті 161 КАС України позивач не сплатив судовий збір на відповідний рахунок в належному розмірі та не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 1статті 4 Закону № 3674-VIпередбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовну заяву подано до суду 01.12.2022, про що свідчить поштовий штамп на конверті.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, у місячному розмірі станом на 1 січня 2022 року становить 2481 грн.

Згідно положень Закону№3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 прожитковий мінімум на одну працездатну особу.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлена одна вимога немайнового характеру.

Таким чином позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2481 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN): UA308999980313111206084005658, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У відповідності до ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі відмовити.

Позовну заяву Управління освіти Соледарської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати проведення моніторингу закупівлі № UA-2022-03-03-000477-c - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 2481 грн. або доказів неможливості сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Є.І. Грищенко