Ухвала суду № 108387575, 11.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 січня 2023 року Справа 160/485/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70498226 від 08.12.2022 р. з примусового виконання виконавчого документу - виконавчого листа №160/16625/21, виданого 28.11.2021 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення заборгованості у розмірі 1762,20 грн. з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Пунктом 1 ч.2 ст.287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно позовної заяви, позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70498226 від 08.12.2022 р., в той час як матеріали позовної заяви направлено на адресу суду 30.12.2022 р. та зареєстровано 06.01.2023 р., що підтверджується вхідним штампом кореспонденції суду.

Однак, матеріали справи не дають підстав для висновку, що позов подано з дотримання строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідно до штампу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб проставлена відмітка про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження - 26.12.2022 р. вх.19215/22, яка є внутрішньою відміткою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Тобто, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є заінтересованою особою, а тому вказана відмітка про отримання не може об`єктивно свідчити про дату її отримання.

Крім того, дата проставлення штампу свідчить про дату, коли зареєстровано кореспонденцію, а тому не обов`язково співпадає з датою фактичного надходження кореспонденції.

Згідно з даними трекінгу конверта за номером 01032 82453804, копія якого наявна в матеріалах справи, відправлення вручено за довіреністю 29.12.2022 р., тобто, у дату пізнішу ніж дата вхідного штампу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (26.12.2022 р.).

Вказане означає, що копія конверта, яка долучена до матеріалів справи, від іншої кореспонденції, або вхідний штамп Фонду гарантування вкладів фізичних осіб містить помилку у даті отримання.

Також, відповідно до наданого конверту, суд не може встановити дату відправки, оскільки надана копія конверту є неякісною.

Відтак, з наданих матеріалів позовної заяви не вбачається, що позивач дізнався про порушення своїх прав саме 26.12.2022 р., а тому позивачу на підтвердження дотримання строку звернення до суду, необхідно надати докази щодо дати отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №70498226 від 08.12.2022 р.

Таким чином, позивачу необхідно заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

Крім того, позивач в своїй позовній заяві просив відстрочити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплату судового збору за подання даного позову на строк, визначений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Вказана заява обґрунтована тим, що основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для цілей встановлених в ст. 20 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому кошти Фонду для покриття витрат, пов`язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов`язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, можуть використовуватись виключно у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених ч. 8 ст. 39 цього Закону. Крім того, зазначили, що на сьогоднішній день в процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку перебуває 93 банківські установи. При цьому загальна сума заборгованості Фонду перед Міністерством фінансів України та Національним банком України за позикою за рахунок Державного бюджету складає майже 70 млрд. грн. Ці кошти спрямовувались на виплати вкладникам неплатоспроможних банків і мають бути повернуті до бюджету в тому числі за рахунок відшкодування цієї шкоди пов`язаними особами неплатоспроможних банків, дії яких призвели до її завдання.

Розглядаючи вказану заяву про відстрочення сплати судового збору, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Проте, суд звертає увагу на те, що лише сам по собі факт звернення до суду із заявою не є достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Так, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вимагає наявність у особи, яка подає позов, незадовільного матеріального становища.

Водночас, позивачем не надано суду жодних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

Жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем надано не було.

Крім того, суд зауважує, що ст. 133 КАС України передбачено право (а не обов`язок) суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч. 3 ст. 161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом. Визначення ж майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору, наведені в заяві про відстрочення сплати судового збору, не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим ця заява задоволенню не підлягає.

Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України Про судовий збір.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.3ст.4 Закону України Про судовий збірза подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за кожну позовну вимогу.

Законом України Про Державний бюджет на 2022 рік, станом на 1 січня 2022 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2481 гривні.

Позивач направив позовну заяву 30.12.2022 р.

Таким чином, суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру, проте не сплачено судовий збір, а отже йому слід сплатити судовий збір в розмірі 2481 гривні.

Згідно з ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Перевіривши матеріали позову, встановлено що копії документів, доданих до позовної заяви для відповідача, не завірені належним чином.

Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, саме:

- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин;

- надати оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2481 грн.;

- надати належним чином завірені копії додатків, доданих до позовної заяви для відповідача.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Савченко