Рішення № 108387496, 13.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2023 року Справа № 160/18769/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій з урахуванням уточненої позовноїх заяви від 27.12.2022 року просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області про відмову про переведення позивача на пенсію у зв`язку з втратою годувальника від 18.05.2022 №912230123145.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 13.05.2022 про переведення мене на пенсію у зв`язку з втратою годувальника та прийняти рішення з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила на протиправність рішення від 18.05.2022р. №12230123145 пенсійного органу в призначенні їй пенсії по втраті годувальника, оскільки, на думку ОСОБА_1 , наявні всі умови для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.12.2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт (пункт 2.11 Розділ 2 Порядку). У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду (пункт 2.16 Розділ 2 Порядку). За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються:паспорт громадянина України (для громадян, які мають паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій,- довідка про реєстрацію місця проживання особи, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру») (пункт 2.22 Розділ 2 Порядку). Проте, відділом перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було встановлено, що згідно рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 16.10.2013 по справі № 179/1493/13-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28 лютого 2012 року в Олександрійській сільській раді Магдалинівського району Дніпропетровської області, актовий запис № 1 - розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2022 року залучено до участі у справі № 160/18769/22 в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, і.к. 20453063).

Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відзив на позовну заяву не надало. Ухвалу суду від 15.12.2022р. направлено засобами електронного зв`язку на офіційну адресу електронної пошти.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданого 07.05.2007р.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , 28.02.2012р. між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис № 01.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровській області від 16.10.2013р. в справі № 179/1493/13-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено: шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 28.02.2012р. в Олександрівській сільській раді Магдалинівського району Дніпропетровській області, актовий запис № 01 розірвано.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровській області від 16.10.2013р. в справі № 179/1493/13-ц набрало законної сили 26.10.2013р.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 65 років про що 28.04.2022р. складено відповідний актовий запис № 916.

13.05.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника у розмірі 50% від пенсії, яку мав би отримувати померлий годувальник ОСОБА_2 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 18.05.2022р. за № 2096/03-16 відмовлено ОСОБА_1 в переході на пенсію по втраті годувальника, у зв`язку з тим, що позивач на дату смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 не перебувала з ним в шлюбі.

Позивач вважає, що має право на отримання пенсії по втраті померлого годувальника ОСОБА_2 , що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).

Умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначено статтею 36 цього Закону.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Частиною 3 ст. 36 Закону № 1058-IV передбачено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 36 Закону № 1058-IV передбачено, що батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Таким чином, умовами, за яких призначається пенсія у зв`язку з втратою годувальника є, зокрема, встановлення факту належності особи (позивача) до членів сім`ї померлого годувальника, а також факту того, що такий член сім`ї повинен бути непрацездатним та такий непрацездатний член сім`ї повинен перебувати на утриманні годувальника.

ОСОБА_1 станом на день звернення із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника досягла пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV - 65 років (за 60 необхідних років), тобто набула статусу непрацездатної особи.

Позивач отримувала пенсійні виплати в Новомосковському об`єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доходи № 1543305982541519 за період з 01.11.2021р. по 30.04.2022р., що свідчить про те, що ОСОБА_1 не перебувала у померлого на повному утриманні.

На підтвердження факту повного утримання у померлого годувальника, ОСОБА_1 надала до суду акт обстеження матеріально-побутових умов проживання від 02.05.2022р., однак такий доказ підтверджує лише матеріально - побутові умови проживання, а не факт утримання позивачки померлим годувальником.

В той час, суд звертає увагу на те, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровській області від 16.10.2013р. в справі № 179/1493/13-ц шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28.02.2012р. в Олександрівській сільській раді Магдалинівського району Дніпропетровській області, актовий запис № 01 розірвано. Вказане рішення суду набрало законної сили 26.10.2013р.

З тексту рішення від 16.10.2013р. в справі № 179/1493/13-ц вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сімейне життя не склалося по причині протилежності характерів, зловживання з боку померлого годувальника алкогольними напоями, шлюб існує лише формально, стосунки припинені. Доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час як припинили шлюбні відносини, спільно не проживають, сумісного господарства не ведуть.

Частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що хоча законодавство не передбачає вичерпного переліку поняття «членів сім`ї», однак визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю, зокрема, спільне проживання, взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Проте, звертаючи увагу на положення ст.. 36 Закону України № 1058-IV поняття «чоловік (дружина)» застосовується саме в сенсі - «людина чоловічої статі, що перебуває у шлюбі» та «одружена жінка», тобто особа, яка юридично зареєструвала свої відносини/шлюб в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Доказів того, що на момент смерті ОСОБА_2 , у позивача з померлим були взаємні права й обов`язки суду не надані, окрім того, не надані й докази того, що позивач втратила джерело засобів до існування, а також суд зауважує на припинення шлюбу позивача з померлим годувальником в 2013 році.

Наведені обставини та норма матеріального права дають суду підстави для висновку, що встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї у розумінні Закону України № 1058-IV не легітимізує і не може легітимізувати правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про правомірність винесеного Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області рішення від 18.05.2022р. № 2096/03-16, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.. 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 139,243-246,255,263,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, 4, і.к. 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили

Суддя С.В. Златін