Рішення № 108387268, 12.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 січня 2023 р. Справа № 120/5288/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду подав представник Кабанчука А.Ф. до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до вимог п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та не зарахування до загальногообов`язкового державного пенсійного страхування " та не зарахування до загального трудового стажу періоду роботи з 10.07.1973 по 12.07.1976, з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 19.10.1984 по 29.03.2006;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.07.1973 по 12.07.1976, з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 19.10.1984 по 29.03.2006 та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 21.01.2021.

Наявність підстав для звернення до суду із даним позовом адвокат ОСОБА_2 пов`язує з неправомірною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що викладена у листі №0200-0220-8/11434 від 10.02.2022. Вказав, що в січні 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за Списком №2, оскільки 31.01.2021 досягнув 55 років. Однак, відповідач прийняв рішення про відмову у перерахунку його пенсії.

У строк встановлений судом відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, із змістом якого слідує, що сторона позивача заперечує проти позову та просить у його задоволенні відмовити. Так, представник відповідача вказав, що вимога позивача зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи з 10.07.1973 по 12.07.1976, з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 19.10.1984 по 29.03.2006 задоволенню не підлягає, оскільки вказані періоди зараховані до загального трудового стажу позивача.

Щодо вимоги зобов`язального характеру про зарахування до пільгового стажу вказані вище періоди роботи позивача представник відповідача вказав на відсутність предмету спору у цій частині, оскільки позивачем не було подано заяви про зарахування такого стажу до пільгового. Відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії зумовлена тим, що ОСОБА_1 з 01.02.2014 уже отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Позивач 31.01.1956 р.н. перебуває на обліку у відповідача, та з 01.02.2014 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, призначену відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До досягнення 60-річного віку, 21.01.2022 ОСОБА_1 звернувся з заявою до територіального підрозділу ГУПФУ у Вінницькій області про переведення на пенсію за віком в порядку, передбаченому ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до принципу екстериторіальності зазначену заяву передано на розгляд до відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області. За результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення від 25.01.2022 за №905020143086 про відмову у переведенні на пенсію за віком. Відмова мотивована тим, що позивач вже отримує пенсію за віком по Списку №2. Оскільки позивачеві вже призначена пенсія за віком, то повторна вимога про призначення пенсії не передбачена жодною правовою нормою, та не може бути виконана управлінням.

Листом №0200-0220-8/11434 від 10.02.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України поінформовано позивача про розгляд його заяви від 21.01.2022.

Однак, на переконання позивача та йог представника, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо відмови у перерахунку пенсії з дати звернення до пенсійного органу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 9 вищезазначеного Закону передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

-пенсія за віком,

-пенсія по інвалідності,

-пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про пенсійне забезпечення за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Пунктом 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Відтак, законодавством України передбачено чотири види пенсій, а саме: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника та пенсія за вислугу років.

Згідно з положеннями п. б ст. 13 Закону України № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 27 Закону №1058-IV передбачено, що розмір пенсії за віком визначається залежно від середньомісячного заробітку та коефіцієнту страхового стажу, обчислених за нормами статей 25, 40 Закону № 1058-IV.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2004 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

Тобто особи, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці , а також на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в питаннях пенсійного забезпечення мають пільгу, яка виражається у зниженні пенсійного віку, проте вид пенсії, що їм призначається це пенсія за віком, яка згідно вищенаведених положень законодавства призначається, перераховуються та виплачується у відповідності з положеннями Закону № 1058-IV.

Також суд зазначає, що положеннями ст. 10 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та ст. 6 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV державне переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу наведених норм слідує, що переведення з одного виду пенсії на інший можливе лише в межах чотирьох видів пенсій (за віком, по інвалідності, по втраті годувальника, за вислугу років).

В свою чергу, відповідно до пенсійної справи, позивач бажає перейти з пенсії за віком на пільгових умовах на пенсію за віком на загальних підставах.

Як встановлено судом, позивач звернувся 21.01.2022 до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком.

Відповідно до принципу екстериторіальності зазначену заяву передано на розгляд до відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області. За результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення від 25.01.2022 за №905020143086 про відмову у переведенні на пенсію за віком. Відмова мотивована тим, що позивач вже отримує пенсію за віком по Списку №2. Оскільки позивачеві вже призначена пенсія за віком, то повторна вимога про призначення пенсії не передбачена жодною правовою нормою, та не може бути виконана управлінням.

Листом №0200-0220-8/11434 від 10.02.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України поінформовано позивача про розгляд його заяви від 21.01.2022.

З матеріалів справи судом встановлено, що в ході розгляду заяви позивача від 21.01.2022 Пенсійним органом не досліджувалося питання щодо зарахування до загального страхового стажу позивача період роботи не зарахування до загального трудового стажу періоду роботи з 10.07.1973 по 12.07.1976, з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 19.10.1984 по 29.03.2006. Крім того, з матеріалів пенсійної справи позивача встановлено, що такі зараховані до страхового стажу позивача.

Крім того, позивач при звернення до відповідача не просив зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи з 10.07.1973 по 12.07.1976, з 01.01.1977 по 31.12.1981 та з 19.10.1984 по 29.03.2006.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, в даному випадку позивачем невірно обрано спосіб його захисту, оскільки в межах заявлених позовних вимог відсутній предмет спору.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком, зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком повторно у зв`язку із досягненням загального пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.

Аналогічні правові висновки викладений у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 року у справі №120/1790/20-а та у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 185/1389/17, від 27.03.2020 року у справі № 335/8983/17, від 15.05.2020 року у справі № 334/13/16-а.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Беручи до уваги положення ст. 139 КАС України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Комар Павло Анатолійович