Ухвала суду № 108387253, 10.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про виклик свідків

м. Вінниця

10 січня 2023 р. Справа № 120/10307/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Голованюк В.В.,

представника позивача: ОСОБА_5,

представника відповідача: Бахур В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяви представників сторін про виклик свідків у справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Державної служби з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області

про: визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної служби з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про виклик свідків, за змістом якого просить викликати в судове засідання як свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . В обґрунтування заяви про виклик свідків представник позивача зазначає, що вказані свідки 08.09.2022 були пасажирами автобуса VOLKSWAGEN CRAFTER д.н. НОМЕР_1 , перевізник ФОП ОСОБА_1 , який слідував з Муровано-Куриловецької АС час відправлення о 08 год 00 хв до АС-2 м. Вінниці. Вказує, що свідки можуть підтвердити доводи позовної заяви, що перевізник ФОП ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів з Муровано-Куриловецької АС до Вінницької АС-2 рейсом відправлення о 08 год 00 хв автобусом VOLKSWAGEN CRAFTER д.н. НОМЕР_2 . По маршруту слідування вказаний транспортний засіб вийшов з ладу і не зміг продовжити перевезення пасажирів на маршруті. Як наслідок, подальшу поїздку пасажирів водієм ОСОБА_1 було організовано шляхом пересадки їх на автобус, який слідував до Вінниці, а водій зайнявся питанням буксировки транспортного засобу, що вийшов з ладу, для його ремонту. Свідок ОСОБА_2 , як зазначено у заяві, додатково може підтвердити, що на її прохання водій ОСОБА_1 залишив в автобусі VOLKSWAGEN CRAFTER її вантаж, який був об`ємним і важким та пообіцяв доставити його до АС-2 м. Вінниці іншим автобусом, який є в нього, передбачений на заміну того, що вийшов з ладу: MERSEDES-BENZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Прибувши до АС-2 м. Вінниці, ОСОБА_2 стала очікувати прибуття зазначеного автобуса біля стоянки автобусів на АС-2 м. Вінниці. Водій ОСОБА_1 доставив її вантаж на іншому автобусі - MERSEDES-BENZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , як і обіцяв. Автобус запаркувався на стоянці і ОСОБА_2 підійшла до водія ОСОБА_1 . Під час отримання ОСОБА_2 вантажу до автобуса підійшли працівники відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

У судовому засіданні 10.01.2023 представник позивача заяву про виклик свідків підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у свою чергу усно заявила про виклик як свідка старшого державного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Департаменту державного контролю Гончаренка Ігоря Володимировича . Заяву мотивувала тим, що інспектор здійснював проведення перевірки діяльності позивача за результатами якої встановлено порушення, а тому його необхідно допитати з приводу фактів і обставин, викладених в акті перевірки від 08.09.2022 № 335280.

Представник позивача проти вказаної заяви заперечував, вказавши на пропуск стороною відповідача процесуального строку подання такої заяви.

Визначаючись щодо наявності підстав виклику свідків, суд виходив з такого.

Одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі. Цей принцип визначає особливості адміністративного судочинства і полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі. Отже, адміністративний суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 65 КАС України визначено, що як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Частина 1 ст. 91 КАС України визначає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Суд враховує, що у цій справі спір виник у зв`язку із незгодою позивача з постановою відповідача від 27.09.2022 № 337478 про застосування адміністративно-господарського штрафу, прийнятою за наслідками проведення 08.09.2022 перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, позивач заперечує факт здійснення ним перевезень пасажирів під час перевірки.

Суд враховує, що Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 29.04.2020 у справі № 161/5372/17 погодився рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об`єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об`єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. Також вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. Тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд доходить висновку про необхідність виклику в якості свідків.

Відтак, заяву представника позивача про виклик свідків належить задовольнити.

Щодо виклику як свідка інспектора, який здійснював проведення перевірки, то суд зауважує, що в матеріалах справи наявний акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 335280 від 08.09.2022, в якому зафіксовано виявлені інспектором під час перевірки порушення, та відеозапис проведення такої перевірки з нагрудної камери інспектора. Правову оцінку правомірності висновків відповідача щодо порушень, відображених в акті перевірки, буде надано судом на підставі дослідження доказів, наданих сторонами до суду. Крім того, суд зазначає, що заява представника відповідача про виклик свідків подана з порушенням процесуального строку, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 92 КАС України а мала бути подана до початку першого судового засідання у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про виклик свідків.

Згідно з ч. 4 ст. 92 КАС України в ухвалі про відкриття провадження у справі або в іншій ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

З огляду на зазначені норми суд вважає за необхідне попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України) завідомо неправдиве показання свідка чи потерпілого або завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Згідно зі ч. 1 ст. 385 КК України відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків у суді, Вищій раді правосуддя, Конституційному Суді України або під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України - караються штрафом від п`ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Щодо виклику як свідка інспектора, який здійснював проведення перевірки, то суд зауважує, що в матеріалах справи наявний акт № 335280 від 08.09.2022, в якому зафіксовано виявлені інспектором під час перевірки порушення та відеозапис проведення такої перевірки з нагрудної камери інспектора. Правову оцінку правомірності висновків відповідача щодо порушень, відображених в акті перевірки, буде надано судом на підставі дослідження доказів, наданих сторонами до суду. Крім того, суд зазначає, що заява представника позивача про виклик свідка мала бути подана до початку першого судового засідання у справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача про виклик свідка.

Керуючись ст.ст. 65, 72, 73, 91, 92, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про виклик свідків задовольнити.

Викликати для надання пояснень у судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , тел.: НОМЕР_5 ).

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.

Про дату, час та місце проведення судового засідання, в яке викликаються свідки, повідомити останніх додатково.

У задоволенні заяви представника відповідача про виклик свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повну ухвалу складено 13.01.23

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович