Рішення № 10838592, 09.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.10                                                                                 Справа № 11/172

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕЙД”, м. Київ

до Приватного підприємства “КОРНЕЛІЯ-ЛЮКС”, м. Луганськ

про стягнення 54540 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

за участю представників сторін:

від позивача –Бузикін В.О., дов. № 01-08/10 від 01.08.2010;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача борг за невиконання умов договору про відступлення права вимоги від 20.07.2009 у сумі 50000 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі 3400 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 1140 грн. 00 коп.

В процесі судового розгляду справи позовні вимоги позивачем підтримані у повному обсязі.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Заперечень проти позову відповідач в процесі судового розгляду справи не надав.

Відзив на позову заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем під час судового розгляду справи не надані.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судових засіданнях під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

20.07.2009 сторонами у даній справі укладений договір про відступлення права вимоги (далі за текстом –договір) (а.с. 8), відповідно до умов пунктів 1.1 - 2.2 якого позивач як Первісний кредитор передав відповідачеві як Новому кредитору право вимоги згідно з договором № 144т/16-425гп від 31.01.2006, а відповідач зобов’язався сплата та позивачеві за передане право вимоги 50000 грн. 00 коп. протягом 60 банківських днів після підписання договору.

До матеріалів справи позивачем надано договір поставки № 144т/16-425гп від 31.01.2006, укладений між позивачем та ДП «Ровенькиантрацит», специфікацію № 1 від 31.01.2006 до вказаного договору, повідомлення на адресу відповідача про відступлення права вимоги.

В обумовлений договором строк відповідач 50000 грн. не сплатив, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Крім вимоги про стягнення 50000 грн. 00 коп. боргу за договором позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 3400 грн. 00 коп. за період з жовтня 2009 року по травень 2010 року включно та 3% річних у розмірі 1140 грн. 00 коп. за період з 19.09.2009 по 21.06.2010.

Заперечень проти позову відповідач не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт наявності заборгованості відповідача за укладеним з позивачем договором підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем під час судового розгляду справи не спростований.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Обов’язок з повної оплати переданого позивачем права вимоги відповідачем виконаний не був.

З урахуванням викладеного позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 50000 грн. 00 коп. заборгованості за договором, тому у зазначеній частині позов підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До стягнення з відповідача позивачем заявлені інфляційні нарахування у сумі 3400 грн. 00 коп. за період з жовтня 2009 року по травень 2010 року включно та 3% річних у розмірі 1140 грн. 00 коп. за період з 19.09.2009 по 21.06.2010.

З урахування умов пункту 2.2 договору щодо строків оплати переданого позивачем права вимоги –60 банківських днів після підписання договору, останнім днем відстрочки платежу було 13.10.2009 (банківські дні без урахування вихідних та святкових днів). Прострочення платежу розпочалося з 14.10.2009, що не врахував під час здійснення розрахунку суми позовних вимог позивач.

Таким чином, 3% річних слід нараховувати починаючи з 14.10.2009. Інфляційні нарахування на суму заборгованості рораховуються з 14.10.2009 (до нарахувань включається жовтень 2009 року) та за розрахунком суду за вказаний період становлять 3382 грн. 41 коп.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача належать 3% річних за період з 14.10.2009 по 21.06.2010 у розмірі 1031 грн. 51 коп.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Корнелія –Люкс», м. Луганськ, вул. Братів Махових, буд. 2у, код 36073639, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рейд», м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 21/2, код 23511186, борг у розмірі 50000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 3382 грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 1031 грн. 51 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 544 грн. 14 коп. та 235 грн. 45 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Дата підписання повного рішення – 12.08.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко