Рішення № 108383744, 13.01.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2023 Справа №607/16613/22

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

Головуючого судді Сливка Л. М.

за участю секретаря судового засідання Кілик М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

УСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців О.Я., звернувся до суду із позовом до відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6156983 від 11 листопада 2022 року, якою його визнано винним за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 11 листопада 2022 року о 16 год. 15 хв. в с. Івашківці шосе М19 км, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не був пристебнутим паском пасивної безпеки (п.п. 2.3 (в)), а також порушив п. 9.8 ПДР України в порушення вимог ПДР з 01.10. по 01.05. на транспортному засобі поза населеним пунктом повинні були ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар. ОСОБА_1 , як водій, відзначається особливою уважністю та беззастережно дотримується всіх правил дорожнього руху, а тому вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства, а тому є такою, що підлягає скасуванню. ОСОБА_1 ПДР України не порушував, однак працівники поліції все таки склали постанову без належних на те доказів. При цьому, графа оскаржуваної постанови «до постанови додаються» інспектором не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення водієм адміністративного правопорушення. Посилаючись на наведене, представник позивача просила задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

19 грудня 2022 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 11 листопада 2022 року о 16 год. 15 хв. в с. Івашківці шосе М19 км., керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , із не пристебнутим паском пасивної безпеки п.п. 2.3 (в), а також порушив п. 9.8 ПДР України, а саме в частині вимог, що з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Інспектором ВП №4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Морозом В.С. було виявлено вказане правопорушення та винесено постанову серії ЕАР №6156983 від 11 листопада 2022 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою позивача притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. При винесені оскаржуваної постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягнення до адміністративної відповідальності. Також, позивач не висловлював скарг на постанову даний факт підтверджується відеозаписами долученими до відзиву, на який зафіксовано, що ОСОБА_1 визнає факт адміністративного правопорушення. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову. Крім цього, представник відповідача до відзиву долучено додаток: диск з відеозаписом.

23 грудня 2022 року представник позивача подала відповідь на відзив. Вказала, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у відзиві на позов, не надано достатніх, належних та достовірних доказів, а відтак не довів правомірності своїх дій. До відзиву не додано доказів фіксування факту вчинення інкримінованих позивачу правопорушень. Твердження відповідача про те, що позивач визнав факт вчинення адміністративних правопорушень на місці їх вчинення, не відповідають дійсності. Крім цього, визнання вини у вчиненні порушення ПДР України за відсутності інших доказів не може бути достатнім доказом такого порушення та не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень.

Позивач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача надіслала до суду клопотання про проведення судового розгляду за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. У поданому відзиві просив розгляд справи проводити без їх участі.

Як убачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6156983 від 11 листопада 2022 року, водій ОСОБА_1 11 листопада 2022 року о 16 годині 15 хвилин в с. Івашківці шосе М19 км, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху не був пристебнутим паском пасивної безпеки п.п. 2.3 (в), а також порушив п. 9.8 ПДР України в порушення вимог ПДР з 01.10. по 01.05. на транспортному засобі поза населеним пунктом повинні були ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар. Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено судом, причиною накладання працівником поліції на позивача адміністративного стягнення було те, що останній керував транспортним засобом, будучи непристебнутим паском пасивної безпеки, чим порушив вимоги п.п. 2.3 (в) ПДР України та керував автомобілем, в якого поза населеним пунктом не були ввімкнені денні ходові вогні або ближнє світло фар, чим порушив п. 9.8 ПДР України.

Відповідно до вимог п.п. 2.3 (в) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

В силу вимог п. 9.8 ПДР України, під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу ближнє світло фар.

Вимогами ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 р. N 580- VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Положеннями статті 283 КУпАП закріплено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд зауважує, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, представником відповідача до відзиву на позовну заяву долучено CD-диск.

Проте, оскаржувана постанова не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис.

Зі змісту оскаржуваної постанови, зокрема з пункту 7 «До постанови додаються» вбачається, що у ній відсутні будь-які посилання на технічний засіб, на який здійснювалось фіксування інкримінованого позиву правопорушення.

При цьому, Верховний Суд неодноразово наголошував на імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зокрема у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 607/7987/17 Верховний Суд вказує, що приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, з точки зору процесуального законодавства статті 70 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, суд зауважує про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 71 КАС України, щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд зауважив, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня2018 року у справі № 337/3389/16, від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17.

Окрім цього, наявні на CD-диску файли містять лише аудіодоріжки без фіксування за допомогою відеозапису інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищенаведене, відсутність в оскаржуваній постанові посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення та відсутність самого фіксування, є підставою для скасування такої постанови.

Відтак, представником відповідача не долучено жодних доказів, які б підтверджували обставини викладені в оскаржуваній постанові, зокрема на підтвердження факту вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення.

Тому, зважаючи на те, що позивач у позовній заяві заперечив свою провину у вчиненні правопорушення, що не спростовується письмовими поясненнями представника відповідача, зазначеними у відзиві та жодних доказів на спростування доводів позову останнім не надано, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не доведена.

Таким чином, сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності серії ЕАР №6156983 від 11 листопада 2022 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.

Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що постанову про накладенняадміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6156983 від 11 листопада 2022 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.

На підставі наведеного та керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гриців Ольга Ярославівна, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6156983 від 11 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративнестягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Дата складення рішення суду 13 січня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 40108720.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка