Ухвала суду № 108382503, 11.01.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/15809/19

Провадження №: 1-в/755/37/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві подання фахівця Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про направлення звільненого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям. Київ, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року,

за участю сторін:

представника пробації ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

30 листопада 2020 року вироком Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та на підставі ст. 70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки та відповідно до ст. 76 КК України покладено відповідні обов`язки.

ФахівецьДніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , за погодженням начальника Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , звернулась до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженого ОСОБА_4 та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року, вказуючи на те, що ОСОБА_4 жодного разу не з`явився до відділу пробації за викликами тане був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробовуванням, а тому не виконував покладені на нього обов`язки. Крім того, під час іспитового строку ОСОБА_4 вчинив нові кримінальні правопорушення та притягувався до адміністративної відповідальності.

Представник Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській областів судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання.

Засуджений ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вивчивши наявні матеріали, заслухавши учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно доп. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 164 КВК України, уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз`яснює засудженим порядок виконання обов`язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими;вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про пробацію".

Відповідно до ч. 3 ст.164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов`язані: виконувати обов`язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з`являтися за викликом до зазначеного органу.

Згідно ст. 136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом. Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 КВК України у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Згідно із ч. 4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Як вбачається з матеріалів особової справи ОСОБА_4 , він не був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання до засудженого ОСОБА_4 застосовано не було. У цьому випадку встановлено, що заявником вимоги ст. 166 КВК України не виконано.

Відповідно до ч. 6 ст. 166 КВК України у разі відмови судом у задоволенні подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням повторне направлення до суду такого подання здійснюється після застосування до засудженого повторного письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Відповідно, у розумінні ст. 166 КВК України в її системному зв`язку із положеннями ст. 78 КК України, на цей час, відсутні передумови для висновку про умисне невиконання засудженим покладених на нього обов`язків із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», а не базуватися на припущеннях.

Зважаючи на вище викладене, суд вважає необґрунтованим подання фахівця Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про направлення звільненого ОСОБА_4 від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 136, 537, 539, 476 КПК України, ст. 164, 166 КВК України, суд

п о с т а н о в и в :

у задоволенні подання фахівця Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 про направлення звільненого ОСОБА_4 від покарання з випробуванням для відбування покарання - відмовити.

Матеріали особової справи № 32/2021 р. ОСОБА_4 - повернути до Дніпровського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1