Рішення № 108381878, 05.01.2023, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/182/21

2/368/83/23

Рішення

Іменем України

"05" січня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Дерев`янко Я.С.

представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача адвоката Пшеничної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в режимі відео конференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: заборгованість у розмірі 225119,45 грн. за кредитним договором № б/н від 18.09.2017 року, яка складається з наступного: 200 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 25119,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; судові витрати у розмірі 3376,79 грн. судовий збір, обґрунтовуючи позов наступним.

ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг без б/н від 18-09.2017 року, згідно якої отримав (-ла) кредит у розмірі 200000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додалися до позовної заяви.

Щодо встановлення і а зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п. 2.1.1.5.7 Договору.

Овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку розмірі ліміту кредитування.

Відповідно до положень умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливості отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

Тобто умови та правила с публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання с договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договори.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківський послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, згідно яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в Приват Банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договір не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних) у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватись і інші засоби зв`язку, наприклад електронний.

Згідно ч. 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи оферту Банку Відповідач підписом у Заяві визнає та погоджується на запропоновані Банком умови.

Також наряду із вищезазначеним свідченням визнання угоди відповідачем є факт користування картрахунку та використання кредитних коштів, так як згідно ч. 2. ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надано відповідачу набір засобів доступу до картрахунку через віддалені канали обслуговування.

Для погашення кредиту банк надав відповідачу інструменти передбачені договором, а саме: п. 2.1.1.12.3, відповідно до якого поповнення картрахунку, здійснюється шляхом внесення коштів в готівковій або безготівковій формі і зарахування їх банком на картрахунок держателя, а також шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі договору.

Пунктом 1.1.3.2.4 договору для АТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки:

?у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9 договору;

?у позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5. договору).

На підставі п. 1.1.5.2 договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок стан рахунків не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів банку» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 1.1.2.1.6. договору.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509,526, 1054 ЦК України. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідач на підставі п. 2.1.1.5.5 договору зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами банку», що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом:

?згідно п. 2.1.1.12.2,1. договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування;

?відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 договору, клієнт сплачує банку пеню, яка розраховується згідно «Тарифів Банку» на час порушення зобов`язання та може змінюватись у відповідності до п. 1.1.3.2.4 договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не с підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1.1.3.3 договору відповідач доручив банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно 2.1.1.3.5, 2.1.1.12.9 договору, боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в банку в часності з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання).

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.12.10. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 03.02.2021 року має заборгованість 225119,45 грн., яка складається з наступного:

200000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

25119,45 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1.1.7.11 договору, договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.43 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафу, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами:

розрахунком заборгованості;

випискою по рахунку;

довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти;

?довідкою про видані картки;

?копією заяви позичальника;

?паспортом споживчого кредиту;

?витягом з «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів Банку»;

?копією наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів» у редакції, що діяла на момент підписання заяви;

?копією документу, що посвідчує особу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, - кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом встановлена їх обов`язковість для спірних правовідносин.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про судовий збір" та ч. 4 ст. 177 України позивачем при пред`явлені цього позову було сплачено судовий збір у розмірі 3376,79 грн.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн. Ціна позову: 225119,45 грн. Позивачем було сплачено 3376,79 грн. судового збору.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Пшенична В.В. вважає, що позивачем не надано належних доказів, та не доведені обставини які зазначені в позовній заяві, а відповідно дані позовні вимоги не можуть бути задоволені, обґрунтовуючи наступним. В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа № 368/182/21 за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позивач ґрунтує свої позовні умови, на тому, що між ним та відповідачем було укладено договір, відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, шляхом надання та прийняття пропозиції, а саме, шляхом підписання відповідачем «заяви». Крім того, позивач зазначає, що підписанням зазначеної заяви, відповідач був проінформований про умови кредитування, які були наданні йому в письмовій формі, що підтверджується копією «паспорту споживчого кредиту», який, начебто, долучено до матеріалів справи, але не вбачається серед поданих документів. Серед долучених до позовної заяви документів, є «анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку», яка містить дані про відповідача, та в якій зазначено, що підписанням даної анкети-заяви, відповідач згідно до ст.. 634 ЦК України, а саме, приєднується до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «Приватбанк», які розміщені на офіційному сайті банку, і які з пам`яткою банку та тарифами представляють собою «договір банківського обслуговування». Але, ні пам`ятку банку, ні тарифи не долучено до позовної заяви. Серед документів які долучені до позовної заяви, немає документів, які б підтверджували укладання «кредитного договору» між позивачем та відповідачем. Відповідача не було ознайомлено з Умовами та правилами надання банківських послуг. В анкеті-заяві не був зазначений термін повернення кредиту або процентна ставка, не обумовлювались штрафні санкції за невиплату. Це суперечить принципу справедливості й розумності при укладенні угод. Стосовно даного, у постанові Великої Палати Верховного Суду № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року, зазначено: «... матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, то вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладена лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору. оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до ст.. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Роздруківки із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № б-16цс15) та у постанові Великої Палати Верховного Суду № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року. Крім того, позивач зовсім не наводить, яким чином ним здійснено нарахування відсотків, що входять до загальної суми стягнення, за який період, в яких розмірах, та підстави нарахування відсотків. Якщо досліджувати розрахунок заборгованості, що наданий позивачем, то згідно останнього, вбачається різний розмір відсотків - 0,01%, 37,2%, 36%, про що також не зазначено позивачем. Відповідно до п. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно до ст.. 13 суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченій цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також є в інших випадках, передбачених цим Кодексом В позовних вимогах зазначається щодо стягнення з відповідача: 200 000,00 грн. - заборгованості за кредитом, 25 119,45 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, та судових витрат. До позовної заяви додається розрахунок заборгованості та виписка по рахунку відповідача. Згідно виписці по рахунку, вбачається, що з відповідача кожного місяця списувались платежі: «відсотки за користування кредитним лімітом», згідно даних виписки відповідачу здійснювалось нарахування даних відсотків в період, за який надається виписка, в загальному розмірі - 151 551,53 грн. Крім того, у виписці значиться ряд списань як: «Плата за несвоєчасне погашення кредитного ліміту» (16.03.2019 р. сума - 6167,02 грн., 11.03.2018 р., сума - 2614,26 грн.). Також, є щомісячні платежі «щомісячна комісія за обслуговування картки» - 400 грн. Звертає увагу, що всі ці платежі входять до суми заборгованості по кредиту - 225 119,45 грн. Відповідно до наведеного, не можливо зрозуміти з чого складається сума заборгованість за кредитом у розмірі - 200 000,00 грн., які нарахування входять у дану суму, в яких розмірах, за який період, та на підставі яких норм нараховані. Як вбачається з виписки по рахунку відповідача, в суму заборгованість за кредитом у розмірі - 200 000,00 гри., входять ряд комісійних та відсоткових платежів, а отже, виходить що нарахування процентів здійснювалось на суму, яка вже включала певні відсотки та комісії, що не відповідає нормам законодавства України, та призводить до нарахування процентів на відсотки.

Суд, вислухавши представників сторін та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

За змістом статей 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК Українивизначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2017 року ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (т. 1 а.с. 18).

Відповідно до змісту вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 18.09.2017 року ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно зі змістом Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 18.09.2017 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_2 зазначено як: НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 18).

Відповідно до наявного в матеріалах справи копії паспорту громадянина України ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 ,копія якого була надана представнику АТ КБ «Приватбанк» під час отримання нової картки № НОМЕР_3 ,терміном дії до11/20, що відбулось18.09.2017 року (т. 1 а.с 17).

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за період з 14.11.2017 року по 09.10.2020 року,даними про особу ОСОБА_2 є: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_1 , що у повному обсязі відповідають даним про особу відповідача, зазначеним у анкеті-заяві ОСОБА_2 від 18.09.2017 року.

Звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача посилається на те, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 18.09.2017 року, згідно з якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позовної заяви, вбачається, що позивач вказує на наявність у відповідачастаном на 03.02.2021 року заборгованості у розмірі 225119,45 грн., з яких:200000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 25119,42 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення процентів, то слід зазначити наступне.

Обґрунтовуючипозовні вимоги в частині стягненняпроцентів за договором, в тому числі їх розміру та порядку нарахування,позивачу позовній заяві посилався наВитягз «Тарифів банку» та Витягз Умов та правилнаданнябанківських послугв ПриватБанку ресурс та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/pages/70/та Правила користування платіжною карткою, як невід`ємної частини договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/pages/70/, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умовта правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заявивзагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та,саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17,неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» в періодз часу виникнення спірних правовідносиндо моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також Велика Палата Верховного Судуу постанові від 03 липня 2019 року зазначила, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за прострочення сплати кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до позовної заяви додав анкету заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, інформацію про кредитування, що складаються із семи розділів, тарифи і умови та надання банківських послуг.

Анкета заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг складена 18.09.2017 р., але не містить ніяких відомостей щодо кредиту, а є як опитування відповідача.

Наступний документ тип кредитного продукту, яка містить сім розділів, де зазначено про різні типи карток, а такожвизначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування. Окрім того визначено дату надання даної інформації, а саме: 20.08.2019 р., і яка зберігає чинність до 04.09.2019 р., а також даний документ був в кінці підписаний відповідачем.

Документ з назвою тарифи надають відомості щодо тарифів, а також інші ціни щодо кредитних відносин, яка підписана головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк», але не має ніяких підписів щодо ознайомлення даного документу відповідача.

Витяг тарифів і умови та надання банківських послуг складається із багатьох розділів.

Крім тогоз вказаного витягу вбачається, щовін є роздруківкою із сайту позивача та не є переліком конкретних умов кредитування, які б містили підпис відповідача про ознайомлення з ними.При цьому із зазначених Тарифів неможливо встановити, які з них були погоджені відповідачем, оскільки тарифи встановлені для карт багатьох видів та різняться між собою.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цимитарифами був ознайомлений відповідач і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказаний документ на момент підписання анкети -заявимістив умови щодо сплати процентів саме у зазначеному витягу з Тарифів, що доданий банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка витягу з Тарифівіз сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постановаВерховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Зазначення у Анкеті-заяві про ознайомлення з умовами надання кредиту, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк.

Сам по собі наданий позивачемрозрахунок заборгованостіза процентамита виписка по особовому рахунку, без надання доказів про те, які саме умови договору щодо нарахування процентівбули узгоджені сторонами, не є підтвердженням наявності у відповідачазаборгованості по простроченим відсоткам у розмірі, визначеному позивачем.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

За викладених обставин, суд, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, оскільки позивачем не надано доказів, у відповідності до положень 76-79 ЦПК України, щодо всіх істотних умов кредитування, а саме: розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами, який погоджено між сторонами.

Таким чином, позивачем не доведено, що між сторонами досягнуто згоди щодо порядку та розміру нарахування процентів за порушення виконання зобов`язання, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банкуне містять підпису позичальника, а тому вимога банку про стягнення зазначених складових заборгованості не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитом, то слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ні відповідач, ні його представник не надали жодних заперечень та доказів на спростування факту отримання кредитних коштів.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Як вбачається з матеріалівсправи, на підтримання своїх позовних вимог, АТ КБ «Приватбанк» подав до суду виписку по особовому рахунку за період з 14.11.2017 року по 09.10.2020 року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача ОСОБА_2 , довідку про видачу відповідачу кредитних карток із зазначенням їх номерів та строку дії, копію паспортугромадянина України з відміткою про проведення авторизації особипрацівником банку.

Відповідно до довідки Банку відповідачу в межах підписаного договору № б/н у вигляді Анкети-заяви було видано наступну кредитну картку (а.с. 17):

- НОМЕР_4 , дата відкриття16.11.2017,терміном дії11/20.

Відповідно до довідки банку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на відповідача (договір б/н), 16.11.2017 року - старт карткового рахунку, 16.11.2017 року збільшено кредитний ліміт до 50 000 грн.,та в подальшому 12.01.2018 року кредитний ліміт збільшено до 200 000 грн., а 15.06.2020 р. кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн. (а.с.16).

З виписки по рахунку за картковими рахунками відповідача ОСОБА_2 вбачається, щопозичальник користувалась кредитними коштами, частково виконувала свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів, виконувала перекази грошових коштів, знімала кошти в банкоматах, розраховувалась кредитними коштами, поповнювала мобільний номер телефону, та здійснювала інші розрахунки та операції.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пунктів 60-62, 65 Положення «Про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого постановою Правління НБУ № 75 від 04.07.2018 року, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

Таким чином, виписка по особовому рахунку відповідача ОСОБА_2 , що містяться в матеріалах справи, є належним доказом отримання кредитних коштів відповідачем, їх суми та розміру сплачених коштів відповідачем на погашення заборгованості.

При порівнянні даних виписки з особового рахунку відповідача та розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, вбачається наступне.

Згідно виписки за договором по рахунку відповідача ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 84-101) вбачається, що до суми тіла кредиту входять наступні суми, які не мають ніякого відношення до тіла кредиту, а саме:

?плата за несвоєчасне погашення в розмірі 3384,40 грн.;

?автоматичне погашення простроченої заборгованості в розмірі 33760,17 грн.;

?регулярне списання в розмірі 47032,28 грн.;

?списання за овердрафт в розмірі 1307,49 грн.;

?комісія за обслуговування в розмірі 10400,00 грн.

Загальна сума вище наведеного становить 95884 грн. 34 коп., які не можливо вважати, що вони належать до тіла кредиту, а тому вказану суму слід відрахувати від суми тіла кредиту, оскільки відповідачем використовувались кредитні кошти на свої потреби, але й погашалися суми кредиту, а позивачем безпідставно збільшено заборгованість за тілом кредиту на кошти в розмірі 95884,34 грн., які суд вважає як безпідставно нараховано до тіла кредиту та вважати правильною заборгованість за тілом кредиту відповідача перед позивачем на суму 104115,66 грн.

З огляду на викладене, матеріали справи свідчать про те, що за договором від 18.09.2017 року ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позичальником використовувалися кредитні кошти, проте в добровільному порядку у строки, передбачені договором, позивачу АТ КБ «Приватбанк» частково не повернуті.

Таким чином, оскільки представником відповідача частково спростовано розмір заборгованості за тілом кредиту, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до частково задоволення, а саме: у розмірі 104 115 грн. 66 коп. станом на 03.02.2021, а в решти вимог слід відмовити.

Згідно із ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути з відповідача кошти у сумі 225119 грн. грн. 45 коп. Позовні вимоги задоволено частково: на користь позивача з відповідача стягнуто кошти у сумі 104115 грн. 66 коп., що становить 46 % від заявлених вимог. АТ КБ «ПриватБанк» документально підтверджено сплату судового збору на загальну суму 3376,79 грн. Отже, на користь АТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1553 грн. 32 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄРДПОУ 14360570): заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 18.09.2017 року у розмірі 104 115 (сто чотири тисячі сто п`ятнадцять) грн. 66 коп. станом на 03.02.2021, яка складається з наступного: 104 115 грн. 66 коп.. - заборгованість за тілом кредита.

У задоволенні решти вимог Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄРДПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору в сумі 1553 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят три) грн.. 32 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення, подавши безпосередньо до Київської апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.01.2023 р.

Суддя І.І. Шевченко