Рішення № 10838149, 17.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/19817.08.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс"

До Української національної компанії "Укрверстатоінструмент"

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "АВЛІТА"

Про стягнення 7944,00 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           не з’явився

від відповідача           не з’явився

Від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 7944,00грн. –основного боргу, який виник внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті наданих позивачем послуг, а також витрат по сплаті державного мита –102,00грн. та витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/198, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.06.2010р. До участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Закрите акціонерне товариство "Стівідорна компанія "АВЛІТА".

07.06.2010р. судом одержані клопотання від позивача та від третьої особи про відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням представників позивача та третьої особи у відрядженні 08.06.2010р. в м. Донецьк.

У судовому засіданні 08.06.2010р. клопотання судом задоволені.

У зв’язку із задоволенням клопотання позивача та третьої особи, з метою витребування неподаних суду документів та у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 08.06.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 22.06.2010р. представник позивача надав суду докази перерахунку на користь третьої особи 7944,00грн. за надані на користь відповідача послуги. Також, представник позивача надав суду претензії, які надсилались відповідачу з доказами їх направлення. В усних поясненнях представник позивача зазначив про відсутність доказів виставлення відповідачу рахунку №329 від 02.10.2008р.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог із зазначенням, що кошти у розмірі 7944,00грн. за надані послуги надійшли саме від позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні представник позивача надав суду витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, відповідно до якого адресою місцезнаходження відповідача є: 03680, м. Київ, просп. Ак. Палладіна, 34.

Представники позивача та третьої особи-1 звернулись до суду із спільною заявою про продовження строку вирішення спору по справі №20/198.

Клопотання, викладене у заяві, судом задоволено.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи за адресою місцезнаходження, розгляд справи 22.06.2010р. відкладено.

05.08.2010р. судом одержані клопотання від позивача та від третьої особи про розгляд справи без участі представників позивача та третьої особи. До клопотання позивача додано витребувану ухвалою суду нотаріально засвідчену копію договору поставки №314/08 від 08.07.2008р.

У судовому засіданні 17.08.2010р. клопотання судом задоволені.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, пр. Палладіна, 34, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. В матеріалах справи містяться докази одержання уповноваженим працівником відповідача копій процесуальних документів суду (повідомлення про вручення поштових відправлень).

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд, -

в с т а н о в и в :

08.07.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №314/08 (далі – договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність замовника (відповідач) товар, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно тп.5.1 договору умови поставки товару –самовивіз за рахунок замовника. Місце поставки та навантаження товару –м. Севастополь, ВАТ "Морський індустріальний комплекс".

Пунктом 5.2 договору встановлено, що навантаження товару на транспорт замовника здійснюється після надходження 100% вартості товару на рахунок постачальника.

Право власності на товар виникає у замовника з моменту навантаження товару на транспорт замовника, але не раніше здійснення ним 100% оплати товару (п. 5.5).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачальник гарантує надання замовнику послуг, за усною заявкою замовника, з переміщення товару своїми вантажопідйомними механізмами, при навантаження товару на транспорт замовника.

У відповідності до умов п.2.3 договору, відповідач звернувся до позивача з письмовою заявкою №80/01 від 28.08.2008р. про сприяння з боку позивача у вивозі обладнання, а також призначення місця навантаження та забезпечення роботи підйомника обладнання та подати два залізничних напіввагони.

В зв’язку з чим, з метою реалізації заявки відповідача, позивач 28.08.208р. звернувся до ЗАТ "СК "АВЛІТА" (третя особа) з проханням надати місця на навантажувальному майданчику для обладнання з подальшим розвантаженням та навантаженням цього обладнання.

Також, 05.09.2008р. позивач звернувся до третьої особи з проханням про подачу для навантаження двох напіввагонів.

Третя особа на вказані звернення позивача надала останньому послуги знаходження вагонів на під’їзних коліях, вартість яких склала 7944,00грн. з ПДВ, що підтверджується актом №00871 від 30.09.2008р., який підписано уповноваженими представниками позивача та третьої особи та скріплено печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

В свою чергу, позивачем були надані відповідачу послуги згідно заявки №80/01 від 28.08.2008р., про що сторонами було складено та підписано Акт №178у від 02.10.2008р. на суму 7944,00грн. з ПДВ прийому-передачі наданих послуг, який підписаний представниками позивача та третьої особи та скріплено печатками сторін, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Кошти у розмірі 7944,00грн. були перераховані позивачем на рахунок третьої особи згідно платіжного доручення №2438 від 08.10.2008р.)

Як зазначає позивач, оскільки умовами договору поставки №314/08 від 08.07.2008р. не визначений порядок оплати відповідачем послуг позивача, передбачені п.2.3 договору, позивач, в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, 23.07.2009р. надіслав відповідач вимогу №859/НИК про оплату наданих послуг згідно Акту №178у від 02.10.2008р. у сумі 7944,00грн., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (вручено 05.08.2009р.)

Відповідно до п.2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Також, позивач виставив відповідачу рахунок №329 від 02.10.2008р. на суму 7944,00грн. на оплату наданих послуг згідно акту №178у від 02.10.08р.

Відповідач у семиденний строк не оплатив послуги позивача в сумі 7944,00грн., однак надіслав відповідь на вимогу, в якій зазначав, що третьою особою були надані відповідачу послуги з навантаження/розвантаження обладнання (станка WD 200) загалом на суму 11979,07грн., що підтверджується актом №00771 від 11.09.2009р., який підписаний уповноваженими представниками відповідача та третьої особи та скріплений печатками сторін (в матеріалах справи).

Вказані послуги відповідач оплатив безпосередньо на користь тертої особи в сумі 11979,07грн., в зв’язку з чим відповідач не визнає заборгованість перед позивачем у сумі 7944,00грн.

          На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 7944,00грн. основного боргу.

Дослідивши умови договору поставки №314/08 від 08.07.2008р., судом встановлено, що, оскільки його умовами передбачено не лише поставку товару, а й надання послуг (п.2.3), він має змішану цивільно-правову природу, а саме договору поставки та договору надання послуг.

При цьому, спір у даній справі пов'язаний із неналежним виконання відповідачем зобов’язання щодо оплати за надані послуги із знаходження вагонів на під’їзних шляхах.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Посилання відповідача на здійснення безпосередніх розрахунків за послуги з третьою особою в сумі 11979,07грн. судом відхиляються, оскільки договірні відносини щодо надання послуг за заявкою відповідача з переміщення та навантаження товару існують між позивачем та відповідачем, а тому, відповідно, обов’язок оплати замовлених послуг згідно заявки №80/01 від 28.08.2008р. існує перед позивачем. Суд також враховує письмове підтвердження третьої особи про те, що кошти у розмірі 7944,00грн. надійшли саме від позивача, а не від компанії –експедитора –відповідача по справі.

          Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем та третьою особою підписано акт про надання послуг з розвантаження/навантаження обладнання, а між позивачем та відповідачем складено акт про надання послуг із знаходження вагонів на під’їзних коліях у сумі 7944,00грн., які, в свою чергу, відповідачем не оплачені.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7944,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Української національної компанії "Укрверстатоінструмент" (м. Київ, вул. Стрийська, 6, м. Київ, вул. Ак. Палладіна, 34, код ЄДРПОУ 16395808) на користь Відкритого акціонерного товариства "Морський індустріальний комплекс" (м. Севастополь, вул. Приморська, 2, код ЄДРПОУ 32897734) 7944,00грн. –основного боргу, 102,00грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій