Рішення № 108379959, 05.01.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" січня 2023 р. Cправа № 902/1050/22

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (вул. Машинобудівників,1, смт Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162)

до:Фізичної особи - підприємця Романюка Ігоря Валентиновича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 8015084,10 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Манзюк Х.

за участю представників сторін:

позивача: Мостовий О.В.

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

21.10.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фізичної особи - підприємця Романюка Ігоря Валентиновича про стягнення 8 015 084,10 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1050/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 24.10.2022 р. відкрито провадження у справі № 902/1050/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.11.2022 р.

16.11.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 01-34/9771/22).

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до акту щодо знеструмлення електромережі суду № 12/2022 від 16.11.2022 з 08 год. 05 хв. до 12 год. 05 хв. 16 листопада 2022 року в Господарському суді Вінницької області була відсутня електроенергія, внаслідок чого була відсутня можливість працювати в КП "ДСС", здійснити автоматизований розподіл позовних матеріалів між суддями, проводити судові засідання, здійснювати технічну фіксацію судових засідань, підписувати електронним цифровим підписом судові рішення з подальшим надісланням їх до Єдиного державного реєстру судових рішень, здійснювати відправку і прийняття електронної пошти тощо.

З огляду на викладене судове засідання не проводилося.

Ухвалою суду від 16.11.2022 повідомлено учасників справи про підготовче засідання, що відбудеться 05.12.2022 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 16.11.2022.

Судом було повідомлено, що від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/10386/22 від 05.12.2022) про повернення позовної заяви.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

Суд за наслідками розгляду вищевказаного клопотання дійшов висновку про відмову в його задоволенні, про що винесено ухвалу яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 05.12.2022 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 05.01.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, направлена кореспонденція суду повернута відправнику з поштовою відміткою "Невірно зазначена (відсутня) адреса ".

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав в повному обсязі.

Водночас в судому засіданні було розглянуто два клопотання представника відповідача, які надійшли на адресу суду 05.01.2023 (вх. № канц. 01-34/116/23 та вх. №01-34/113/23 від 05.01.2023) про залишення позову без розгляду.

За наслідками розгляду вказаних клопотань суд дійшов висновку, про відмову в їх задоволенні, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 14.06.2021 між ТОВ «Тайтен Машинері Україна» та ФОП Романюком І.В. укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № ТМІІ-023ТВ-21, де відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю сільськогосподарську техніку (далі - Товар) згідно з умовами оплати, які викладені у п. 2.3. договору. Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що на момент підписання договору загальна вартість Товару становить 8 393 216,00 грн. Позивачем стверджується, що ним повністю виконано умови договору, щодо поставки техніки передбаченої договором. Натомість ФОП Романюк І.В. здійснив лише часткову оплату поставленого Товару, а саме 22.06.2021 переказав на банківський рахунок Продавця кошти в сумі 847 392,00 грн (грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 31 040,00 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню здійснення оплати і становить 27,30 грн за один долар США, відповідно до п.п. 2.2., 2.4. договору). За доводами позивача, відповідач повністю та належним чином оплатив платіж, передбачений пп. 2.3.1. п. 2.3. договору. Однак неоплаченими залишається платежі, визначені: пп. 2.3.2. п. 2.3. договору, в розмірі 2 937 625,60 грн (грошовий еквівалент 108 640,00 доларів США), строк оплати якого сплив 01.12.2021; пп. 2.3.3. п. 2.3. договору, в розмірі 1 678 643,20 грн (грошовий еквівалент 62 080,00 доларів США) строк оплати якого сплив 01.09.2022. Відтак, на дату пред`явлення цього позову за Покупцем обліковується заборгованість перед ТОВ «Тайтен Машинері Україна», що складає 170 720,00 доларів США (108 640,00 доларів США (пп. 2.3.2 договору) 62 080,00 доларів США (пп. 2.3.3 договору)).

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: 14.06.2021 між ТОВ «Тайтен Машинері Україна» та ФОП Романюком І.В. укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № ТМІІ-023ТВ-21.

Відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупцю сільськогосподарську техніку (далі - Товар) згідно з умовами оплати, які викладені у п. 2.3. договору.

Товар постачається на умовах DDР (Інкотермс 2010), адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Старокозаче у строк до 23.06.2021, за умови 10% оплати вартості Товару (п.1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору, сторони встановили ціну Товару у гривнях, а також встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті -USD (надалі еквівалент), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору. Загальна сума Договору складається з суми всіх платежів, здійснених Покупцем на підставі виставлених Продавцем рахунків згідно договору.

Між сторонами умовами договору було погоджено, що на момент підписання цього договору загальна вартість Товару становить 8 393 216,00 гривень (Вісім мільйонів триста дев`яносто три тисячі двісті шістнадцять грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 1 398 869,33 гривень.

Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 310 400,00 доларів США (Триста десять тисяч чотириста доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

На момент підписання цього Договору вартість кожної одиниці Товару становить:

1. Комбайн зернозбиральний Саsе ІН, модель 9230, б/в, 2013р.в. №YDG219985, доукомплектований новими АКБ - 6 170 528,00 гривень (Шість мільйонів сто сімдесят тисяч п`ятсот двадцять вісім грн. 00 коп.), в т.ч, ПДВ 20% - 1 028 421,33 гривень.

Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті становить 228 200,00 доларів США (Двісті двадцять вісім тисяч двісті доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

2. Жниварка зернова Саsе ІН, модель 3020, 30, б/в, 2012 р.в., №YCZL60037 - 635 980,80 гривень (шістсот тридцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят грн. 80 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 105 996,80 гривень.

Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті становить 23 520,00 доларів США (Двадцять три тисячі п`ятсот двадцять доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

3.Частина жниварки (Комплект для адаптації жниварки Саsе ІН, модель 3020, 30 футів (9,1м) для збирання ріпаку з правим боковим ножем), б/в, №20331 - 223 891,20 гривень (Двісті двадцять три тисячі вісімсот дев`яносто одна грн. 20 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 37 315,20 гривень.

Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті становить 8 280,00 доларів США (Вісім тисяч двісті вісімдесят доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

4.Жниварка для збирання кукурудзи NARDI MAIZESTORM MZH8070CH, б/в, 2017р.в. № 1107- 1 009 132,80 гривень (Один мільйон дев`ять тисяч сто тридцять дві грн. 80 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 168188,80 гривень.

Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті становить 37 320,00 доларів США (Тридцять сім тисяч триста двадцять доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

5.Жниварка для збирання соняшника Franco Fabril SF 1670 (11,2м), б/в, 2016, №FFG-01307 - 321 235,20 гривень (Триста двадцять одна тисяча двісті тридцять п`ять грн. 20 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 53 539,20 гривень.

Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті становить 11 880,00 доларів США (Одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

6.Візок для транспортування жниварок комбайнів марки NGT 41 з супортами, б/в, №013412031014- 32 448,00 гривень (Тридцять дві тисячі чотириста сорок вісім грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 5 408,00 гривень.

Грошовий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті становить 1 200,00 доларів США (Одна тисяча двісті доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

Сторони домовились, що розміру курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк «КУРС продажу» на момент закриття торгів, які застосовуються при визначенні грошового еквіваленту за цим договором визначаються на підставі даних оприлюднених на Українському Фінансовому сервері (http://minfin.com.ua). У разі виникнення суперечок достатнім доказом існування курсу МВРУ на визначену дату є роздруківка відповідної сторінки з сайту, що зроблена Продавцем та засвідчена підписом уповноваженої особи Продавця та його печаткою.

Пунктом 2.3. договору було погоджено, що Сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов`язання Покупця існують і підлягають сплаті в гривнях в наступному порядку:

2.3.1. Платіж в розмірі 839 321,60 гривень (Вісімсот тридцять дев`ять тисяч триста двадцять одна гри. 60 коп.), в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється Покупцем до 18 червня 2021 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 31 040,00 доларів США (Тридцять одна тисяча сорок доларів США 00 центів), який визначено по курсу продажу долара СІНА на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

2.3.2. Платіж в розмірі 2 937 625,60 гривень (Два мільйони дев`ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять п`ять грн. 60 коп.), в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється Покупцем до 01 грудня 2021 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 108 640,00 доларів США (Сто вісім тисяч шістсот сорок доларів США 00 центів ), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

2.3.3. Платіж в розмірі 1 678 643,20 гривень (Один мільйон шістсот сімдесят вісім тисяч шістсот сорок три грн. 20 коп.), в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється Покупцем до 01 вересня 2022 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 62 080,00 доларів США (Шістдесят дві тисячі вісімдесят доларів США 00 центів ), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

2.3.4. Платіж в розмірі 2 937 625,60 гривень (Два мільйони дев`ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять п`ять грн. 60 коп.), в т.ч. ПДВ 20%, здійснюється Покупцем до 01 грудня 2022 року. Грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 108 640,00 доларів США (Сто вісім тисяч шістсот сорок доларів США 00 центів ), який визначено по курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України (далі - МВРУ «міжбанк, «курс продажу») на момент закриття торгів на день, який передує дню підписання цього Договору і становить 27,04 гривень за один долар США.

Водночас відповідно до п. 2.4. договору, Покупець зобов`язаний здійснити оплату за цим договором на підставі рахунків Продавця, які ним виписані з урахуванням п. 2.3. договору таким чином, що сума у гривнях, що підлягає сплаті Покупцем на виконання ним зобов`язань за пунктом 2.3. договору, визначається шляхом множення зазначеного в цьому пункті грошового еквівалента в іноземній валюті на відповідний курс продажу долара США на МВРУ на момент закриття торгів, на день, який передує дню фактичного здійснення платежу Покупцем, при цьому, підписання додаткових угод та надсилання повідомлень Покупцю не вимагається.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.4. договору, приймання Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в день його отримання від Продавця, Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність ознак пошкодження Товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем.

При передачі Товару обов`язково складається акт приймання-передачі, в якому вказується стан Товару на момент передачі.

Так, як стверджується матеріалами справи на виконання п.п. 1.1., 1.2, 4.1. договору, ТОВ «Тайтен Машинері Україна» поставило на користь ФОП Романюка І.В. передбачений умовами договору Товару, а саме: комбайн зернозбиральний Саsе ІН, модель 9230, б/в, 2013 р.в., № YDG219985, доукомплектований новими АКБ - 6 170 528,00 грн (грошовий еквівалент 228 200,00 доларів США); жниварка зернова Саsе ІН, модель 3020, 30, б/в, 2012 р.в., № YCZL60037 - 635 980,80 грн (грошовий еквівалент 23 520,00 доларів США); частина жниварки (комплект для адаптації жниварки Саsе ІН 3020, 30 футів (9,1 м) для збирання ріпаку з правим боковим ножем), б/в, № 20331 - 223 891,20 грн (грошовий еквівалент 8 280,00 доларів США); жниварка для збирання кукурудзи NARDI MAIZESTORM М2Н8070СН, б/в, 2017 р.в., № 1107 - 1 009 132,80 грн (грошовий еквівалент 37 320,00 доларів США); жниварка для збирання соняшника Fгапсо Fabril SЕ 1670 (11,2 м), б/в, 2016 р.в., № FFG-01307 - 321 235,20 грн (грошовий еквівалент 11 880,00 доларів США); візок для транспортування жниварок комбайнів марки NGT 41 з супортами, б/в, № 013412031014 - 32 448,00 грн (грошовий еквівалент 1 200,00 доларів США), що підтверджується актом приймання-передачі техніки від 30.06.2021 № 1 та видатковою накладною від 30.06.2021 № 28.

Суд зазначає, що вказаний акт приймання-передачі техніки та видаткова накладна підписані уповноваженими представниками сторін, та не містять претензій та зауважень.

Натомість судом встановлено, що ФОП Романюк І.В. здійснив часткову оплату поставленого Товару, а саме, як слідує з матеріалів справи 22.06.2021 переказав на банківський рахунок Продавця кошти в сумі 847 392,00 грн (грошовий еквівалент в іноземній валюті становить 31 040,00 доларів США, який визначено по курсу продажу долара США на МВРУ на момент закриття торгів на день, який передує дню здійснення оплати і становить 27,30 грн за один долар США, відповідно до п.п. 2.2., 2.4. Договору).

Так, судом встановлено, що відповідач повністю та належним чином оплатив платіж, передбачений пп. 2.3.1. п. 2.3. Договору.

Однак, неоплаченими залишаються платежі, визначені: пп. 2.3.2. п. 2.3. Договору, в розмірі 2 937 625,60 грн (грошовий еквівалент 108 640,00 доларів США), строк оплати якого сплив 01.12.2021; пп. 2.3.3. п. 2.3. Договору, в розмірі 1 678 643,20 грн (грошовий еквівалент 62 080,00 доларів США) строк оплати якого сплив 01.09.2022, що і стало підставою позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір купівлі продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України та параграфу 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за поставлений позивачем товар на підставі видаткової накладної та Акту приймання передачі техніки.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, факт прийняття товару підтверджується видатковою накладною №28 від 30.06.2021 та актом приймання-передачі техніки №1 від 30.06.2021.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Станом на день розгляду даної справи у відповідача рахується заборгованість у розмірі. Вказана сума боргу є непогашена, відповідачем у встановленому законом порядку не спростована та не заперечена.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за договором в сумі 6 305 423,70 грн, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 6 305 423,70 грн заборгованості за договором належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд враховує, що відповідний курс продажу євро на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів, на день, що передував зверненню з цим позовом до суду, є вищим за курс станом на 17.10.2022.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 677 342,19 грн 19 % річних за період з 02.12.2021 по 03.10.2022 та 1 032 318, 21 грн пені за період з 01.12.2021 по 03.10.2022.

Щодо вимоги про стягнення 19% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вже зазначалось вище, у п.7.2. договору сторони, керуючись ст.625 ЦК України, домовилися, що у разі прострочення термінів оплати (у т.ч. кожного з платежів), встановлених умовами цього договору Покупець сплачує Продавцю 19% річних від простроченої суми протягом 10 календарних днів з моменту пред`явлення відповідної вимоги Продавцем.

Враховуючи порушення відповідачем строків проведення розрахунку за товар, позивачем на підставі ст.625 ЦК України та п.7.2 Договору нараховано 677 342,19 грн 19 % річних за період з 02.12.2021 по 03.10.2022, що еквівалентно 6 220,94 доларів США виходячи з курсу продажу долара США на МВРУ станом на день, що передує дню підготовки позовної заяви 17.10.2022 - 36,9343 грн (з урахуванням частково сплачених відповідачем сум в погашення заборгованості).

Слід зазначити, що позивачем при визначенні заявленої до стягнення суми 19% річних в гривневому еквіваленті взято курс продажу долара США на МВРУ станом на день, що передує дню підготовки позовної заяви (17.10.2021) - 36,9343 грн (170 720,00 *36,9343 = 6 305 423,70 грн).

Поряд з цим, за даними, оприлюдненими на Українському фінансовому сервері (http:/minfin.com.ua), розмір курсу продажу долара США на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів станом на 17.10.2021 становить 36,9343 грн.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення 19% річних, беручи до уваги відсутність заперечень, зі сторони відповідача з приводу порядку нарахування та визначених у ньому сум, суд вважає обґрунтованим нарахування відповідачу 677 342,19 грн 19 % річних за період з 02.12.2021 по 03.10.2022, а позов в даній частині підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про стягнення 1 032 318, 21 грн пені за періоод з 01.12.2021 по 03.10.2022.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.258 ЦК України та ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України.

Як вже зазначалось вище, у п.7.1. договору сторони погодили, що у випадку прострочення терміну оплати, встановленого умовами цього договору Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості за весь строк прострочення сплати заборгованості та суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції протягом десяти календарних днів з моменту пред`явлення відповідної вимоги Продавцем.

При цьому, керуючись ст.259 ЦК України сторони домовились, що позовна давність по стягненню неустойки (штрафу, пені), відсотків (п.7.2. договору), у взаєморозрахунках між Продавцем та Покупцем, встановлюється тривалістю п`ять років (п.7.3. договору).

Враховуючи порушення відповідачем строків проведення розрахунку за отриманий товар, на підставі наведених вище положень договору, позивачем правомірно заявлено до стягнення - 1 032 318, 21 грн пені за період з 01.12.2021 по 03.10.2022.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені, та не виявлено помилок, внаслідок чого позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Романюка Ігоря Валентиновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тайтен Машинері Україна" (вул. Машинобудівників,1, смт Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162, код ЄДРПОУ 38379774) 6 305 423, 70 грн суму основного боргу, 677 342,19 грн 19 % річних, 1 032 318, 21 грн пені та 120 226,26 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення а також на електронні адреси позивача: ІНФОРМАЦІЯ_3; відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повне рішення складено 13 січня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Машинобудівників,1, смт Чабани, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08162)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)