Ухвала суду № 108377885, 03.10.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/15194/15-ц

н/п 2/953/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому удовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», треті особи на стороні позивача ОСОБА_2 , ТОВ «Жильонер-Схід» про визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору та визнання недійсними договорів поруки, -

встановив:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 640/15194/15-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Жильонер-Схід» про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», треті особи на стороні позивача ОСОБА_2 , ТОВ «Жильонер-Схід» про визнання недійсними договору про надання споживчого кредиту, іпотечного договору та визнання недійсними договорів поруки.

В судові засідання призначенні на 14.06.2021, 23.08.2021, 22.09.2021, 11.11.2021, 28.12.2021, 20.06.2022, 25.08.2022, 03.10.2022 представник позивача не з`явився, причину не явки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або проведення судового засідання в режимі відео конференції до суду не надавав. Заяв про розгляд справи без участі представника до суду не надали.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причину не явки суду не повідомила, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 44 ЦПК України.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під «добросовісністю» необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Частиною другою статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відео конференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

З матеріалів справи вбачається, представник позивача повідомлений та обізнаний про дату, час і місце проведення судового засідання, до суду не з`являється, неявка у судове засідання є неодноразовою, на підтвердження поважності причин неявки до суду будь-яких документів не надає, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача до суду не надходило.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 223, п. 3 ч. 1 257, 258, 260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.Л. Шаренко