Вирок № 108377875, 26.12.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/6880/22

н/п 1-кп/953/996/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2022 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт, направлений з Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022170020001030 від 12.11.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія - механіка взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», виключений зі списків військової частини у зв`язку з її самовільним залишенням, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-

встановив:

Солдат ОСОБА_4 , який проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія - механіка взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , 27.09.2022, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно вирішив ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.

Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 28.09.2022 не з`явився вчасно на службу з лікувального закладу до тимчасового місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , яка на той момент розташовувалась в АДРЕСА_3 .

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_4 27.09.2022 був виписаний із КНП ХОР «Обласна клінічна інфекційна лікарня» та 28.09.2022 повинен був прибути до розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходилась в АДРЕСА_3 , однак в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин до 02.10.2022.

З 03.10.2022 по 20.10.2022 відповідно висновку лікарсько-консультативної комісії №1056 від 22.11.2022 солдат ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в КПМ міська поліклініка №8 ХМР.

20.10.2022 солдат ОСОБА_4 повинен був прибути до розташування військової частини НОМЕР_1 , що знаходилась в АДРЕСА_3 , однак в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 25.10.2022.

За час відсутності на службі солдат ОСОБА_4 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час з 28.09.2022 по 02.10.2022 та з 20.10.2022 по 25.10.2022 проводив на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 28.11.2022 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_5 , відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Із змісту угоди про визнання винуватості від 28.11.2022 вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, активно сприяв розслідуванню кримінального провадження. При цьому сторони вважають за можливе при призначенні покарання ОСОБА_4 , за вчинений злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, застосувати норми ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення, та погоджуються на призначення останньому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн. (п`ятдесят одна тисяча гривень).

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 28.11.2022 вимогам ст.ст. 469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, а також відповідає положенням КК України щодо правової кваліфікація злочину та узгодженої міри покарання, яка не передбачена санкцією ч.5 ст.407 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Судом на виконання вимог ст. 474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості від 28.11.2022 не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб і є наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Як особа ОСОБА_4 є громадянином України, не одружений, проходить військову службу за мобілізацією на посаді водія - механіка взводу матеріально - технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», виключений зі списків військової частини у зв`язку з її самовільним залишенням, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які, пом`якшують покарання обвинуваченого, є активне сприяння розкриттю злочину та його щире каяття, що підтверджується визнанням обвинуваченим своєї вини у скоєному злочині у повному обсязі, висловлення під час розгляду справи щирого жалю з приводу скоєного та осуд своєї поведінки, відсутність шкоди вчиненим злочином. Вказані пом`якшувальні обставини істотно знижують ступінь вчиненого злочину.

Згідно зі стст.50, 65 КК України особі, яка скоїла злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинне бути адекватним характеру скоєних дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Узгоджена між сторонами міра покарання за злочин, передбачений ч.5 ст. 407 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.

При цьому, з урахуванням даних про особу винного, відсутності шкоди спричиненої злочином та наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, із дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає за доцільне застосування положення ч.1 ст. 69 КК України та призначити йому покарання, перейшовши до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 5 ст. 407 КК України, у виді штрафу, як узгоджено в поданій угоді.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

За таких обставин суд вважає, що виправленню обвинуваченого ОСОБА_4 може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

Враховуючи викладене, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 28.11.2022 між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_5 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_4 визначити узгоджену міру покарання в угоді.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.11.2022, укладену між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_6 , обвинуваченим ОСОБА_4 та його захисником - адвокатом ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62022170020001030 від 12.11.2022.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA928999980314020542000020649; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку суду негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1