Рішення № 108377797, 22.12.2022, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/23284/21

н/п 2/953/1879/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 рокуКиївський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Півоварової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядкуспрощеного позовного провадження цивільну справу № 953/23284/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить:

1.Прийняти позов до розгляду.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 30035289, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 48 530,41 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 30035289, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) вартість за виконання робіт по незалежній оцінці у розмірі 1 500,00 грн.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" (код ЄДРПОУ 30035289, юридична адреса: 61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн.

5. Стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

15.08.2020 приблизно о 16.30 год. за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7 сталася дорожньо - транспортна пригода за участі транспортного засобу Chery Кіmо, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Mitsubishi Colt, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди, постраждалих осіб не було, автомобілям спричинено технічні ушкодження.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2020 по справі № 953/14131/20, провадження про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП було закрито, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначила, що у Постанові Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2020 по справі № 953/14131/20 та протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 357413 від 15.08.2020 водій Chery Кіmо д.н.з. НОМЕР_2 зазначений, як ОСОБА_4 (згідно посвідчення водія НОМЕР_4 від 28.09.1997), станом на теперішній прізвище водія є ОСОБА_1 .

На момент ДТП автомобіль марки Mitsubishi Colt, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № 126573391 від 29.11.2019, виданим AT "СК "МЕГА- ГАРАНТ" (надалі - Страховик/Відповідач). 16.08.2020 Позивач засобами електронного зв`язку направив страховику повідомлення про дорожно-транспортну пригоду.

18.11.2020 Позивач, після набрання Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2020 по справі № 953/14131/20 законної сили, повторно засобами поштового зв`язку на адресу AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ" надіслав повідомлення про ДТП (повторно) та заяву про страхове відшкодування.

12.02.2021 AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ" на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку було направлено лист про відмову в виплаті страхового відшкодування, яке отримано 24.02.2021 з підстав відсутності встановленої вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП.

Також, 12.04.2021 AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ" надало відповідь на адвокатський запит, в якій зазначається, що вину ОСОБА_3 у спричинені шкоди внаслідок ДТП не встановлено, отже відсутні підстави для виплат ОСОБА_5 страхового відшкодування.

Вважає, вищезазначена позиція AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ", суперечить вимогам чинного законодавства України та позиціям викладених у Постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 у справі 234/16272/15-ц, Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28.04.2020 у справі № 199/4320/17, Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Так, підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1166, 1187,1188 ЦК України.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавана за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавана шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також, рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342 / 95 171; Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Беручи до уваги вищенаведе, факт наявності постанови Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2020 по справі № 953/14131/20 про закриття провадження про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_4 ( ОСОБА_1 ) за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, надає Позивачу підстави для звернення до суду з позовною заявою до AT "СК "МЕГАГАРАНТ" про відшкодування шкоди, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон України) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 6 Закону України встановлено, що страховим випадком є дорожньо- транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. 17 Закону України та ст. 981 Цивільного кодексу України договір обов`язкового страхування, яким особа страхує свою цивільно-правову відповідальність, укладається у письмові формі, зокрема, шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва - поліса.

Відповідно до ст. 9 Закону України ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 12 Закону України страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з відповіддю Відповідача від 01.06.2021 № 01-06/12 на адвокатській запит повідомила, що за полісом № 126573391 від 29.11.2019 страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров`ю складає 260 000,00 грн., а за шкоду заподіяну майну - 130 000,00 грн., та розмір франшизи за полісом 0,00 грн.

Відповідно до п. 33.1.4 ст. 33 Закону невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з п. 33.3 Закону водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до ст. 34 Закону для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

04.12.2020 з метою технічного огляду транспортного засобу Chery Кіmо з номерним знаком НОМЕР_2 та визначення збитків Страховиком було направлено суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 .

Технічний огляд автотранспорту було проведено в умовах філії ПрАТ «Харків-Авто» СТО № 2 за адресою м. Харків, вул. П`ятихатська, 5 та в її присутності, про що складено відповідний акт.

04.12.2020 між нею та суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 було укладено договір № 55/12/20 про виконання робіт по незалежній оцінки, згідно з яким було здійснено експертну оцінку автомобіля Chery Кіmо з номерним знаком НОМЕР_2 .

Незалежна оцінка автотранспортного засобу суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , була виконана за рахунок Позивача, яким було сплачено за її проведення 1 500,00 грн., відповідно до квитанції № 5793-ЗЕ11-2Е35-1999 від 12.03.2021, що в свою чергу підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Згідно зі звітом № 55/12/20 від 17.03.2021 ринкова вартість автомобіля Chery Кіmо SQR7 з номерним знаком НОМЕР_2 складає 66 300,00 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 48530,41 грн. (коефіцієнт фізичного зносу 0,7), вартість матеріального збитку складає 25 094,58 грн.

Отже, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу складають 48 530,41 грн.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Згідно з ремонтною калькуляцією ПрАТ «Харків-Авто» СТО № 2 (рахунок-фактуру № Ф200000302 від 09.12.2020) вартість ремонту пошкодженого автомобіля Chery Кіmо з номерним знаком НОМЕР_2 складає 70 619,34 грн. з урахування ПДВ. 21 грудня 2020 року мною було направлено AT "СК "Мега-Гарант" уточнену заяву про страхове відшкодування, в якому просила здійснити страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну внаслідок ДТП у сумі 70 619, 34 грн.

Однак, 12.02.2021 AT "СК "МЕГА-ГАРАНТ" було відмовлено в виплаті страхового відшкодування з підстав відсутності встановленої вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 року № 4 (далі - Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 9 цієї Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , що призвели до ДТП та пошкодження автомобіля, яке відбулося 15.08.2020, а також бездіяльності Відповідача щодо виплати їй страхового відшкодування, їй окрім матеріальної шкоди також було завдано моральну шкоду, яка виразилася в страху за своє життя. Знищення автомобіля призвело до розладу життєвих планів, істотної зміни способу життя, свободи її пересування, під час дії карантину, можливості задовольняти різні життєво важливі потреби, оскільки автомобіль був єдиним засобом пересування, який вона використовували для побутових цілей, а також участь у судових засіданнях щодо доказування своєї невинності у ДТП.

Також, Відповідач добровільно не відшкодовував матеріальну шкоду, тому вона була вимушена за власні кошти здійснювати ремонт автомобіля, звертатися за правничою допомогою до спеціалістів, що негативно вплинула на стан сімейного бюджету та вимушена в судовому порядку стягувати з Відповідача матеріальну та моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП.

Отже, розмір моральної шкоди заподіяної їй Відповідачем позивач оцінює у 10 000,00 грн.

Таким чином, ціна позову 60 030,41 грн., складається з суми заподіяної матеріальної шкоди 48 530,41 грн. та моральної шкоди 10 000,00 грн., суми сплаченою за виконання робіт по незалежній оцінці 1 500,00 грн.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Лях М.Ю. від 13.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

14.10.2022 на підставі протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями з підстав перебування судді Лях М.Ю. у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зазначена цивільна справа розподілена в провадження судді Колесник С.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 25.10.2022 цивільну справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання позивач не з`явилася, 21.11.2022 подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить задовольнити (а.с. 60-61).

Представник відповідачапро дату,час тамісце судовогозасідання повідомленийсудом своєчаснота належнимчином (а.с.65),проте всудове засіданняне з`явився,причини неявкисуду неповідомив, відзиву на позов та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 22.10.2022 у справі № 953/14131/20 н/п 3/953/3599/20 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП провадження закрито, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 8-9).

Цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу Mitsubishi Colt, державний номерний знак НОМЕР_3 застрахована згідно поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 126573391 від 29.11.2019, виданим AT "СК "МЕГА- ГАРАНТ" (а.с. 42).

Згідно частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до пункту 22.1.статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Порядок і умови відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, визначені статтями1187,1188 ЦК України.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 1187 ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК Україниурегульовано питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки кожному з їх володільців за рахунок іншого із них.

Відповідно до цієї статті шкода, завданавнаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями пункту 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року в справі № 522/11610/15-ц (провадження № 61-13624св18), в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2019 року в справі № 344/9572/16-ц (провадження № 61-17552св18), в постанові Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі справа № 345/4614/16-ц (провадження № 61-31818св18) та інших.

Вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Тобто, за відсутності встановлення вини учасників ДТП, яке сталося за взаємодії джерел підвищеної небезпеки, до моменту розгляду в суді справи про відшкодування відповідної шкоди, суд, який розглядає справу зобов`язаний установити усі вищезазначені обставини ДТП, зокрема винну особу або ступінь вини кожного з учасників ДТП, для правильного застосуваннястатті 1188 ЦК України.

Разом з тим, згідно вимогЦПК України, учасники справи мають передбачені процесуальним закономправа і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

В даній справі відбулось зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, за наслідками якого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 357413 від 15.08.2020 (а.с. 7).

Відповідно до частини 6 стаття 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак в матеріалах справи відсутній протокол про вчинення адміністративного правопорушення чи постанова суду стосовно ОСОБА_3 про визнання її винною саме за Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пред`явлення позову одним із власників джерела підвищеної небезпеки до іншого не надає йому перевагу у змагальності сторін і не звільняє від обов`язку доведення своїх позовних вимог.

В матеріалах справи немає жодних доказів, що працівники поліції встановили на місці події або зафіксували в діях ОСОБА_3 порушення вимог ПДР України.

Цивільно правова відповідальність за заподіяну шкоду завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивач не надала належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 були порушені її права та інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду, суд приходить довисновку про відмову в позові у даній справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою суду. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89,367 ЦПК України.

Однакове застосуваннязаконузабезпечує загальнообов`язковістьзакону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з наведеним суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Страхова компанія«МЕГА-ГАРАНТ»про відшкодуванняшкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою:https://court.gov.ua/fair/sud2022.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», місце знаходження: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289.

Повне судове рішення складено та підписано 27 грудня 2022 року.

Суддя КолесникС.А.