Рішення № 108375441, 13.01.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8165/22

Провадження № 2/750/199/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2023 року м. Чернігів

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

в складі суддіКоверзнева В. О.

учасники судового процесу:

секретар судового засідання Салтан К. А.

позивачка ОСОБА_1

представник позивачки ОСОБА_2

представник відповідача ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні (у порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди

Суть спору

1. 25.11.2022 ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася до суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» (далі відповідач) про визнання незаконним і скасування наказу відповідача від 07.11.2022 № 137-к про звільнення позивачки з роботи на посаді керівника гуртка у зв`язку зі скороченням штату, згідно з п. 1 статті 40 КЗпП України; поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

2. Позов мотивує тим, що при звільненні за скороченням відповідачем не враховано переважне право позивачки залишитися на роботі як одинокої матері та не запропоновано вакантну посаду викладача фізкультури.

Процесуальні дії суду і сторін у справі

3. Ухвалою судді від 06.12.2022 відкрито провадження в цивільній справі № 750/8165/22, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 47, 48).

Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи подати до суду процесуальні заяви по суті справі (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив і заперечення).

4. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на невизнання позову з тих підстав, що скорочення штату працівників обумовлено значним пошкодженням будівлі навчального закладу внаслідок збройної агресії з боку російської федерації і, як наслідок цього, відсутністю матеріально-технічних та фінансових ресурсів для проведення набору учнівського контингенту. Вважає, що під час звільнення позивачки дотримано всі вимоги чинного законодавства України, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Позиція учасників справи у судовому засіданні

5. У судовому засіданні позивачка пред`явлений позов підтримала та наполягала на задоволенні. Стверджує, що її звільнення фактично є помстою відповідача за оскарження в судовому порядку наказу про відсторонення від роботи через відмову вакцинуватися від захворювання на COVID-19, тому як всі працівники, які зверталися до суду з такими позовами в подальшому були відповідачем звільнені.

6. Представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Обставини справи, встановлені судом

7. Позивачка має вищу педагогічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) і працювала у відповідача на посаді керівника гуртка.

Наказом відповідача від 07.11.2022 № 137-к позивачку звільнено з роботи в зв`язку зі скороченням штату працівників; на день звільнення загальний стаж роботи позивачки в цьому закладі освіти становив понад 23 роки (а.с. 13-17).

8. Фактичне скорочення відповідачем 3 штатних посад «керівник гуртка» підтверджується наказом від 15.07.2022 № 19/1.

Наказом від 31.08.2022 № 90-к відповідач попередив позивачку про заплановане скорочення.

9. Наказом відповідача від 27.09.2022 № 119-к позивачці запропоновано на її вибір вакантні посади: паспортиста (0.5 шт. од.), прибиральника службових приміщень (1 шт. од.), сторожа (1 шт. од.).

Втім, від запропонованих вакантних посад позивачка відмовилася.

10. Первинна профспілкова організація 12.09.2022 ухвалила протокольне рішення № 6, яким одноголосно відмовила в наданні відповідачу згоди на звільнення позивачки з роботи, вказуючи на наявність на її утриманні неповнолітньої дитини (а.с. 19).

Застосовані судом релевантні норми права та висновки суду

11. Відповідно до абз. 3 статті 184 КЗпП України (далі Кодекс) звільнення <…> одинокихматерів принаявності дитинивіком дочотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

Як убачається з матеріалів справи (а.с. 10-12, 18), позивачка має на утримання малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжену від шлюбу з ОСОБА_5 , який розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 7.09.2021 (справа № 750/7671/21); в зв`язку з розірванням шлюбу, батько дитини проживає окремо, а тому основний тягар виховання та матеріального малолітньої дочки лежить безпосередньо на позивачці.

Таким чином, позивачка має статус одинокої матері; з оглядуна вказанеі туобставину,що відповідачне перебуваєв стадіїліквідації, позивачка за будь-яких обставин не підлягала звільненню з роботи у відповідача за скороченням штату працівників.

12. Крім того, як випливає з розкладу занять відповідача (а.с. 25-31), до 03.10.2022 відповідач мав вакантну посаду викладача фізкультури, яку не було запропоновано позивачці, а в подальшому на вказану посаду прийнято нового працівника ( ОСОБА_6 ).

13. Зазначене в сукупності свідчить про те, що відповідачем грубо порушено право позивачки на працю через звільнення з роботи за наявності відповідної законодавчої заборони, що є підставою для визнання оскаржуваного наказу незаконним і поновлення позивачки на посаді керівника гуртка.

14. За приписом статті 235 Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Період вимушеного прогулу позивачки з 08.11.2022 по 12.01.2023 включно становить 2 місяці 4 дні; середньомісячний заробіток позивачки за вересень-жовтень 2022 року 11 494 грн 40 коп., а середньоденний 534 грн 62 коп.

Отже, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 25127 грн 28 коп. /(11494.40 х 2) + (534.62 х 4)/ (сума визначена без відрахування податків).

15. За статтею 2371 Кодексу відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, <...>, факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

По справі доведено, що порушенням права на працю позивачці завдано моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, які позивачка відчувала залишившись із малолітньою дитиною без засобів до існування, а також необхідності вжиття додаткових зусиль, спрямованих на відновлення попереднього становища.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, глибину й тривалість завданих позивачці душевних страждань, а також ступінь вимушених змін у її житті, при цьому виходячи із засад розумності та виваженості, суд вважає достатньою сатисфакцією стягнення з відповідача у відшкодування завданої позивачці моральної шкоди 10 000 грн.

16.З урахуванняммотивів івисновків,викладених упунктах 715цього Рішення,пред`явлений позовналежить дочасткового задоволення.

Розподіл судових витрат

17. За приписами статей 133, 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

18. За вимогу про відшкодування моральної шкоди позивачкою сплачено судовий збір у сумі 992 грн 40 коп. (а.с. 41, 42, 46); виходячи з того, що в цій частині позов задоволено на 20 % /10000 : 50000 х 100/, з відповідача на користь позивачки слід стягнути у відшкодування понесених судових витрат 198 грн 48 коп. /992.40 х 0.2/.

19. На підставі вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 2 147 грн 20 коп. /1073.60 х 2/ за дві самостійні позовні вимоги (про поновлення на роботі та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).

20. Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263265, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України,

суд вирішив:

позов задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» від 07.11.2022 № 137-к про звільненні ОСОБА_1 з посади керівника гуртка у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Поновити ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей».

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 25 127 грн 28 коп. (сума середнього заробітку визначена судом без відрахування податків), а також 10 000 грн у відшкодування моральної шкоди і 198грн 48коп.у відшкодуваннясудових витрат.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу «Чернігівський професійний будівельний ліцей» судовий збір на користь держави в сумі 2 147 грн 20 коп.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в сумі 8 000 грн підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня проголошення.

Ідентифікаційна інформація про сторони:

ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Державний професійно-технічний навчальний заклад «Чернігівський професійний будівельний ліцей» (фактичне місцезнаходження: м. Чернігів, м. Чернігів, вул. Реміснича, 56; ЄДРПОУ 03566245).

Суддя В. О. Коверзнев