Рішення № 10836960, 26.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.10р.Справа № 25/114-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-П", м. м. Київ.

Відповідача-2: Приватного підприємства "Меліс", м. Дніпропетровськ.

про стягнення 193 603,52 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Маєвська К.В. - дов. б\н від 20.03.10р.

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про стягнення з останніх солідарно на користь позивача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 173 943,56 грн., 3 % річних у розмірі 3565,55 грн., пені у розмірі 16 094,41 грн. за лізинговою угодою № OES01_39528_66 від 21.03.2008р., в забезпечення виконання зобов'язань за якою 21.03.2008р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки.

23.06.2010р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача загальну суму основного боргу у розмірі 98 703,69грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 15623,66грн., штраф за дострокове розірвання угоди з ініціативи відповідача у розмірі - 59 616,21грн., три відсотки річних у сумі - 3565,55грн., пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань за угодою у сумі - 16 094,41грн., а всього -193603,52грн.

Позовні вимоги грунтуються на тому, що відповідачем не були виконані свої зобов'язання по сплаті лізінгових платежів, передбачених лізинговою угодою № OES01_39528_66 від 21.03.2008р., внаслідок чого дію договору було припинено та посиланням на ст.ст. 526, 610, 611, 625, 628 ЦК України, ст.ст. 20, 218, 219 ГК України.

Відповідач-1 проти позову заперечує з тих підстав, що сума основної заборгованості є меншою та становить 80381,39грн.; прозивачем безпідставно нараховано пеню за прострочку сплати штрафу, оскільки це не передбачено лізінговою угодою; також лізинговою угодою не встановлено строку на сплату штрафу за дострокове припинення угоди та не виставлено рахунку на оплату цього штрафу, тому строк зобов’язання по сплаті штрафу не настав.

Відповідачі не забезпечили явку представників до судового засідання, не надали витребувані судом матеріали. Відповідач-1 звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки представника.

Враховуючи належне повідомлення судом відповідачів про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується матеріалами справи, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, достатність матеріалів справи для прийняття рішення по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМО»(лізінгодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-П»(лізінгоодержувач) було укладено лізингову угоду № ОЕ801_39528_66 зі змінами та додатками (далі –Угода)

У відповідності до п. 1.1, 1.2 вказаної Угоди позивач передав відповідачеві у оперативний лізинг майно, визначене у додатку № 3, а саме: Насосна станція 339190, заводський номер гідроциліндр L-1743.4, рік випуску 2008, тип обладнання: пристрій для натяжки анкерів.

Згідно п. 2.1. Угоди як тільки відбудеться підписання додатку № 3 до Угоди вказане обладнання вважається взятим ТОВ «Еталон-П» у лізинг на умовах вказаної Угоди. Зазначений додаток № 3 був підписаний сторонами Угоди 23.07.2008р.

Таким чином, відповідачі отримав у оперативний лізинг вказане обладнання 23.07.2008р.

У відповідності до п. 8.1. Угоди, а також п. 5. Додатку 1 до Угоди (з урахуванням змін внесених Додатковими угодами № 1,2 до Угоди) лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві - перший лізинговий платіж протягом трьох робочих днів з дня виставлення рахунку на сплату Першого лізингового платежу, а також щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за лізинговою угодою протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів (Додаток 1).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем-1, з дати отримання вказаного обладнання відповідачі допустив прострочення з оплати лізингових платежів за наступними рахунками: від 08.01.2009р. на суму від 27749,81грн., від 10.02.2009р. на суму 26807,10грн., від 10.13.2009р. на суму 25824,48грн., а всього на суму 80381,39грн.

Отже, позивачем безпідставно заявлено до стягнення заборгованість у сумі 18322,30грн. за рахунком від 10.09.2008р., який було оплачено відповідачем своєчасно, тому у задоволенні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 18322,30грн. слід відмовити.

23.03.2009 року відповідач-1 звернувся до позивача з листом вих. № 23 в якому просив достроково припинити дію Угоди, що було оформлено сторонами підписанням додаткової угоди № 3 від 16.04.2009р.

16.04.2009року між відповідачем-1 та позивачем було підписано акт повернення - додаток № 6 до Угоди, за яким вказане обладнання було достроково повернуто відповідачем позивачу.

У відповідності до п. 13.2. Угоди, у разі дострокового припинення даної лізингової угоди за ініціативою лізингоодержувача, лізингоодержувач здійснює на користь лізингодавця платіж за дострокове припинення лізингової угоди, розмір якої дорівнює сумі трьох наступних лізингових платежів, як це зазначено у Додатку 1 до угоди.

Таким чином, відповідач-1 достроково припинив дію лізингової Угоди, однак належні за п. 13.2. платежі на користь позивача не здійснив.

У відповідності до додатку № 1 зі змінами внесеними додатковою угодою № 2 наступними, за датою направлення листа про дострокове припинення вказаної Угоди, платежами, що мають бути сплачені відповідачем-1 у відповідності до п. 13.2 вказаної Угоди, є 20077,16грн. (13.04.2009р.), 19872,11грн.(13.05.2009р.), 19 666,94грн. (13.06.2009р.).

Однак вказані платежі на загальну суму 59 616,21грн. відповідачем-1 сплачені не були (доказів не надано).

Відповідно до частини 1 статті 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набуваєтьея ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Таким чином, окрім заборгованості за користування вказаним обладнанням, відповідач-1, також має сплатити позивачу заборгованість з оплати штрафних санкцій, пов'язаних з достроковим припиненням вказаної Угоди.

Доводи відповідача-1 про не настання строку сплати платежу за дострокове припинення лізингової Угоди, судом відхиляються, оскільки сторонами було припинено дію зазначеної Угоди.

В день укладення вказаної Лізингової угоди позивач уклав з відповідачем-2 - Приватним підприємством «Меліс»договір поруки. Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору поруки, Поручитель поручився перед Кредитором за виконання обов'язків відповідача-1 - ТОВ «Еталон-П»перед Кредитором за Лізинговою Угодою № ОЕ801_39528_66 від "21" березня 2007р., укладеною між позивачем та відповідачем-1.

Поручитель зобов'язався сплатити на користь позивача всі лізингові платежі, включаючи, але не обмежуючись, штрафні санкції, пеню, інші витрати передбачені Лізинговою угодою, додатками до неї та додатковими угодами до неї.

Згідно п. 2.1. вказаного Договору поруки боржник та поручитель, тобто відповідач-1 та відповідач-2 несуть солідарну відповідальність за виконання взятих на себе зобов'язань, а позивач (кредитор) вправі пред'явити вимогу про виконання зобов'язань до обох боржників одночасно.

Солідарна вимога або солідарний обов’язок виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання (ст. 541 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 8.3. вказаної Угоди у разі прострочки здійснення лізингового платежу лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Отже розмір пені, що підлягає стягненню з відповідачів солідарно, за прострочення виконання грошових зобов'язань за Угодою становить 9483,85грн. за період з 14.02.2009р. по 11.10.2009р.

При цьому, суд враховує, що позивачем безпідставно нарахована пеня на заборгованість зі сплати штрафу, оскільки умовами Угоди, нарахування пені за прострочку штрафу не передбачено. Отже в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 6610,56грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу суму, на яку збільшилась сума основного боргу (80381,39грн.) у зв'язку з інфляцією, в розмірі 11043,08грн. за період січень 2009р. –березень 2010р. та 3% річних за період прострочення з 13.01.2009р. по 01.04.2010р. у сумі 2719,52грн.

Оскільки, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у сумі 4580,58грн. та 3% річних у сумі 845,53грн. на лізинговий платіж у сумі 18322,30грн., який було сплачено відповідачем-1 своєчасно, позовні вимоги позивача зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача загальну суму основного боргу у розмірі 80 381,39грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 11043,08грн., штраф за дострокове розірвання угоди з ініціативи відповідача у розмірі - 59 616,21грн., три відсотки річних у сумі - 2719,52грн. та пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань за угодою у сумі - 9483,85грн., а всього -163244,05грн. В решті ж позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплачене позивачем державне мито у сумі 1936,04грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн. слід стягнути з відповідача-1 на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки спір виник з неправильних дій останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-П» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, ЄДРПОУ 24937823) та Приватного підприємства «Меліс»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 141, кв. 18, код ЄДРПОУ 33324799) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМО»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, буд. 12/50, Код ЄДРПОУ 32998860) основний борг у сумі 80 381,39грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 11043,08грн., штраф за дострокове розірвання угоди у сумі 59 616,21грн., три відсотки річних у сумі 2719,52грн. та пеню у сумі - 9483,85грн., видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-П» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, ЄДРПОУ 24937823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМО»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, буд. 12/50, Код ЄДРПОУ 32998860) витрати на оплату державного мита в сумі 1635,95грн., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 199,42грн., видати наказ.

В решті позову –відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано