Рішення № 10836646, 23.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.07.10 р.Справа № 13/190-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро”,

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Роксвіл”, м. Дніпропетровськ

про визнання угоди недійсною

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Ковальчук І.В.- представник ТОВ „Автоленд-Дніпро”, довіреність

від 16.03.2009 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд-Дніпро»(далі за текстом рішення - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роксвіл»(далі за текстом рішення - Відповідач) про визнання недійсним угоди про застосування вексельного розрахунку, визнання недійсним простого векселя та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позивач обґрунтовує позов посиланням на відсутність підстав для вексельного розрахунку між сторонами, оскільки, заборгованість за поставлений товар була меншою ніж зазначили сторони у спірній угоді. Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач надав суду відзив в якому заперечував проти позову та зазначив, що викладені позивачем обставини відповідають дійсності, але непогашена загальна заборгованість відповідає сумі векселю, тому визнавати угоду та вексель недійсними, а виконавчий напис таким, що не підлягає задоволенню підстав немає.

В судовому засіданні 20.07.2010 року було оголошено перерву до 23.07.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся із позовом до відповідача, мотивуючи його наступним.

02.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №19, на підставі якого відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 4625 653,43 грн. Водночас, згідно договору купівлі-продажу №18 від 30.01.2009 р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 492603,59 грн. 03.02.2009 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено угоду про застосування вексельного розрахунку до договору купівлі-продажу №19 від 02.02.2009 р., відповідно до якої позивач зобов’язався в оплату вартості товару, поставленого за договором № 19 від 02.02.2009р., передати відповідачу простий вексель. На виконання вказаної угоди 03.03.2009р. позивач передав відповідачу емітований позивачем простий вексель серії АА № 0428499, дата видачі 03.02.2009 р., на суму 5118257,02 грн., зі строком платежу “по пред’явленню”.

05.03.2009 року відповідач пред’явив позивачу вказаний вексель для платежу, однак позивач не здійснив платіж за векселем, у зв’язку з чим вказаний вексель було опротестовано 05.03.2009р. приватним нотаріусом ДМНО Шрамко О.Ю. за реєстровим №1114. На підставі зазначеного протесту приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шрамко О.Ю. за реєстровим №1116 було вчинено виконавчий напис про стягнення з Позивача на користь Відповідача загальної суми заборгованості (з урахуванням витрат на опротестування векселя) у сумі 5143857,02 грн.

Водночас, позивач зазначає, що заборгованість позивача перед позивачем за договором купівлі-продажу № 19 від 02.02.2009р., до якого було укладено угоду про застосування вексельного розрахунку та видано вищевказаний вексель, складає 4625 653,43 грн., що є меншим, аніж сума платежу за векселем.

На підставі наведеного позивач просить суд визнати недійсною угоду про застосування вексельного розрахунку, визнати недійсним емітований позивачем простий вексель та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 05.03.2009р. реєстровий № 1116.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову заперечував, однак визнав, що заборгованість позивача перед позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 19 від 02.02.2009р. (до якого було укладено спірну угоду про застосування вексельного розрахунку та видано простий вексель серії АА № 0428499) складала 4625 653,43 грн., а не 5118257,02 грн.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій України” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Як встановлено судом, 02.02.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №19, на підставі якого відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 4625 653,43 грн. Крім того, 02.02.2009 р. на підставі договору купівлі-продажу № 18 від 30.01.2009 р. відповідач поставив позивачу товар на суму 492603,59 грн.

При цьому, 03.02.2009 р. між відповідачем та позивачем до договору №19 від 02.02.2009 р. була укладена угода про застосування вексельного розрахунку. Відповідно до вказаної угоди в оплату поставленого за договором №19 від 02.02.2009 р. товару позивач зобов’язався передати відповідачу простий вексель на суму 5118257,02 грн.. На виконання вказаної угоди позивачем було випущено та за актом прийому-передачі векселя від 03.02.2009р. передано відповідачеві простий вексель серії АА №0428499, дата видачі 03.02.2009р., на суму 5118257,02 грн., зі строком платежу “по пред’явленню”.

Водночас, як було встановлено судом, з 5118257,02 грн. суми заборгованості позивача перед відповідачем, на погашення якої було видано спірний вексель, лише 4625 653,43 грн. складає сума заборгованості за договором купівлі-продажу № 19 від 02.02.2009р., до якого була укладена спірна угода про застосування вексельного розрахунку. Решта заборгованості, а саме 492603,59 грн., виникла на підставі іншого договору –договору купівлі-продажу № 18 від 30.01.2009р., який не передбачає можливість здійснення вексельного розрахунку. Наведене вбачається з листа позивача від 25.11.2009 р. та відповіді відповідача від 26.11.2009 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні” на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Таким чином, угода про застосування вексельного розрахунку від 03.02.2009р. укладена з порушенням ч. 2 ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні”: сума векселя, який мав бути виданий на підставі вказаної угоди про застосування вексельного розрахунку (5118257,02 грн.), є більшою, аніж заборгованість позивача перед відповідачем за договором № 19 (фактично 4625 653,43 грн.), до якого було укладено вищевказану угоду про застосування вексельного розрахунку.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо визнання недійсною угоди про застосування вексельного розрахунку від 03.02.2009р.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює жодних правових наслідків для сторін. Відтак, простий вексель серії АА № 0428499 був виданий позивачем безпідставно, за відсутності у договорі № 19 від 02.02.2009р. умови про застосування вексельного розрахунку.

Крім того, оскільки сума заборгованості позивача перед відповідачем за договором № 19 від 02.02.2009р., на погашення якої був виданий простий вексель серії АА № 0428499, складає 4625 653,43 грн., та є меншою, аніж сума платежу за вказаним векселем (5118257,02 грн.), зазначення у простому векселі серії АА № 0428499 зобов’язання щодо сплати 5118257,02 грн. не може вважатися належним виконанням вимоги щодо змісту простого векселя, що міститься у ст. 75 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі.

Відповідно до ст. 76 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у ст. 75 Уніфікованого закону, не має сили простого векселя.

Відповідно до п. 282 “Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України” затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/05 від 03.03.2004р. для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України

Відповідно до п. 11 “Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. N 1172 стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса може здійснюватися, зокрема, за векселями, опротестованими в установленому законом порядку.

Водночас, як було встановлено судом, документ, визначений як простий вексель серії АА № 0428499, насправді не має сили простого векселя. Відтак, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шрамко О.Ю. за реєстровим №1116 щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за простим векселем АА № 0428499, виданим позивачем 03.02.2009р., на суму 5118257,02 грн., є таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні” , ст. 75, 76 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.1, 2, 12, 82 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною угоду про застосування вексельного розрахунку від 03.02.2009р. до договору № 19 від 02.02.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Роксвіл” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”.

Визнати недійсним простий вексель серії АА № 0428499, дата видачі 03.02.2009р., на суму 5118257,02 грн. (п’ять мільйонів сто вісімнадцять тисяч двісті п’ятдесят сім гривень, 02 коп.), зі строком платежу “про пред’явленню”, емітований Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро”.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 05.03.2009р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шрамко О.Ю. за реєстровим №1116, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Тупик Запорізький, буд. 5, к. 3, код ЄДРПОУ: 31614281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Роксвіл” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Комбрига Петрова, буд. 5, код ЄДРПОУ: 35987118) заборгованості за простим векселем АА № 0428499, виданим Товариством з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро” 03.02.2009р., на суму 5118257,02 грн.

Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Роксвіл” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Комбрига Петрова, буд. 5, код ЄДРПОУ: 35987118), на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоленд-Дніпро” (49000 м. Дніпропетровськ, вул. Тупик Запорізький, буд. 5, к. 3, код ЄДРПОУ: 31614281) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей же термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин