Ухвала суду № 108365191, 11.01.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

Справа № 500/3888/22

11 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

представника позивача Гнат Н.А.,

представника відповідача Ковальової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву Приватного підприємства "Комора КС" про поновлення строку звернення до суду та спільне клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області і Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Комора КС" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Комора КС" (далі - ПП "Комора КС", Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних №3833764/38963063 від 22.02.2022, №3833763/38963063 від 22.02.2022, №3833762/38963063 від 22.02.2022 (з урахуванням заяви про виправлення описки у позовній заяві) та зобов`язання зареєструвати податкові накладні.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 позовну заяву залишено без руху через встановлення недоліків позовної заяви, один з яких полягав у пропущенні позивачем строку звернення до суду.

Так, до суду ПП "Комора КС" звернулося 28.10.2022 щодо оскарження рішень від 22.02.2022, які попередньо в адміністративному порядку не оскаржувалися. Позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, визначений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач вважає строк звернення до суду пропущеним, просить його поновити з тих підстав, що з моменту початку воєнного стану на території України, діяльність Підприємства була частково зупинена. Одночасно позивач зазначає, що Підприємство здійснювало діяльність без бухгалтера у штаті, оскільки бухгалтер, що здійснював реєстрацію вказаних податкових накладних був звільнений ще у січні 2022 року. Лише 13.09.2022 наказом №51 ПП Комора КС було прийнято на посаду бухгалтера ОСОБА_1 . Під час прийняття бухгалтерських справ, ОСОБА_1 виявлено ряд недоліків у бухгалтерській документації, про що повідомлено керівника Підприємства листом від 14.09.2022, після отримання якого вжито заходи для підготовки позовної заяви з метою оскарження рішень відповідача в судовому порядку. Також представник позивача вказує, що протягом липня - серпня 2022 року ФОП ОСОБА_2 здійснював систематичне відновлення роботи програмного забезпечення Мій електронний документ, внаслідок її непрацездатності, відповідно робота Підприємства щодо подання звітності була частково паралізована та директор не мав можливості самостійно переглядати реєстр податкових накладних (а.с.9-10).

На підтвердження вказаних обставин до позовної заяви долучено копію листа ФОП ОСОБА_2 від 19.09.2022, наказу №51 від 13.09.2022 про прийняття на роботу бухгалтера ОСОБА_1 , повідомлення про прийняття працівника на роботу від 13.09.2022, листа ОСОБА_1 від 14.09.2022.

Відповідно до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 02.11.2022 позивачу слід було подати до суду нову заяву про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням причин пропуску відповідного строку та докази на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення до суду, зокрема, належним чином засвідчені копії штатного розпису на 2022 рік та копії наказів про призначення та звільнення з посади бухгалтерів Підприємства у 2022 році, копії декларацій по податку на додану вартість за період з травня по вересень 2022 року (без додатків) з поясненнями хто їх підписав за головного бухгалтера підприємства, яким чином відновлення у липні - серпні 2022 року ФОП ОСОБА_2 роботи програмного забезпечення Мій електронний документ впливає на поважність причин своєчасного не звернення до суду з цим позовом тощо.

15.11.2022 на виконання вимог ухвали від 02.11.2022 до суду надійшли заява ПП «Комора КС», де серед іншого, позивач просив поновити строк звернення до суду з наступних підстав.

З моменту введення воєнного стану на території України діяльність ПП «Комора КС» була частково зупинена. Підприємство здійснювало діяльність без бухгалтера у штаті, оскільки бухгалтер, що здійснював реєстрацію вказаних податкових накладних був звільнений ще у листопаді 2021 року. Лише 13.09.2022 наказом №51 ПП «Комора КС» прийнято на посаду бухгалтера ОСОБА_1 . Під час прийняття бухгалтерських справ, ОСОБА_1 виявлено ряд недоліків у бухгалтерській документації, про що повідомлено керівника письмовим листом від 14.09.2022. Після цього Підприємством вжито всіх невідкладних дій задля підготовки позовної заяви до суду.

Аналогічно як і в першій заяві (про поновлення строку звернення до суду, викладеній у позові) позивач зазначив, що протягом липня - серпня 2022 року здійснювалось систематичне відновлення роботи програмного забезпечення «Мій електронний документ» (система електронного документообігу з електронними звітами, документами різного призначення та виду податкові накладні, звіти), що не давало можливості постійного доступу до реєстру документів фінансової звітності з контролюючими органами, адже були заблоковані деякі з функцій програми. Робота Підприємства щодо подання звітності була частково паралізована. Директор не володіє знаннями бухгалтерського обліку та не мав можливості переглядати реєстр податкових накладних та зрозуміти котрі з них зареєстровані, а реєстрацію яких зупинено.

Ухвалою суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 21.11.2022 суд зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, проте ним подана заява про поновлення строку звернення до суду. Суд вважав за доцільне таку заяву з оцінкою доказів на підтвердження обставин поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду вирішити у судовому засіданні після з`ясування позиції відповідачів стосовно поданого клопотання та витребування додаткових доказів у сторін. Одночасно ухвалою суду від 21.11.2022 витребувано додаткові докази у відповідачів.

06.12.2022 до суду надійшло клопотання представника Головного управління ДПС у Тернопільській області і Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення Підприємством строку звернення до суду. В обґрунтування цього клопотання представник відповідачів звертає увагу на шестимісячний строк, визначений частиною другою статті 122 КАС України, для оскарження рішень у спірних правовідносинах, та відсутність обставин, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Зокрема, здійснення ПП «Комора КС» господарської діяльності без наявного бухгалтера не може визнаватись поважною причиною пропуску строку на судове оскарження, оскільки Підприємство в особі керівника має можливість безпосереднього впливу на процес організації його діяльності і повинен забезпечити належний рівень здійснення роботи з урахуванням обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов`язків, кадрових питань та пов`язаних із цим факторів. Вказана обставина не пов`язана з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами.

Посилання на зупинення діяльності ПП «Комора КС» не відповідають дійсності та спростовуються витягом з Єдиного реєстру податкових накладних за лютий-вересень 2022 року, з якого вбачається, що Підприємство виписувало податкові накладні за фактом продажу товарів.

Стосовно звільнення бухгалтера та прийняття на посаду бухгалтера ОСОБА_1 , то такі також не відповідають істині, бо ОСОБА_1 був прийнятий на посаду бухгалтера ще 26.04.2021 та перебував на цій посаді протягом 2022 року.

Безпідставними вважають відповідачі і посилання на відновлення роботи програмного забезпечення «Мій електронний документ» в період з липня по серпень 2022 року, бо рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних отримані ПП «Комора КС» 22.02.2022.

Сам факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку.

Оскільки позивачем не наведено переконливих доводів та не надано доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, то ГУ ДПС у Тернопільській області та ДПС України не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та просило залишити позов без розгляду.

Ухвалою суду від 14.12.2022, керуючись статтею 52 КАС України, задоволено клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області про заміну відповідача правонаступником; допущено в цій адміністративній справі заміну відповідача Головного управління ДПС у Тернопільській області на правонаступника Головне управління ДПС у Тернопільській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вулиця Білецька, 1, місто Тернопіль, 46003, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу в ЄДРПОУ 44143637), далі (ГУ ДПС у Тернопільській області).

Ухвалою суду від 14.12.2022 розгляд справи відкладено на 19.12.2022.

У судовому засіданні 19.12.2022 судом з огляду на подані учасниками заяви та клопотання поставлено на вирішення питання наявності обставин, які вказують на поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, та застосування відповідних процесуальних наслідків недотримання позивачем строку звернення до суду.

У судовому засіданні 19.12.2022 представник позивача просила поновити пропущений строк звернення до суду з підстав, наведених у відповідних заявах.

Представник позивача Гнат Н.А. пояснила, що керівнику Підприємства не було відомо про рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Проте вказала, що пояснення після зупинення реєстрації спірних податкових накладних надавалися саме керівником ПП «Комара КС». Бухгалтерський облік вівся керівником, яка консультувалася з спеціалістами, що мали бухгалтерську освіти, також треті особи надавали допомогу в оформленні деякої бухгалтерської документації.

Потім представник позивача змінила пояснення та зазначила, що керівнику ПП «Комора КС» було відомо про рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, проте вона не усвідомлювала (не розуміла) наслідків такої відмови та не знала строків щодо їх оскарження. Безпосередньо реєстрацією податкових накладних займалися інші особи, бо внесення таких даних потребувало спеціальних знань та навичок. Проте нарахування заробітної плати більше як 90 працівникам керівник Підприємства здійснювала самостійно.

Представник відповідачів Ковальова Н.С. просила відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку та залишити позов без розгляду, зазначила, що позивачем пропущено строк звернення до суду, який становить шість місяців. Обставини, які наводить представник позивача не є поважними для поновлення строку звернення до суду.

У судовому засіданні 19.12.2022 оголошено перерву до 11.01.2023.

У судовому засіданні 11.01.2023 представник позивача пояснила, що в бухгалтер ОСОБА_1 був звільнений у листопаді 2021 року, проте продовжував надавати методичну допомогу та консультувати Підприємство з питань бухгалтерського обліку, а повторно офіційно був прийнятий на роботу у вересні 2022 року.

Судові засіданні проводилися за відсутності представника ДПС України, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких клопотань щодо поважності причин неявки до суду представника цього відповідача не надходило, а тому суд розгляд справи здійснював за його відсутності.

Заслухавши думку (міркування) учасників справи, дослідивши докази в межах вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду, наявності підстав для визнання їх поважними та підстав для залишення позову без розгляду, суд прийшов до таких висновків.

Предметом оскарження у цій справі є три рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області від 22.02.2022, а саме:

№ 3833764/38963063, яким відмовлено ПП «Комора КС» в реєстрації податкової накладної №5144 від 31.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

№ 3833763/38963063, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5145 від 31.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

№ 3833762/38963063, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5146 від 31.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних,

Податкові накладні від 31.12.2022 №5144, №5145, №5146 виписувалися позивачем на послуги: транслювання рекламних аудіозаписів реклами за допомогою медійних каналів.

Рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області не оскаржувалися в адміністративному порядку до ДПС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення, який застосовується у даних правовідносинах, визначений частиною другою статті 122 КАС України та становить шість місяців від одержання платником податків оскаржуваних рішень. Такі рішення прийняті 22.02.2022 та надіслані платнику податків через електронний кабінет 22.02.2022 о 15:13, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.112-120).

В силу вимог пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" ,"Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Також пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України визначено, що датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, датою вручення ПП «Комора КС» рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від №3833764/38963063 від 22.02.2022, №3833763/38963063 від 22.02.2022, №3833762/38963063 від 22.02.2022, вважається 22.02.2022.

Позовна заява ПП "Комора КС" подана до суду 28.10.2022, тобто позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, який сплинув 23.08.2022.

Оцінюючи обставини пропущення строку звернення до суду, які вказує позивач як поважні, суд враховує таке.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, з урахуванням принципу правової визначеності, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду в розумних межах, з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Відповідно до положень частини третьої статті 123 та частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, у якій зазначив обставини, які перешкоджали йому звернутися до суду своєчасно. Суд, визначаючи чи є такі обставини поважними, дослідив докази на підтвердження кожної з них та встановив.

Щодо часткового зупинення діяльності підприємства у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, то суд зазначає таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (пункт 3).

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18.04.2022 № 2593/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.04.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 07.11.2022 № 757/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Сама по собі та обставина, що на території України введено воєнний стан не є беззаперечною підставою для поновлення строку звернення до суду. Позивач таку обставину наводить у поєднанні з частковим зупиненням діяльності Підприємства, проте такі доводи Підприємства спростовуються показниками податкової звітності, які подавалися до контролюючого органу. Зокрема, на вимогу суду учасниками справи до матеріалів справи долучено копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня 2022 року по вересень 2022 року (а.с.85-94), з січня 2022 року по квітень 2022 року (а.с.242-249). Відповідно до даних декларації обсяги постачання (без податку на додану вартість) операцій на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою податку, у лютому 2022 року склали 7 285 258 грн, у березні 2022 року 9 818 012 грн, у квітні 2022 року 12 843 442 грн, у травні 2022 року - 14 652 205 грн, у червні 2022 року операції відсутні, у липні 2022 року 18 547 524 грн, у серпні 2022 року 20 020 215 грн, у вересні 2022 року 20 629 230 грн. Обсяги придбання товарів/послуг склали у лютому 2022 року становили 6 922 353 грн, у березні 2022 року 9 330 505 грн, у квітні 2022 року 12 208 508 грн, травні 2022 року 14 027 473 грн, у червні 2022 року відсутні, у липні 2022 року 17 829 024 грн, у серпні 2022 року 18 976 356 грн, у вересні 2022 року 19 660 568 грн. Навпаки, інформація податкових декларацій за період з лютого по вересень 2022 року свідчить про нарощення обсягів придбання та постачання товарів (послуг).

Інша обставина, яку наводить позивач, як підстава для поновлення строку звернення до суду у заяві, поданій одночасно з позовною заявою, здійснення діяльності Підприємством без бухгалтера у штаті, бо той, що здійснював реєстрацію спірних податкових накладних був звільнений у січні 2022 року. У другій заяві, яка подавалася на усунення недоліків позовної заяви, позивач вказує про відсутність бухгалтера у штаті, бо той, що здійснював реєстрацію спірних податкових накладних був звільнений у листопаді 2021 року. У судовому засіданні представник позивача зазначила, що бухгалтер був звільнений у листопаді 2021 року, проте спеціалістом з бухгалтерською освітою постійно надавалася допомога у веденні бухгалтерського обліку.

Спірні правовідносини у цій справі стосуються реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.12.2021 №5144, №5145, № 5146.

Відповідно до квитанцій від 14.01.2022 ПП «Комора КС» поінформовано про те, що вказані податкові накладні прийнято, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України їх реєстрація зупинена: платника податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.26, 37, 48).

Згідно з повідомленнями про прийняття працівників на роботу, які Підприємство подавало до контролюючого органу у 2021 та 2022 роках, ОСОБА_1 був прийнятий на посаду головного бухгалтера з 27.04.2021 (а.с.121), звільнений 30.11.2021 (а.с.83). Разом з тим, у 2022 році на Підприємство приймалися на роботу інші працівники, з 24.01.2022 ОСОБА_3 , з 21.02.2022 ОСОБА_4 , з 16.03.2022 ОСОБА_5 , з 05.04.2022 ОСОБА_6 , з 20.05.2022 ОСОБА_7 , з 03.06.2022 ОСОБА_8 , з 19.07.2022 ОСОБА_9 , з 05.08.2022 ОСОБА_10 . Кожне з цих повідомленням про прийняття працівника на роботу у період з січня 2022 року по серпень 2022 року надіслані до ГУ ДПС у Тернопільській області за підписом керівника Філіпюк Наталії Анатоліївни та головного бухгалтера Сковоринський Валентин Валер`янович (а.с.122-129). Наведені обставини, а також пояснення представника позивача про те, що навіть без наявності оформленого бухгалтера на Підприємстві, підтверджують, що діяльність підприємства супроводжувалася відповідним спеціалістом, який вів бухгалтерський та податкових облік.

13.09.2022 подано повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 14.09.2022 (а.с.130). Суд допускає, що можливо у якийсь період Підприємство працювало без ОСОБА_1 , проте це не свідчить про відсутність особи, яка вела бухгалтерський облік у позивача чи реєструвала податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, відповідачем до матеріалів справи долучено витяг з Єдиного реєстру податкових накладних на 18 аркушах про реєстрацію ПП «Комора КС» податкових накладних, які виписувалися у період з лютого по вересень 2022 року (а.с.131-148), що узгоджується з даними податкової звітності з податку на додану вартість, про які зазначено вище, та які у сукупності спростовують доводи позивача про відсутність спеціаліста з бухгалтерського обліку, який би «мав можливість переглядати реєстр податкових накладних та зрозуміти котрі з них зареєстровані, а реєстрація яких є зупиненою».

Щодо мотивації позивача про те, що протягом липня - серпня 2022 року ФОП ОСОБА_2 здійснював систематичне відновлення роботи програмного забезпечення Мій електронний документ, внаслідок її непрацездатності і, відповідно, робота Підприємства щодо подання звітності була частково паралізована та директор не мав можливості самостійно переглядати реєстр податкових накладних, то такі суд вважає надуманим, бо як встановлено судом відповідно до даних витягу з Єдиного реєстру податкових накладних ПП «Комора КС» з липня 2022 року проводило постійно їх реєстрацію, тобто мало достатній доступ для ознайомлення з бухгалтерською та податковою документацією.

Навіть у разі наявності певних обмежень у роботі програмного забезпечення Мій електронний документ, це не впливає на можливість судового оскарження рішень, прийнятих ще у лютому 2022 році. Обставини, які підлягають доказування у справах про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, та подані позивачем до позову докази на їх підтвердження, не потребували інформації з Електронного кабінету платника податків, окрім оскаржуваних рішень та податкових накладних. Відтак, такі обставини не є переконливими для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Також, декларуючи значні обсяги постачання товарів у період 2022 року та маючи у штаті підприємства у 2022 році більше 60 працівників (а.с.82), доводи Підприємства про часткове зупинення діяльності та відсутність спеціаліста з бухгалтерською освітою, через що керівник не міг дізнатися чи зареєстровані спірні податкові накладні, на переконання суду, не є достатньою мотивацією щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку, визначеного процесуальним законом.

Фактично представник позивача намагається підшукати будь-які обставини та вказати події, які мали місце у період з 24.02.2022, для виправдання пропуску строку звернення до суду, проте такі не є достатніми підставами вважати, що такі суттєво вплинули на організацію роботи Підприємства і перешкодили протягом шести місяців звернутися до суду із позовом.

Тобто жодних об`єктивних причин, підтверджених належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, у заяві представником позивача не наведено.

За таких обставин, на переконання суду, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Суд наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що

«стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

З огляду на наведене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до суду з даним позовом в шестимісячний строк, передбачений положеннями частини другої статті 122 КАС України, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували факт наявності об`єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали звернення до суду у цей строк.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ПП "Комора КС" без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Комора КС" про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Клопотання Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позов Приватного підприємства "Комора КС" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 12 січня 2023 року.

Головуючий суддяЧепенюк О.В.