Рішення № 108364035, 10.01.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 року № 320/5143/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про скасування вимоги.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про скасування вимоги №Ф-4372-25 від 03.08.2021 про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави заборгованості у розмірі 29577,92 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що 03.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4372-25, якою ФОП ОСОБА_1 визначено до сплати недоїмку з єдиного соціального внеску на загальну суму 29577,92 грн.

Позивачка зазначила, що нею була подана скарга на спірну вимогу до ДПС України, за результатами розгляду якої ДПС України було прийнято спірне рішення від 05.05.2022 №4054/6/99-00-06-02-01-06, копія якого була отримана ФОП ОСОБА_1 11.05.2022.

Позивачка вважає, що оскільки ДПС України було несвоєчасно прийнято рішення за результатами розгляду її скарги про скасування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також несвоєчасно направлено її його копію, її скарга в силу вимог пунктів 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, вважається повністю задоволеною.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що підставою для прийняття спірної вимоги є наявність у позивачки станом на 27.07.2021 заборгованості з єдиного соціального внеску на загальну суму 29577,92 грн., яка виникла у зв`язку з: нарахуванням основного платежу по ЄСВ з 19.07.2019 по 19.01.2021 на загальну суму 20612,02 грн.; нарахуванням штрафних санкцій відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій №0073232406 за несвоєчасну сплату ЄСВ від 20.04.2021 на загальну суму 1662,00 грн.; нарахуванням пені відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ від 28.09.2018 на загальну суму 3042,43 грн.; нарахуванням пені відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ від 20.04.2021 на загальну суму 4261,47 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 01.04.2019 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що 03.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4372-25, якою позивачці визначено до сплати заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 29577,92 грн., у т.ч. недоїмка - 20612,02 грн., штраф - 1662,00 грн. та пеня - 7303,90 грн. (а.с.57).

Вказана вимога рекомендованою поштовою кореспонденцією була направлена на податкову адресу позивачки, однак була повернута до контролюючого органу з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.58-59).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка дізналась про існування спірної вимоги після отримання постанови Головного державного виконавця Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Білодід Ірини Юріївни про відкриття виконавчого провадження ВП №68293412 від 21.01.2022 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4372-25 від 03.08.2021 (а.с.6-7).

Судом встановлено, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Державної податкової служби України із заявою від 09.02.2022 про скасування вимоги ГУ ДПС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4372-25 від 03.08.2021 (а.с.3-5).

Вказана заява була направлена на адресу ДПС України рекомендованим поштовим відправленням 11.02.2022.

Рішенням Державної податкової служби України від 05.05.2022 №4054/6/99-00-06-02-01-06 скаргу позивачки залишено без розгляду у зв`язку з пропуском нею строку звернення з відповідною скаргою (а.с.9-11).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірної вимоги, стверджуючи, що контролюючим органом було порушено строк розгляду скарги на спірну вимогу, внаслідок чого така скарга вважається задоволеною, позивачка звернулась з даним позовом до суду про визнання вимоги протиправною та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема:

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п.4).

Частиною першою статті 7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується, серед іншого:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п.1);

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону №2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону №2464 рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.

Відповідно до частин другої-третьої статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною четвертою статті 25 Закону №2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогою пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент прийняття відповідачем спірного рішення) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2005 р. за №508/26953, податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Пунктом 4 розділу VII Інструкції №449 визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

З матеріалів справи вбачається, що податковою адресою позивачки є: АДРЕСА_1 .

Вказана адреса є адресою реєстрації позивачки згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також зазначена в особовій (податковій) справі, яка міститься у відповідача.

Як зазначено вище, 03.08.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області було прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4372-25, якою позивачці встановлено до сплати заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 29577,92 грн.

Вказана вимога була направлена за податковою адресою позивачки, однак не була вручена їй з незалежних від контролюючого органу причин (відсутність позивачки за вказаною адресою), у зв`язку з чим, враховуючи вищенаведені положення статті 42 Податкового кодексу України, такий документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (11.08.2021).

Позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що ДПС України в Київській області не направило їй у встановлений строк рішення за результатами розгляду її скарги на спірну вимогу, внаслідок чого така скарга вважається повністю задоволеною, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 розділу VII Інструкції №449 у разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Процедура подання та розгляду апаратом ДПС скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу та скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій (далі - рішення) визначена Порядком розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за №178/28308 (далі-Порядок №1124).

Пунктом 1 розділу Порядку №1124 визначено, що процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №1124 розгляд матеріалів скарг платників єдиного внеску відбувається в закритому засіданні.

Розгляд матеріалів скарг у відкритому засіданні відбувається виключно на підставі письмового клопотання платника єдиного внеску про відкритий розгляд матеріалів скарги, яке має містити: перелік фахівців установ з числа, передбачених у пункті 4 цього розділу, залучення яких необхідне для розгляду матеріалів скарги у відкритому засіданні; надання згоди на розголошення посадовими особами ДПС відомостей про такого платника єдиного внеску, що становлять конфіденційну інформацію, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків; надання згоди ДПС на присутність залучених осіб під час відкритого засідання.

Не допускається відкритий розгляд скарги, якщо в матеріалах справи наявні відомості, що становлять державну таємницю.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №1124 скарги на вимоги та/або рішення в паперовій та/або електронній формі подаються безпосередньо до апарату ДПС.

Пунктами 1-2 розділу ІІІ Порядку №1124 передбачено, що скарга подається у паперовій та/або електронній формі, у тому числі через електронний кабінет, до апарату ДПС протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги та/або рішення податкового органу, що оскаржується.

У разі якщо останній день строку, зазначеного в пункті 1 цього розділу, припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №1124 строк, встановлений для подання скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано відділенню поштового зв`язку. Датою передачі скарги до відділення поштового зв`язку вважається дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку на конверті або в повідомлені про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу IV Порядку №1124 скаргу подає платник єдиного внеску особисто або через свого представника у паперовій формі безпосередньо до апарату ДПС або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення та/або в електронній формі, у тому числі через електронний кабінет.

Платник єдиного внеску одночасно з поданням скарги до апарату ДПС зобов`язаний повідомити у паперовій або електронній формі про це податковий орган, який прийняв оскаржувані вимогу та/або рішення.

Днем подання платником єдиного внеску скарги є: при поданні скарги безпосередньо до апарату ДПС - день фактичного отримання скарги ДПС; у разі надсилання скарги відділенням поштового зв`язку - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті; у разі надсилання скарги в електронній формі - день фактичного отримання скарги апаратом ДПС.

Згідно з пунктом 1 розділу VII Порядку №1124 реєстрація скарги відбувається в день її надходження до апарату ДПС.

Пунктом 5 розділу VII Порядку №1124 передбачено, що апарат ДПС зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом двадцяти календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску відділенням поштового зв`язку з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Вмотивованим є рішення, яке відповідає таким ознакам: зазначені конкретні посилання на статті Закону та інші нормативно-правові акти, на яких воно ґрунтується, з урахуванням матеріалів скарги; по суті вимог чи заперечень платника єдиного внеску апарат ДПС висловив свою позицію.

Рішення надсилається на адресу, зазначену платником єдиного внеску у скарзі, а в разі незазначення такої адреси - на податкову адресу платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 4 розділу VII Порядку №1124 якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом двадцятиденного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.

Пунктом 1 розділу VIIІ Порядку №1124 встановлено, що за результатами проведення процедури адміністративного оскарження апарат ДПС приймає рішення, яке оформляється на бланку ДПС.

Згідно з пунктом 4 розділу VIIІ Порядку №1124 апарат ДПС залишає скаргу без розгляду повністю або частково в разі, якщо, зокрема, скаргу подано з пропущеним строком для подачі такої скарги, крім випадків, передбачених пунктом 3 розділу III цього Порядку.

Про залишення скарги без розгляду апарат ДПС повідомляє платника єдиного внеску у письмовій формі згідно з додатком 1 «Рішення про залишення скарги без розгляду» до цього Порядку із зазначенням причин повернення.

Отже, Порядком №1124 визначені як строки подачі скарги платником внеску, так і строки розгляду контролюючим органом скарги на вимогу про сплату боргу (недоїмки), а також строки направлення рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги.

Як було вказано вище, спірна вимога вважається отриманою позивачкою 11.08.2021 день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

У зв`язку з цим, звернувшись 11.02.2022 до контролюючого органу зі скаргою на таку вимогу, позивачкою було пропущено встановлений строк оскарження, а тому контролюючим органом було правомірно прийнято рішення про залишення скарги без розгляду.

Стосовно тверджень позивачки про пропущення контролюючим органом строку для розгляду поданої нею скарги суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 12 Закону №2464 завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, яка була чинна на момент прийняття ДПС України рішення про залишення скарги без розгляду від 05.05.2022 №4054/6/99-00-06-02-01-06) на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Таким чином, в силу вимог Податкового кодексу України строки розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату боргу (недоїмки), прийняття рішень та направлення таких рішень платникам податків та зборів зупинені у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022.

У зв`язку з цим, суд не погоджується з позицією позивачки щодо несвоєчасності прийняття ДПС України рішення №4054/6/99-00-06-02-01-06 від 05.05.2022 за результатами її скарги та несвоєчасності його направлення заявниці.

Враховуючи, що єдиною підставою позову були твердження позивачки щодо несвоєчасного прийняття ДПС України рішення за результатами розгляду її скарги на спірну вимогу про сплату боргу (неустойки), та таке твердження було спростовано судом під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в основу позовної заяви доводи позивачки є необґрунтованими, внаслідок чого така позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати суд залишає за позивачкою.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.