Ухвала суду № 108358870, 10.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

10.01.2023 Справа № 914/2683/15

Господарський суд в складі судді Запотічняк О.Д.,

за участю секретаря судового засідання Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви: Акціонерного товариства Укртранснафта про видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.09.2015р.

у справі № 914/2683/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укртранснафта, м.Київ.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛНАФТА, м.Дрогобич, Львівська область.

про: стягнення 1 005 737,47 грн

за участю представників сторін:

від заявника: Шолок В.М.;

від відповідача: не з`явився;

встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.09.2015р. у справі №914/2683/15 позовні вимоги Акціонерного товариства Укртранснафта задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛНАФТА на користь Публічного акціонерного товариства Укртранснафта 600 013,83 грн. пені, 333721,98 грн. інфляційних втрат, 72 001,66 грн. 3% річних та 20 114,75 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення, 01.12.2015 р. Господарським судом Львівської області видано відповідний наказ.

13.12.2022 на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства Укртранснафта про видачу дублікату наказу, виданого на виконання рішення суду від 22.09.2015 р.

Ухвалою від 14.12.2022р. суд прийняв заяву до провадження та призначив до розгляду в судовому засіданні на 27.12.2022, явка представників сторін в судове засідання визначена судом на власний розсуд.

Ухвалою від 27.12.2022 суд відклав розгляд заяви на 10.01.2023.

06.01.2023 представником ПАТ "Укртранснафта" подано додаткові пояснення (Вх. № 388/23).

В судове засідання 10.01.2023 з`явився представник ПАТ "Укртранснафта", надала пояснення по суті заяви, просила таку задоволити в повному обсязі, представник Відповідача не з`явився, причин не явки не вказав, заперечень щодо заяви про видачу дубліката наказу не подав.

Як вбачається з матеріалів заяви, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 13 червня 2019 року, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Гавриляко Ольгою Сергіївною виконавчий документ у відповідності до вимог п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна у боржника.

19.11.2019 АТ «Укртранснафта» звернувся із заявою від № 04-01/11/4357 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Львівської області від 01.12.2015 у справі № 914/2683/15 про стягнення з ТзОВ «Галнафта» заборгованості в розмірі 1 025 852,22 грн. до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра ГТУЮ Дніпропетровській області.

Як зазначає заявник, згідно з інформацією, отриманою з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, стягувачеві стало відомо про завершення виконавчих дій примусового виконання щодо вищевказаного наказу.

Відтак, АТ «Укртранснафта» звернулось до начальника Шевченківського відділу ДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області із заявою від 03.06.2021 № 04-01/11/2330-21 про повернення виконавчого документу Стягувачу. Відповіді на заяву АТ «Укртранснафта» не надійшло, Товариство повторно звернулось із заявами про повернення виконавчого документу від 28.09.2021 № 04-01/11/4545-21 та від 21.12.2021 № 04-01/11/6461-21). Дані заяви також отримані Виконавчою службою, жодної відповіді на них не надано.

12.08.2022 АТ «Укртранснафта» звернулось до начальника Південно східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із скаргою № 04-01/11/4395-22 на бездіяльність посадових осіб Шевченківського відділу ДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

15 вересня 2022 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро) надано відповідь № А-297-02 в якій зазначено, що на виконанні у Шевченківському відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 60647008 з примусового виконання наказу від 01.12.2015 № 914/2683/15. Дане виконавче провадження завершено 27.07.2020. Відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про повернення виконавчого документу стягувану разом із виконавчим документом направлені на адресу Стягувана. Однак, надати підтвердження зазначеного не має можливості, оскільки реєстри на відправлену кореспонденцію зберігаються протягом року згідно з пунктом 128 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/5.

Однак, як зазначає заявник, наказ господарського суду Львівської області у справі № 914/2683/15 разом із постановою про повернення виконавчого документу Стягувачу на адресу Товариства не надходив, тобто, є втраченим.

У зв`язку з викладеними вище обставинами АТ «Укртранснафта» звернулося до Господарського суду Львівської області з даною заявою про видачу дубліката наказу, виданого 01.12.2015 Господарським судом Львівської області у справі № 914/2683/15.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заяву про видачу дубліката наказу про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області слід задовільнити з огляду на наступне.

Пунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 16.02.2022 року у справі № 10/246 ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час видачі спірного наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час видачі спірного наказу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Згідно із п. 5 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р., виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р., виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Таким чином, позивач звернувся із заявою про видачу дубліката наказу в межах встановленого трирічного строку пред`явлення наказу до виконання, оскільки строк було перервано пред`явленням наказу до виконання та поверненням виконавчого документа 27.07.2020р. стягувачу, відтак строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання згідно із п. 5 Перехідних положень та ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р. встановлюється 3 (три) роки з дня його повернення.

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Наказ Господарського суду Львівської області № 914/2683/15 від 01.12.2015р. отриманий наручно представником стягувача 14.12.2015, що підтверджується підписом представника АТ «Укртранснафта» на копії наказу.

Суд зазначає, що доказів виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.12.2015 від органу ДВС не надходило.

Наведене свідчить, що наказ Господарського суду Львівської області від 01.12.2015 у справі №914/2683/15 був втрачений.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, наведені обставини, з яких видно, що позивач своєчасно пред`являв наказ до виконання, але в подальшому наказ був втрачений не з вини позивача, заява АТ «Укртранснафта» про видачу дубліката наказу Господарського суду Львівської області від 01.12.2015р. у справі №914/2683/15 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, пунктом 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Акціонерного товариства Укртранснафта про виконання та видачу дублікату наказу задовільнити.

2. Видати дублікат наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛНАФТА на користь Публічного акціонерного товариства Укртранснафта 600 013,83 грн. пені, 333 721,98 грн. інфляційних втрат, 72 001,66 грн. 3% річних та 20 114,75 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

СуддяЗапотічняк О.Д.