Рішення № 10835622, 20.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.10р.Справа № 25/146-10 За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 9 771 505,10 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: Дереновська Г.І., дор. № 5 від 05.01.2010р.

Від відповідача: Дудка Д.В., дор. № 28-юр від 31.12.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за транспортування природного газу у розмірі 7325924,27 грн., інфляційних втрат у сумі 351029,04грн., 3% річних у сумі 117970,42грн., пені у сумі 824839,14грн. та штрафу у сумі 1151742,23грн., а всього 9 771505,10грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по оплаті транспортування природного газу за договором № 117Н-554 від 18.12.2007р. та на ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 231, 232 ГК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що сума заборгованості відповідача за договором № 117Н-554 від 18.12.2007р. є меншою, оскільки між сторонами були проведені заліки зустрічних грошових вимог. Також відповідач заперечує проти стягнення пені у зв’язку з тим, що заборгованість за договором виникла внаслідок несвоєчасної оплати газу споживачами та наявності великої заборгованості перед відповідачем Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Відсутні у позивача і підстави для стягнення з відповідача 7% штрафу згідно з п. 2 ст. 231 ГК України, оскільки зазначена норма не застосовується до спірних правовідносин.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 24.06.2010р. по 08.07.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2007 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір на транспортування природного газу для потреб населення №117Н-554 від року (надалі - Договір), за яким позивач зобов'язався здійснити транспортування магістральними трубопроводами природного газу (надалі - газу), в тому числі протягом 2009 року, від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення - газорозподільних станцій (надалі - ГРС), а відповідач зобов'язався сплатити за транспортування газу встановлену плату (пункт 1.1 Договору).

Тариф на транспортування 1000 м3 газу по магістральних трубопроводах Позивача, зазначений у пункті 5.1 Договору, на день укладення Договору був встановлений в розмірі 57,80 грн., крім того ПДВ - 11,56 грн., всього в розмірі 69,36 грн. На підставі постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі -НКРЄ) від 07.08.2008р. № 935 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу»додатковою угодою №1 з 01.09.2008р. до Договору був встановлений новий тариф на транспортування 1000 м3 газу в розмірі 64,20 грн., крім того ПДВ - 12,84 грн., всього в розмірі 77,04 грн.

Пунктами 4.1 та 4.4 Договору встановлено, що послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформляються Відповідачем і Позивачем актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу, які є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно з п.6.1 Договору, вартість послуг по транспортуванню газу визначається на підставі акту здачі-прийомки послуг.

Додатковою угодою № 2 від 24.11.2008р. дію Договору в частині надання послуг по транспортуванню газу пролонговано до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, належним чином виконуючи протягом усього строку дії Договору прийняті на себе зобов'язання, у січні - грудні 2009 року протранспортував природний газ для відповідача загальним обсягом 409 368,376 тис. м3 газу, що підтверджується Актами здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу за відповідні місяці, копії яких долучені до матеріалів справи, на загальну суму 31 537 739,68 грн., що не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 6.2 Договору, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем шляхом щоденного перерахування грошових коштів на рахунок Позивача в порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого НКРЄ. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу здійснюється Відповідачем протягом місяця, наступного за звітним місяцем, в якому здійснювалось транспортування газу.

Відповідач грошове зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу в січні-грудні 2009 року за Договором не виконав належним чином, розрахувався лише частково, чим порушив розділ 6 Договору. Так, на момент пред'явлення позовної заяви до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем складала 7 325 924,27 грн.

Після пред’явлення позову у суді між сторонами були проведені заліки зустрічних грошових вимог. Так, згідно заяв позивача про припинення зобов’язань заліком зустрічної однорідної вимоги № 5015/12-005 від 29.04.2010р., № 6088/12-005 від 31.05.2010р., № 7334/12-005 від 25.06.2010р. було припинено зобов’язання відповідача за Договором на загальну суму 43546,08грн., що сторонами не заперечується.

Таким чином, на час прийняття рішення у справі заборгованість відповідача по оплаті послуг позивача за Договором становить 7282378,19грн. (доказів оплати не надано). В решті ж позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 43546,08грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відповідач також зобов’язаний сплатити позивачу суму, на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 351029,04грн. за період травень 2009р. –березень 2010р., та 3% річних з простроченої суми в розмірі 117 970,42 грн. за період з 01.03.2009р. по 26.04.2010р., згідно з наданим позивачем розрахунком.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 7.3 Договору, відповідач має сплатити пеню в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахована пеня на суму заборгованості відповідача, розмір якої за період з 01.03.2009р. по 26.04.2010р. становить 824839,14грн., згідно з наданим позивачем розрахунком.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 7282378,19грн., інфляційних втрат у сумі 351029,04грн., 3% річних у сумі 117 970,42 грн., пені у сумі 824839,14грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а відповідні заперечення позивача безпідставними.

В решті ж позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 1151742,23грн., суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.

Так, позивачем на підставі п. 2 ст. 231 ГК України нараховано до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7 відсотків вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, розмір якого становить 1151742,23грн. за прострочення платежів у період березень-грудень 2009р.

Між тим, як зазначено в п. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту наведеної норми випливає, що зазначені штрафні санкції можуть бути застосовані за наявності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо скоєно господарське правопорушення у відносинах, в яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту; якщо було допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу чи пені.

Предметом даного спору є правовідносини з приводу прострочення виконання грошового зобов'язання, а не зобов'язання, пов'язаного з обігом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а тому дія правової норми закріпленої частиною 2 статті 231 ГК України на спірні правовідносини поширюватись не може.

Такої ж думки, щодо незаконності стягнення з відповідача 7% додаткового штрафу, дотримується Вищий господарський суд України, який в своїй постанові від 23.12.2009р. по справі №28/332-09 відмовили ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»в стягненні з ВАТ «Дніпрогаз»7% додаткового штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити частково. Сплачені позивачем судові витрати за розгляд справи слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, Код ЄДРПОУ 20262860) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01021 м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ЄДРПОУ 30019801, п/р 26003103442001 в ЗАТ "Альфа-банк", МФО 300346) основний борг у сумі 7282378,19грн., інфляційні втрати у сумі 351029,04грн., 3% річних у сумі 117 970,42 грн., пеню у сумі 824839,14грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 22312,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 206,50грн., видати наказ.

В позовних вимогах в частині стягнення штрафу у сумі 1151742,23грн. –в позові відмовити.

В позовних вимогах в частині стягнення основного боргу у сумі 43546,08грн. –провадження у справі припинити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано 16.07.2010р.