Рішення № 10835513, 19.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.10р.Справа № 17/179-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРКЕТ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОН", м. Дніпропетровськ

про стягнення 288125 грн. 13 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Сергієнко І.М., довір. № 180 від 28.05.10р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРКЕТ" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОН" (надалі –відповідач) суму 288125 грн. 13 коп. заборгованості внаслідок порушення зобов’язань за договором поставки № В-50257 від 01.07.09р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення повернуте установою пошти з відміткою "адресат відсутній". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданої позивачем, вбачається, що станом на 04.06.2010 р. відповідач значиться в ЄДРПОУ і його юридична адреса співпадає з адресою зазначеною в позові, на яку було направлено ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 01.06.10р. та 22.06.10р.

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.06р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.07.2009 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № В-50257 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого постачальник зобов’язався поставити у строк та на замовлення покупця товар, а останній, в свою чергу, прийняти та здійснювати оплату поставленого товару кожні 30-ть днів за проданий товар.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору поставки, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач в судовому засіданні стверджує про те, що під час дії цього договору, тобто саме на виконання його умов, на адресу покупця у період з 01.01.10р. по 12.03.10р. поставлено замовлений останнім товар, з урахуванням часткових оплат покупця, на загальну суму 288 864 грн. 76 коп.

Водночас, додані до справи видаткові накладні свідчать про відповідність вказаних постачальником дій фактичним обставинам справи, тому вони підтверджують належне отримання покупцем замовленої продукції, згідно підпису та відбитку печатки підприємства відповідача, що насамперед в розумінні положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом в обґрунтування названих вище посилань позивача, стосовно порушення відповідачем взятих на себе Договірних зобов’язань.

Згідно вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Окрім того, аналіз матеріалів справи відображає невиконання покупцем взятих на себе зобов'язань в частині своєчасного та повного внесення на рахунок позивача вартості замовленого, в строк отриманого і проданого товару на вищезазначену суму боргу, всупереч вимогам укладеного Договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В той же час, з урахуванням документів доданих до позовної заяви господарським судом встановлено фактичне порушення відповідачем на протязі тривалого часу загальних приписів цивільного та господарського законодавства, а також недотримання умов і вимог встановлених звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою врегулювання спору та повного погашення відповідачем вартості отриманого від позивача товару, останній направив на адресу покупця претензію № 91 від 12.03.10р. про сплату заборгованості в розмірі 288 864 грн. 76 коп., яка отримана відповідачем 17.03.10р., внаслідок чого здійснена часткова сплата на рахунок позивача суми 739 грн. 63 коп. В подальшому жодних відповідей, ані оплат від відповідача не поступало.

Таким чином, відповідачем порушені умови укладеного із позивачем Договору, а в зв’язку із проведеною частковою оплатою 17.03.10р. у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 288125 грн. 13 коп., яка підтверджується наявним у справі двостороннім актом звірки взаєморозрахунків з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВІЛОН" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Бажова, 11-А; ЄДРПОУ 32010905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМАРКЕТ" (61066, м. Харків, вул. Ясенева, 6; ЄДРПОУ 31797841) суму 288125 грн. 13 коп. (двісті вісімдесят вісім тисяч сто двадцять п’ять грн. 13 коп.) заборгованості, 2 881 грн. 25 коп. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн. 25 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –28.06.10р.