Рішення № 108353389, 09.01.2023, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6113/21

Провадження № 2/740/52/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2023 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Лазоренко Л. Ю.,

учасники справи:

-відповідач ОСОБА_1 ,

-відповідач ОСОБА_2 ,

-представник відповідача ОСОБА_2 - Кіфік Олена Михайлівна ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» (далі - ОК «АК «Свіча») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

установив:

У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи зменшив та остаточно просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних, пеню, а саме: з ОСОБА_1 у розмірі 2709,14 грн, з яких: 1398,15 грн - борг з урахуванням індексу інфляції; 32,43 - 3 % річних, 1278,56 грн - пеня; з ОСОБА_2 - 1694,97 грн, з яких: 34,89 грн - інфляційні втрати, 15,68 грн - 3 % річних, 1644,40 - пеня. Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору та на правничу допомогу.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ОК «АК «Свіча» утворено фізичними особами, які добровільно об`єдналися на основі свого членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності на засадах самоврядування. Відповідачі є власниками гаражів, які розташовані на території кооперативу та відповідно є членами обслуговуючого кооперативу з 2009 року. Так, ОСОБА_1 є власником гаража № НОМЕР_1 , а ОСОБА_2 - гаража № НОМЕР_2 .

Рішенням загальних зборів від 15.12.2019 змінено розмір щомісячних (членських) внесків, виходячи з тарифу в розмірі 1,75 кв. м із заокругленням до цілої гривні із 01.01.2020. Оскільки відповідач ОСОБА_1 має у власності гараж площею 30 кв. м, то розмір його членського внеску становить 53,00 грн, а ОСОБА_2 є власником гаража площею 40 кв. м, тому розмір його членського внеску становить - 70,00 грн.

Крім цього, за рішенням загальних зборів від 06.06.2021 ухвалено встановити додаткові відеокамери на території кооперативу та у зв`язку з цим - цільові внески для членів кооперативу в розмірі 150,00 грн з кожного члена; строк внесення - 01.08.2021.

Відповідачі мають заборгованість перед кооперативом зі сплати членських внесків та цільових внесків, відмовляються сплачувати їх в добровільному порядку, тому позивач змушений звернутися за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17 листопада 2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 20 грудня 2021 року 15-30 год.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20 грудня 2021 року відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 - Кіфік О. М. у задоволенні клопотання про перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне, судове засідання відкладене на 07 лютого 2022 року 11-00 год., яке в подальшому неодноразово відкладалося.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 днів введено воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. Розпорядженням Голови Верховного Суду від 04 травня 2022 року № 27/0/9-22 відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема, Ніжинського міськрайонного суду з 05 травня 2022 року.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вважав, що позовна заява не має юридичної сили, тому що подана від імені голови правління, який відповідно до статуту не наділений правом самостійно приймати рішення, а рішення про підвищення щомісячного членського внеску загальними зборами ОК «АК «Свіча» прийнято без наявності кворуму. Зазначив, що має у власності гараж площею 28 кв. м, а не 30 кв. м, як написано в позовній заяві, тому членський щомісячний внесок повинен складати 49 грн. Крім цього, не визнав борг у розмірі 150,00 грн з цільового внеску, оскільки, на його думку, рішення загальних зборів з цього питання прийнято незаконно. Пеня нараховується не більш, як за 6 місяців, до стягнення пені застосовується позовна давність 1 рік, тому вважав, що розрахунок пені проведено неправильно. Також указав, що розмір витрат на правничу допомогу завищений.

У відзиві на позов представник відповідача ОСОБА_2 - Кіфік О. М. просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відсутній спір між сторонами, оскільки ОСОБА_2 повністю оплатив суму членських та цільових внесків. Зазначила, що відповідач є пенсіонером, отримує мінімальну пенсію, при цьому має захворювання, потребує постійного лікування, а тому в нього були об`єктивні причини несвоєчасної сплати належних сум. Про це він повідомляв керівництво кооперативу. У зв`язку з цим представник вважала, що є підстави для зменшення штрафних санкцій. Крім цього, у період з листопада 2020 року по жовтень 2021 року діяв карантин, що є підставою для відмови у стягненні фінансових санкцій на підставі п. 15, 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

У судовому засіданні відповідачі та адвокат Кіфік О. М. заперечили проти задоволення позову з підстав, викладених у відзивах. Пояснили, що раніше таких ситуацій не виникало, бо було інше керівництво кооперативу.

Зокрема, відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, хоч і не зазначив конкретно в якому розмірі. Зауважив, що має у власності гараж площею 28 кв. м, а не 30 кв. м, а тому наданий позивачем розрахунок є неправильним. Свого розрахунку він не робив, а тому просив відкласти розгляд справи, надавши йому можливість підготувати свій розрахунок заборгованості.

В останнє судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника позивача - адвоката Демчука Є. В. до суду надійшла заява, в якій він просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідачі та адвокат Кіфік О. М. подали заяви, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без їхньої участі. Відповідач ОСОБА_1 додав до заяви свій розрахунок заборгованості.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши наявні у справі докази, кожного окремо та в сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами ОК «АК «Свіча», з 2009 року є власниками гаражів відповідно № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 (а. с. 21, 22).

Згідно зі статутом ОК «АК «Свіча», затвердженим протоколом загальних зборів засновників № 01 від 04.12.2016 (нова редакція), кооператив створений з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів на основі поєднання особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Одним із основних обов`язків члена кооперативу, встановлених п. 7.2 статуту, є сплата членських внесків, визначених на загальних зборах кооперативу щодо вступних, цільових, членських взносів.

Відповідно до п. 8.1 - 8.3 статуту розмір вступного внеску, а також розмір щомісячного членського внеску визначається на загальних зборах кооперативу, члени кооперативу сплачують членські внески щомісячно до 20 числа поточного місяця; за порушення зобов`язань щодо сплати внесків члени кооперативу сплачують пеню у розмірі 1% від недоотриманої суми за кожний день затримки, незалежно від користування автогаражем, заборгованість по членським внескам стягується виходячи з розміру членських внесків на день сплати.

Рішенням загальних зборів (представників) ОК «АК «Свіча» від 15.12.2019 установлено тариф за користування гаражем у розмірі 1,75 грн/кв. м із заокругленням до цілої гривні.

Згідно з довідками про суму заборгованості зі сплати членських (щомісячних) внесків ОК «АК «Свіча» № 310 та № 312 від 01.11.2021, борг ОСОБА_2 (гараж № НОМЕР_2, площа 40 кв. м) становить 1060,00 грн за період жовтень 2020 року - жовтень 2021 року; борг ОСОБА_1 (гараж № НОМЕР_1 , площа 30 кв. м) становить 1316,00 грн за період січень 2020 року - жовтень 2021 року (а. с. 23, 24).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_2 загальний борг становить 2754,97 грн, з них: 1094,89 грн - борг з урахуванням індексу інфляції; 15,68 грн - 3% річних; 1644,40 грн - пеня (а. с. 44 - 47).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ОСОБА_1 загальний борг становить 2709,14 грн, з них: 1398,15 грн - борг з урахуванням індексу інфляції; 32,43 грн - 3 % річних; 1278,56 грн - пеня (а. с. 40 - 43).

Під час розгляду справи представник позивача - адвокат Демчук Є. В. подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідач ОСОБА_2 добровільно погасив заборгованість із членських та цільових внесків, однак просив стягнути нараховані інфляційні втрати, 3 % річних, пеню та судові витрати. Таким чином, остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 1694,97 грн, з них: 34,89 грн - інфляційні втрати, 15,68 грн - 3 % річних, 1644,40 грн - пеня (а. с. 66, 67).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов`язками членів кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У силу вимог ст. 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину) п равочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіряючи доводи відповідача ОСОБА_1 щодо позовної давності в частині позовних вимог про стягнення неустойки, то з урахуванням положень ст. 256 - 258, 261 ЦК України, а також з огляду на наданий позивачем розрахунок заборгованості, період прострочення, за який нараховано пеню (21.11.2020 - 01.11.2021), а також, що позов подано 02.11.2021, можна зробити висновок, що позовну давність за вказаними вимогами не пропущено.

Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Ураховуючи, що розмір нарахованої відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пені в сумі 1644,40 грн та 1278,56 грн відповідно, перевищує розмір простроченої заборгованості, то відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України суд вважає за можливе зменшити розмір пені, який підлягає стягненню з відповідачів, на суми 1000,00 грн та 500,00 грн відповідно кожному. Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 644,40 грн, а з відповідача ОСОБА_1 - пеня в сумі 778,56 грн.

З огляду на вказане, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, становить 694,97 грн, з яких: 34,89 грн - інфляційні витрати; 15,68 грн - 3 % річних; 644,40 грн - пеня. Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, становить 2 209,14 грн, з яких: 1398,15 грн - борг з урахуванням інфляційних втрат; 32,43 грн - 3 % річних; 778,56 грн - пеня.

При цьому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача ОСОБА_1 щодо неправильності наданого позивачем розрахунку боргу виходячи з площі гаража, адже такі спростовуються матеріалами справи. Зокрема, згідно з протоколом загальних зборів (представників) ОК «АК «Свіча» від 15.12.2019 встановлено тарифи за користування гаражами, визначено розмір тарифу за квадратний метр без прив`язки до площі гаражу чи земельної ділянки, за якою він обраховується. Так, згідно з наданими позивачем доказами, ОСОБА_1 має у власності гараж площею 30 кв. м., і саме з цієї площі обраховується сума за користування.

Крім цього, у справі відсутні жодні докази на підтвердження незаконності прийнятих загальними зборами позивача рішень, які стосуються встановлення тарифів оплати послуг, а тому їх правомірність презюмується.

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_2 - Кіфік О. М. про неможливість нарахування штрафних санкцій під час дії карантину відповідно до п. 15, 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, то такі твердження є помилковими, адже вказані норми законодавства регулюють правовідносини при виконанні грошових зобов`язань, що виникають з договорів, відповідно до яких позичальникам були надані кредити (позики) банками або іншими кредитодавцями, а тому до правовідносин у цій справі не підлягають застосуванню.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За положенням ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задовольнити частково у вищевказаному розмірі.

Позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн та на оплату правничої допомоги у сумі 3 500,00 грн, а всього - 5 770,00 грн.

Установлено, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи (копія посвідчення серії НОМЕР_3 від 20.02.2014), що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача 465,35 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог до нього (41 %) та компенсувати позивачу 925,00 грн судового збору, оскільки відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а позов до нього задоволено частково (81,50 %).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн, а з відповідача ОСОБА_2 - у розмірі 500,00 грн, що відповідатиме критеріям реальності таких витрат, пропорційності та співмірності зі складністю справи та наданими представником позивача послугами.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» (ЄДРПОУ 36214048; м. Ніжин, вул. Синяківська, 118) заборгованість у загальному розмірі 2 209 (дві тисячі двісті дев`ять) гривень 14 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» (ЄДРПОУ 36214048; м. Ніжин, вул. Синяківська, 118) заборгованість у загальному розмірі 694 (шістсот дев`яносто чотири) гривень 97 коп., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 465 (чотириста шістдесят п`ять) гривень 35 коп. та на правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 925,00 грн компенсувати Обслуговуючому кооперативу «Автогаражний кооператив «Свіча» (ЄДРПОУ 36214048; м. Ніжин, вул. Синяківська, 118) за рахунок держави.

У задоволенні позову в іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення складене і підписане 12 січня 2023 року.

Суддя І. М. Шевченко