Рішення № 108353141, 12.01.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/591/23

Провадження № 2-а/686/94/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Карплюка О.І

при секретарі Лазоренко К.Ю.

з участю представника

позивача Фортельної Ю.Ю.

та відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького, в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області до ОСОБА_1 про затримання для забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусового видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про затримання для забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусового видворення за межі території України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, пояснивши суду, що не встиг виготовити документи. Крім того, зазначає, що до засудження постійно проживав в м. Харків.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2022 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області надійшло повідомлення від Державної установи «Райківецька виправна колонія (№78)» про заплановану дату звільнення після відбуття строку покарання громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Управлінням здійснювались заходи щодо встановлення наявності чи відсутності підстав перебування на території України громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами перевірки, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС та відомчої інформаційної системи ЄІАС УМП встановлено, що ОСОБА_1 громадянства не набував, посвідкою на постійне проживання та тимчасове проживання не документувався із заявами про визнання біженцем чи особою, яка потребує додаткового захисту не звертався.

Відповідно до інформації, наданої УДМС у Чернівецькій області за №7301.8/16118-22 від 04.11.2022 громадянина рф ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в УДМС у Чернівецькій області 11.09.2020 році був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.203 КУпАП за ухилення від виїзду з України. Крім того, 11.09.2020 щодо вказаного іноземця було прийнято рішення про примусове повернення за межі території України та надано термін для виїзду до 11.10.2020.

Крім того, 24 грудня 2020 року посадовими особами УДМС у Чернівецькій області було прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну щодо вказаного іноземця згідно абзацу 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Також встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово судимий, не має місця проживання на території України, у нього немає законних джерел доходів та достатнього фінансового забезпечення для проживання в Україні та для виїзду за межі території України, що підтверджується листом ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)».

Відповідно до рішення УДМС у Чернівецькій області від 11.09.2020 №46 про примусове повернення ОСОБА_1 зобов`язаний був покинути територію України не пізніше 11 жовтня 2020, проте ухилився від виїзду та вчинив злочин.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.06.2011, Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року №150, громадянин російської федерації мають право перебувати на території України не більше як 90 днів протягом 180 днів.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено виключні підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Абзацом 1 ст.21 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначено, що в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку підтвердження достатнього фінансового забезпечення іноземців та осіб без громадянства для в`їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України і виїзду за її межі та визначення розміру такого забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2013 р. №884, іноземці та особи без громадянства для в`їзду в Україну, перебування на території України, транзитного проїзду через територію України та виїзду за її межі до іншої держави, якщо інше не визначено законами, повинні мати кошти в 20-кратному розмірі прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць, встановленого в Україні на день їх в`їзду в Україну.

Відповідно до п.14 ст.1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено що, нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до закону.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України.

Відповідно до ст.16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Тобто до іноземців та осіб без громадянства застосовуються види адміністративних стягнень, визначені ст.24 КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст.24 КУпАП законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» «Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави».

Згідно ч.1 ст.289 КАС України визначає що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; 2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відсутність фінансового забезпечення підтверджується інформацією із ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)».

Варто врахувати і факт того, що Відповідач був судимий та відбував покарання, перебуває на території України без належних на те законних підстав, засобів до існування та коштів не має, що може спровокувати на вчинення інших злочинів.

Відповідно до інформації з ДУ «Райківецька виправна колонія (№78)» ОСОБА_1 має намір вибути за адресою: АДРЕСА_1 , російської федерації.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 лютого 2020 року у справі №585/2811/19 Верховний суд погодився із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість підстав вважати щодо можливості ухилення відповідача від виконання рішення про його примусове видворення, та про необхідність затримання відповідача із поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. При цьому існує ризик втечі відповідача, а так само відсутні документи, що дає право на виїзд з України, що в свою чергу робить неможливим для відповідача самостійного залишення території України. Верховний Суд дійшов висновку, що затримання особи-відповідача не зважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені судами фактичні обставини, є цілком виправданими та належними, тому як в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатніми для гарантування виконання такою особою певних обов`язків пов`язаних із залишенням території України. Затримання до закінчення проведення процедури видворення, в тому числі для належної ідентифікації особи, відповідає національному законодавству, воно є також необхідним за конкретних обставин.

Оскільки відповідач порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: не має підстав перебування на території України та ухилився від виконання рішення про примусове повернення та вчинив злочин, то є законні підстави для затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 359/5975/17.

Крім того, указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України оголошено воєнний стан. Всі дипломатичні відносини із країною-агресором, громадянином якої є відповідач розірвано. Вказані обставини можуть спровокувати на вчинення відповідачем нових злочинів.

Зважаючи на те, що перебування громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні, відсутні передбачені законодавством законні підстави для перебування на території України, він ухилився від виконання рішення про примусове повернення, свідчить про порушення чинного міграційного законодавства України.

Оцінюючи встановлене, суд приходить до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючисьст.ст. 139, 288, 289 КАС України, ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Затримати для забезпечення примусового видворення, строком на шість місяців, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Примусово видворити громадянина російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі території України.

Допустити негайне виконання рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого адміністративного апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:

12.01.2023