Ухвала суду № 10835160, 16.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.07.10р.Справа № 6/133-10 За первісним позовом Відкритого акціонерного товариства "БАГЛІЙКОКС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

Третя особа Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 21 848 550, 59 грн.

та

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Відкритого акціонерного товариства "БАГЛІЙКОКС", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про зобов`язання укласти договір зберігання з урахуванням пропозиції зберігача

Суддя Коваленко О.О.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про зобов`язання відповідача повернути позивачеві безпідставно отримане майно: коксовий горішок КД-2 ТУ У 322-00190443-114-96 в кількості т (сухої ваги) та коксовий горішок марки ОК-2 ТУ У 322-00190443-120-97 в кількості 1984, 152 т (с.в.) загальною вартістю 21 848 550, 59 грн. по наступних реквізитах: отримувач ВАТ "Баглійкокс", м. Дніпродзержинськ, вул. ім. В.В. Щербицького, станція "Баглій" Придніпровської залізниці, код станції 456007, код отримувача 3236.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину, що на підставі умов договору від 11.08.2008р. поставки №08-12/08, укладеного між позивачем та відповідачем, в жовтні-листопаді 2008 року між сторонами було досягнуто попередньої згоди по здійсненню на адресу відповідача поставки коксу доменного марки КД-2 ТУ У 322-00190443-114-96 та коксового горішку марки ОК-2 ТУ У 322-00190443-120-97. До початку відвантаження позивач направив відповідачу проекти додатків № 2 від 02.10.2008р., № 3 від 04.11.2008р., № 4 від 04.11.2008р. до договору поставки № 08-12/08 від 11.08.2008р. Позивач після направлення додатків до договору, розпочав відвантаження, не чекаючи повернення підписаних специфікацій; на адресу відповідача було поставлено продукцію. Відповідач не підписав з свого боку та не направив на адресу позивача додатки № 2 від 02.10.2008р., № 3 від 04.11.2008р., № 4 від 04.11.2008р. до договору поставки № 08-12/08 від 11.08.2008р. При цьому відповідач посилався на неможливість прийняття товару по цінах, вказаних у специфікаціях з причин фінансової кризи, з чим позивач не погодився, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Згідно письмової заяви від 11.06.2010р. (вих № 1405/66-09юр) позивач збільшив свої позовні вимоги посилаючись на довідку надану Українською науково-промисловою асоціацією "Укркокс" від 07.05.2010р. (вих. № АС-107), зазначивши загальну вартість продукції, що складає 23 498 279,09 грн.

27.04.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 27.05.2010р., до 17.06.2010р., до 29.06.2010р.

Відповідач відзив на позов не надав, та 17.06.2010р. у порядку ст. 60 ГПК України звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просить суд визнати додаткову угоду до договору поставки № 08/12/804880 від 11.08.2008р. укладеною на умовах відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", а саме, зберігання на напільному складі ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" 12 591,012 сухих тон коксової продукції за ціною 77,00 грн. в місяць за зберігання 1 сухої тони коксу, дія додаткової угоди починається з 03.10.2008р. обґрунтовуючи тим, що ВАТ "Баглійкокс" прийняв пропозицію ВАТ "НЗФ" від 17.03.2009р., підписавши 25.03.2009р. додаткову угоду з протоколом розбіжностей, в якому не погодився із запропонованою вартістю зберігання 1 тони коксу в місяць - 77,00 грн. з ПДВ, а запропонував свою вартість - 0,12 грн., а також запропонував змінити дату початку дії додаткової угоди з 03.10.2008р. по 04.11.2008р., відповідно зменшивши об'єм продукції, що зберігається з 12 591,012 сухих тон на 11 834,008 сухих тон. Вказує, що ним понесені 18 420 650,56 грн. збитків за зберігання 12 591,012 тн. коксу. Продукція зберігається згідно з технологічною інструкцією ТИ НЗФ ОА ОА-17-2002 (із змінами та доповненнями), яка була розроблена з урахуванням специфіки зберігання коксу, як легкозаймистої продукції.

Ухвалою Господарського суду від 21.06.2010р. зустрічний позов прийнятий до розгляду.

Згідно матеріалів справи позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з письмовим клопотанням в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України, в якому для запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" просить суд: накласти арешт на грошові кошти Відповідача в розмірі 18 420 650,56 грн. у всіх банківських установах, в яких у Відповідача є відкриті поточні рахунки; заборонити відкритому акціонерному товариству "Баглійкокс" укладати будь які угоди з третіми особами стосовно 12 591,012 сухих тон коксової продукції, що надійшла у жовтні-листопаді 2008 року до Позивача, яка знаходиться на відповідальному зберіганні у відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" за додатковою угодою до договору поставки № 08-12/08/804880 від 11.08.2009.

У відповідністю зі ст. 69 ч. 3 ГПК України строк вирішення спору продовжений до 30.07.2010р.

29.06.2010р. ухвалою Господарського суду за письмовим клопотанням сторін до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державне підприємство "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ.

15.07.2010р. відповідач за зустрічним позовом проти заявлених до нього вимог заперечував зазначаючи про безпідставність заявленого позову, оскільки предметом зустрічного позову є зобов'язання ДКХЗ укласти договір зберігання на умовах НЗФ, вважає зустрічний позов непов'язаний із первісним. Позивач ні яким чином не підтвердив своєї згоди на укладення додаткової угоди до договору на умовах, зазначених у протоколі розбіжностей, і таким чином, фактично відмовився від внесення змін до Договору № 08-12/08/804880 від 11.08.2008р. щодо зберігання отриманої від ВАТ "Баглійкокс" коксової продукції. Вимога про визнання додаткової угоди до договору поставки № 08-12/08/804880 від 11.08.2008р. укладеною на умовах ВАТ "НЗФ" є необґрунтованою.

У судовому засіданні 15.07.2010р. позивач за зустрічним позовом підтримав своє клопотання, подане ним до суду у порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачено, що особа яка має підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення (можливе утруднення виконання рішення суду), а невжиття таких заходів може зробити неможливим виконання рішення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову в будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно з ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У цьому випадку доводи позивача (за первісним позовом) щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням їх розумності, обґрунтованості і адекватності щодо забезпечення позову належним чином необґрунтовано, а заявлені вимоги можуть порушувати збалансованість інтересів сторін.

Відповідно до ст.43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом не обґрунтував, яким чином невжиття цих заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин заява (клопотання) не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 60, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (клопотання) про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

СуддяО.О. Коваленко