Рішення № 10835084, 16.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № 38/149-10 За позовом міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", м. Дніпропетровськ

про стягнення 75 506, 11 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: Бакулін І.С.- представник за довіреністю від 11.06.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром", м. Дніпропетровськ 72 582, 40 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року, 2 923, 71 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним порушенням відповідачем протягом опалювального періоду 2009 - 2010р.р. зобов'язань відносно оплати за отриману теплову енергію, чим порушив пункти 7.3 та 7.4 договору про постачання теплової енергії №040605 від 15.10.05р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2008р. було порушено провадження у справі №Б29/39-08 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), у зв’язку з чим просить в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

15.10.2005 року між позивачем - міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (надалі - енергопостачальна організація) та відповідачем - державним виробничим підприємством "Дніпронерудпром" (надалі - споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії №040605 від 15.10.05р. (надалі - Договір) згідно п.1.1 якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 11.4 Договору договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з жовтня 2009р. по березень 2010 року на загальну суму 72 582, 40 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за жовтень 2009 року по березень 2010 року.

Згідно п. 7.4 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

В підтвердження отримання відповідачем рахунків позивачем надані реєстри отримання платіжних документів та актів виконаних робіт споживачами за період жовтень 2009р. по березень 2010 року.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідач зобов'язання по оплаті не виконав, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.04.10р.

Доказів погашення заборгованості в сумі 72 582, 40 грн. за спожиту теплову енергію, на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 2 923, 71 грн. пені за період з 15.11.09р. по 25.04.10р. не підлягають задоволенню оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.08р. відносно відповідача порушено провадження у справі про банкрутство №Б38/29/39-08 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків та зборів (обов’язкових платежів).

При викладених обставинах, вимоги щодо стягнення пені за період з 15.11.09р. по 25.04.10р. (провадження у справі про банкрутство ДВП "Дніпронерудпром" порушено - 25.04.08р.) не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного виробничого підприємства "Дніпронерудпром" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 43, п/р 2600730133243 ПАТ "Промінвестбанк", МФО 305437, код ЄДРПОУ 00292273) на користь міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, р/р260383014429 ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 305482, код ЄДРПОУ 32082770) 72 582, 40 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 725, 82 грн. державного мита та 226, 86 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЕ.М. Бондарєв