Рішення № 10835023, 15.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № 8/122-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд Компані" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 253 від 07.02.2009р. у загальному розмірі 22 462,01 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Дем'янюк Є.В. - представник (дов. б/№ від 03.09.09р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив Трейд Компані" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 253 від 07.02.2009р. у загальному розмірі 22 462,01 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 21 070,91 грн. - сума основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 177,59 грн. - 3% річних та 1 213,51 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 253 від 07.02.2009р, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4910601116406, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію акту № 2245 звірки взаємних розрахунків від 31.03.2010р., підписаний позивачем та відповідачем, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складає 38 872,05 грн.

Вислухавши позивача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

07.02.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 253 (далі-договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати на умовах і у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору у період з 10.09.2008р. по 04.06.2010р. позивачем за відповідними видатковими накладними було поставлено товар на загальну суму 212 674,48 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору, відповідач зобов'язаний оплачувати кожну партію товару переданого позивачем товару не пізніше 14 календарних днів з дати її поставки. Позивач має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши відповідача за 7 календарних днів.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, поставлений товар був оплачений частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 20 863,48 грн.

Згідно п. 6.5. договору, у випадку порушення відповідачем строків, визначених п. 4.2. договору, відповідач оплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення відповідачем строків, вказаних в 4.2. договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору поставки № 253 від 07.02.2009р. становить 1 213,51 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення - 207,43 грн., а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 177,59 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 20 863,48 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 20 863,48 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також і інфляційні втрати, три проценти річних від простроченої суми у розмірі, а також пеня.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 20 863,48 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 207,43 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 177,59 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 207,43 грн. та 177,59 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Згідно п. 6.5. договору, у випадку порушення відповідачем строків, визначених п. 4.2. договору, відповідач оплачує позивачу неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовились про те, що неустойка за порушення відповідачем строків, вказаних в 4.2. договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 6.5. договору поставки, позивачем була нарахована пеня у розмірі 1 213,51 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 1 213,51 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив трейд компані" (49000, м.Дніпропетровськ, бульвар Слави, 3/206; код ЄДРПОУ 35932671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "АРДА" (49083, м. Дніпропетровськ, вул.Собінова, 1; код ЄДРПОУ 32232867) - 20 863 грн. 48 коп. основного боргу, 207 грн. 43 коп. втрат від інфляції, 177 грн. 59 коп. трьох відсотків річних, 1 213 грн. 51 коп. пені, 224 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

СуддяІ.Ю. Дубінін