Рішення № 10834983, 15.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № ПР39/118-10 За позовом Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства "Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Комунального підприємства Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації", м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу бази відпочинку та зобов'язання передати на баланс об'єкт державної власності

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Тесленко Н.В., дов. від 08.12.2009р. № 78

від відповідач-1: не зявився

від відповідача-2: не зявився

від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (надалі Позивач) звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів” (надалі Відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач-2), в якому з урахуванням поданих уточнень (а.с. 66-68) просить суд визнати недійсним укладений між Відповідачами договір купівлі-продажу від 21.11.2007 року № 6987 бази відпочинку, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1, та зобовязати Відповідача-2 повернути Відповідачеві-1 обєкт спірного договору купівлі-продажу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладаючи спірний договір, Відповідач-1, як продавець за цим договором не мав права продажу майна - бази відпочинку, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1, оскільки відповідний обєкт є державною власністю.

Відповідачі мотивованих заперечень по суті заявленого позову суду не подали, повноважених представників в судові засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Наявні в матеріалах справи докази, свідчать про те, що Відповідач-1 був обізнані про слухання даного спору, про що, зокрема, свідчить факт ознайомлення представника з матеріалами справи.

Щодо повідомлення Відповідача-2 про слухання даної справи, то направлені на адресу вказаної сторони повідомлення суду, повернуті з відміткою поштового відділення „за закінченням строку зберігання”, при цьому, згідно довідки Центрального адресного бюро при УМВС України у Дніпропетровській області, адреса, на яку направлялися повідомлення суду відповідає зареєстрованій адресі Відповідача-2.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 15.07.2010 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

21.11.2008 року між Відповідачами у справі був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого, Відповідач-1 (Продавець) продав, а Відповідач-2 (Покупець) купив базу відпочинку, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1.

Відповідно до п. 2 Договору, вказаний обєкт купівлі-продажу належить Відповідачеві-1 (Продавець) на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007 року, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно витягом про реєстрацію № 15119129 від 05.07.2007 року за реєстраційним № 19441528.

Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним зазначеного вище договору купівлі-продажу, Позивач зазначає, що на час укладення спірного правочину Відповідач-1 не являвся власником майна, що є обєктом купівлі-продажу, в звязку з чим спірний договір має бути визнаний судом недійсним.

Як убачається з матеріалів справи, 14 грудня 1993 року був нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів”, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8, який укладений між Позивачем та організацією орендарів Дніпропетровського орендного підприємства „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів”, правонаступником якого став Відповідач-1.

Під час виконання умов договору в частині передачі обєкта купівлі-продажу, у складі цілісного майнового комплексу Відповідачеві-1 не було передано у власність базу відпочинку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1, зазначений обєкт було безоплатно передано зазначеній особі, що в розумінні ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” слід вважати безоплатною передачею майна в користування.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що власником бази відпочинку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1, залишилася держава, Відповідачеві-1 цей обєкт було передано лише в користування із закріпленням його на балансі цього підприємства.

Вважаючи, що зазначена вище база відпочинку була придана Відповідачеві-1 у власність, останній звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання права власності на вказаний обєкт.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007 року у справі № 31/71-07 позов ЗАТ „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів” було задоволено, та визнано за ним право власності на спірний обєкт базу відпочинку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.2007 року, рішення суду першої інстанції від 21.02.2007 року було скасовано, в позові відмовлено.

Незважаючи на скасування 13.06.2007 року судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, Відповідач-1 звернувся до Дніпропетровського районного комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації”, яке 05.07.2007 року незаконно зареєструвало право власності Відповідача-1 на спірну базу відпочинку на підставі скасованого рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі № 31/71-07 від 21.02.2007 року Дніпропетровський апеляційний господарський суд, із яким погодився суд касаційної інстанції (постанова ВГСУ від 30.01.2008 року) фактично спростував законність набуття Відповідачем-1 права власності на спірну базу відпочинку.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, Відповідач-1 ніколи не набував у власність на законних підставах бузу відпочинку, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1, власником цього майна є держава.

За змістом положень ст. 658 ЦК України, право продажу майна, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить виключно власникові майна.

Як вище встановлено судом, Відповідач-1, як продавець за спірним договором купівлі-продажу ніколи не являвся власником майна, що є обєктом цього договору, а отже, відповідно не мав права на його відчуження, в звязку з чим, спірний договір є таким, що суперечить положеннями ст. 658 ЦК країни.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог встановлених ч. 1 ст. 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Здійснюючи свої функції з управління та розпорядження державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як заінтересована особа правомірно звернулося до суду з вимогою про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, за яким державне майно було незаконно відчужено без участі держави по за межами процедури приватизації.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання недійсним спірного договору обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню. Окрім того, з огляду на приписи ст. 216 ЦК України, суд також вважає обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню вимоги в частині зобовязання Відповідача-2 повернути Відповідачеві-1 обєкт спірного договору купівлі-продажу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача-1, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Керуючись ст.ст. 16, 203, 215, 216, 328, 658 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 21.11.2007 року № 6987 бази відпочинку, яка складається з : літ. А - будинок відпочинку, загальною площею 67,1 кв. м.; літ. Б - будинок відпочинку, загальною площею 58,0 кв. м..; літ. В - навіс (тимчасовий); літ. Г - літній душ (тимчасовий); літ. Д - вбиральня (тимчасова); літ. К - колодязь; № 1,2,І - огорожа, замощення та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1 (Кіровське лісництво квартал 36 відділ 29), укладений між Закритим акціонерним товариством „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів” (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8, код ЄДРПОУ 05511952) та громадянином ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати громадянина ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Закритому акціонерному товариству „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів” (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8, код ЄДРПОУ 05511952) обєкт державної власності - базу відпочинку, яка складається з : літ. А - будинок відпочинку, загальною площею 67,1 кв. м.; літ. Б - будинок відпочинку, загальною площею 58,0 кв. м..; літ. В - навіс (тимчасовий); літ. Г - літній душ (тимчасовий); літ. Д - вбиральня (тимчасова); літ. К - колодязь; № 1,2,І - огорожа, замощення та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Орельська, буд. 1 (Кіровське лісництво квартал 36 відділ 29), одержаний згідно договору купівлі-продажу від 21.11.2007 року № 6987.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів” (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8, код ЄДРПОУ 05511952):

- на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 24246786 МФО 805012 р/р 31118095700005) державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.;

- на користь Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області р/р 31217264700005, КБКД 22050003, МФО 805012 ЄДРПОУ 24246786) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати накази.

СуддяО.В. Ліпинський Рішення підписано 20.07.2010