Ухвала суду № 108349498, 11.01.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2023 року

м. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - Харабадзе К. Ш.,

за участю секретаря - Гаврись В.В.,

Справа № 635/3789/21

Номер провадження № 2-о/545/16/23

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа - ОСОБА_2

заінтересована особа - Люботинська міська рада Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу про встановлення факту родинних відносин,

у с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на день смерті був зареєстрований у АДРЕСА_1 . 21.08.2020 ним подано до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 20.03.2021 ним подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_3 . Постановою нотаріуса у видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку з ненаданням документа підтверджуючого факт родинних відносин, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Також не надано заповіту від імені померлого ОСОБА_3 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , батьками якого зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 . Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був їх син ОСОБА_3 , оскільки останній був зареєстрований та фактично мешкав разом із спадкодавцями. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (до шлюбу ОСОБА_8 ) були рідними братом і сестрою відповідно. ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є батьком заявника. Заявник та ОСОБА_3 є двоюрідними братами. Місцезнаходження свідоцтв про народження ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_7 , станом на теперішній час не відомо. В даному випадку довести родинні відносини спадкоємця із спадкодавцем можливо виключно в судовому порядку. Метою встановлення факту родинних відносин є оформлення спадкових прав. В даному випадку є інший спадкоємець за законом ОСОБА_2 . На підставі вищевикладеного, просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заявник в судове засідання не з`явилась, брав участь через свого представника - адвоката Загорулько Є.О.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Панченко А.В. у судове засідання не з`явився, в наданій суду заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності. В заяві від 23.07.2021 ОСОБА_2 проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечувала /а.с. 44-45/.

Представник заінтересованої особи Люботинської міської ради Харківської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник заявника - адвокат Загорулько Є.О. в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 підтримав.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 СК України Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

Заявник вказує, що визнання факту родинних відносин необхідно йому для оформлення спадщини.

Отже, за наявності такої мети визначальним при розгляді заяви про встановлення певних фактів, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки, має значення наявність чи відсутність спору між спадкоємцями.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

З аркушу справи 65, на якому міститься заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його двоюрідного брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , убачається, що після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, в шлюбі померлий не перебував, дітей в нього не було. Також зазначено, що рідний брат померлого - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Його дочка ОСОБА_10 жива.

Так, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері/ст.. 1262 КК України/. При цьому на підставі ч. 3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. В ч. 4 ст. 1268 ЦК України законодавець передбачив, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Заява ОСОБА_11 про прийняття спадщини після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_3 , містить відомості про наявність у померлого рідного брата - ОСОБА_4 , дату смерті рідного брата померлого - ІНФОРМАЦІЯ_7 та дані про наявність у рідного брата померлого доньки - ОСОБА_10 .

Вищезазначена особа, враховуючи, що питання встановлення факту, про який просить заявниця, може вплинути на її спадкові права й обов`язки, має право висловити свою думку щодо обґрунтованості вимог заявниці, погодитися або заперечувати заяву ОСОБА_1 . Заявником ОСОБА_1 не надано доказів безспірності його вимог, доказів неоспорюваності його прав, як те передбачає такий вид непозовного цивільного судочинства, як окреме провадження.

У спадковій справі, заведеній після смерті ОСОБА_3 , заяви ОСОБА_10 про відмову від спадщини не міститься, про відсутність обставин, обумовлених в ч. 4 ст. 1268 ЦК України, в заяві ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин не зазначено, та не надано відповідних доказів. Дані докази не були надані під час підготовчого провадження, мають бути підтверджені певними засобами доказування і не можуть підтверджуватися на підставі показань свідків.

Отже, вважати, що відсутній спір про право не можна.

Всі ці обставини дають підстави вважати , що під час розгляду справи в порядку окремого провадження має місце виникнення спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження, а тому суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. У зв`язку з чим суд вважає недоцільним проводити допит свідків при розгляді справи в окремому провадженні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями) у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчому судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 року у справі № 653/4595/17, провадження №61-46648св18, вказує: визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Оскільки із заяви про встановлення факту вбачається, що заявник фактично претендує на подальше оформлення спадщини, а у спадкодавця наявними є і інші спадкоємці, залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право відповідає положенням закону.

Керуючись, ст. 294 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Люботинська міська рада Харківської області про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Полтавський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ

Повний текст ухвали виготовлено 11.01.2023 року.