Ухвала суду № 108349432, 11.01.2023, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2923/22

Провадження № 2-с/541/2/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Куцин В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

в с т а н о в и в :

12 грудня 2022 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу, за період з 01 грудня 2020 року по 31 жовтня 2022 року в розмірі 9518 гривень 58 копійок та судові витрати в сумі 248 гривень 10 копійок.

Судовий наказ отриманий боржником 20.12.2022, про що в матеріалах справи є відповідні докази.

10 січня 2023 року боржник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, яка направлена за допомогою поштового засобу зв`язку 04.01.2023. На обгрунтування заяви вказувала, що вона не є споживачем природного газу в АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», так як змінився власник об`єкта підключеного до газорозподільної мережі, про що вона повідомляла останнього. Договір про розподіл природного газу також не укладала. Просила скасувати наказ та стягнути із стягувача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суддя вважає, що відсутні підстави для повернення заяви про скасування судового наказу. Доводи, викладені в заяві про видачу судового наказу, потребують додаткового дослідження, з матеріалів та обставин даної справи вбачається, що між сторонами наявний спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Отже, судовий наказ про стягнення заборгованості підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Щодо вимог в частині стягнення судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 134,20 грн., що підтверджується квитанцією від 04.01.2023.

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження

У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником.

Судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.

Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.

У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, необхідно відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат в наказному провадженні, суд виходить з того, що відповідно до положень ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ч.2 ст.160 ЦПК України передбачено право особи звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу, якщо вона вважає, що їй належить право вимоги.

Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.

Оскільки судовий наказ Миргородського міськрайонного суду від 12 грудня 2022 року не набрав законної сили, у зв`язку із поданням боржником заяви про скасування судового наказу, тобто не підлягає застосуванню ст. 444 ЦПК України, тому вимога про стягнення із стягувача судового збору, що присуджений до стягнення із боржника по судовому наказу, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170-171 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити.

Скасувати судовий наказ виданий Миргородським міськрайонним судом Полтавської області 12 грудня 2022 року про стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (юридична адреса: вул. В. Козака, 2А м. Полтава, 36020) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 1 грудня 2020 року по 31 жовтня 2022 року в розмірі 9518 (дев`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять) гривень 58 копійок та судові витрати в сумі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок на IBAN № рахунку НОМЕР_2 в Полтавському обласному управлінні Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 03351912.

Відмовити у стягненні із Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь ОСОБА_1 судового збору, що присуджений до стягнення з боржника по судовому наказу Миргородського міськрайонного суду від 12 грудня 2022 року в розмірі 248,10 грн. та судового збору, понесеного при зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу, в розмірі 134,20 грн.

Роз`яснити стягувачу - Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала в частині визначення судових витрат може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В. М. Куцин