Рішення № 108348323, 10.01.2023, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2195/22

Провадження № 2/161/1870/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2023 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого - судді Гриня О. М.,

за участі секретаря судового засідання Остимчук О. М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Пилипчука В. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку питання розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування (майнової шкоди) та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування (майнової шкоди) та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково, зокрема, ухвалено: стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»» в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування (майнової шкоди) в розмірі 12 215,57 гривень; стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2000 грн. моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди; в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Ухвалюючи рішення в цій справі, суд не вирішив питання розподілу судових витрат, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільно-процесуального кодексу України є підставою для ухвалення додаткового рішення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Пилипчук В. Ф. , надаючи пояснення, заявляють до стягнення з відповідачів понесені ним такі судові витрати: 3500 гривень за проведення висновку експерта № 0049 від 23 грудня 2021 року; 13 500 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

Суд установив, що 15 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Пилипчуком В. Ф. укладено договір про надання правничої допомоги (далі по тексту - Договір). Предметом цього договору є надання адвокатом клієнту правової допомоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування (майнової шкоди) та моральної шкоди, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 43).

У п. 3.1 Договору сторони узгодили, що розмір гонорару (винагороди) адвоката за надання правничої допомоги в цій справі, є фіксованим та складає 13 500 гривень, які сплачуються на дату підписання Договору (а. с. 43).

На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано «Детальний опис робіт» від 09 лютого 2022 року, відповідно до якого адвокат Пилипчук В. Ф. надав позивачу такі послуги на виконання Договору: надання консультації, роз`яснень, складання позовної заяви з копіюванням додатків, складання адвокатського запиту, здійснення представництва у суді (а. с. 45).

Копією квитанції від 15 грудня 2021 року підтверджується, що ОСОБА_1 сплатив адвокату Пилипчуку В. Ф. гонорар у розмірі 13500 гривень (а. с. 44).

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс ОСОБА_1 є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, співмірними зі складністю справи та обсягом проведеної адвокатом роботою, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Установлено, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, заявив вимогу про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 54 881,47 гривень та вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 19 500,00 гривень.

За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову та стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в користь позивача 12 215,57 гривень матеріальної шкоди, а також стягнення з ОСОБА_2 в користь позивача 2000 гривень моральної шкоди.

Таким чином, суд задовольнив вимоги позивача до відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на 22,26 % від заявлених вимог, а до відповідача ОСОБА_2 - на 10,26%.

Наведене дає підстави для висновку, що з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 005,10 гривень, а з відповідача ОСОБА_2 - 1 385,10 гривень.

Установлено, що позивач при зверненні до суду з цим позовом сплатив судовий збір в розмірі 992,40 гривень (а. с. 51).

Враховуючи вищенаведені висновки, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь позивача 220,91 гривень судового збору та стягнення з відповідача ОСОБА_2 в користь позивача 101,82 гривень судового збору.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу понесених ним витрат в розмірі 3500 гривень за підготовку висновку експерта № 0049 від 23 грудня 2021 року.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

Установлено, що за замовленням позивача судовим експертом Демидюком В. Т. було підготовлено висновок № 0040 від 20 грудня 2021 року. На підтвердження понесених витрат на підготовку експертного висновку стороною позивача надано суду копію договору про надання послуг № 0040/21 від 20 грудня 2021 року (а. с. 37), копію акту прийому-передачі виконаної роботи (наданих послуг) від 23 грудня 2021 року (а. с. 38) та копію товарного чеку від 23 грудня 2021 року (а. с. 38). Вказаними письмовими доказами підтверджується, що позивач поніс витрати на підготовку експертного висновку в розмірі 3 500 гривень.

Суд ураховує, що позивач, мотивуючи позовні вимоги, не покликається на вищевказаний висновок експерта, хоча й зазначає про нього. В основу обґрунтування вимоги про стягнення матеріальної шкоди, позивач поклав інший письмовий доказ, зокрема, рахунок ТзОВ «Луцьк-Експо» № ЛЕР-097055 від 26 травня 2021 року. Ціна позову позивачем визначена саме на підставі рахунку ТзОВ «Луцьк-Експо» № ЛЕР-097055 від 26 травня 2021 року, а не висновку експерта № 0040 від 20 грудня 2021 року.

Наведене свідчить, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не посилається на вищевказаний висновок експерта як на підставу своїх позовних вимог.

Також суд ураховує, що за клопотанням представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ухвалою суду від 05 липня 2022 року у цій справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, виконання якої доручено експертам Волинського НДЕКЦ МВС України. Витрати за проведення експертизи судом покладено на відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

Рахунком-фактурою № 1500130-8 від 27 вересня 2022 року Волинського НДЕКЦ МВС України підтверджується, що вартість проведеної у цій справі судової експертизи становить 1 812,29 гривень.

Таким чином, сторони (зокрема, позивач та відповідач ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», кожен зокрема) понесли витрати на підготовку експертного висновку у цій справі.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з принципів розумності та справедливості, а також пропорційності розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу понесених ним витрат в розмірі 3500 гривень за підготовку висновку експерта № 0049 від 23 грудня 2021 року. ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» вимог про розподіл судових витрат на власну користь не заявила та відповідних доказів про понесення таких витрат суду не надала.

Керуючись ст.ст. 270, 137, 141 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в користь ОСОБА_1 3 005 (три тисячі п`ять) гривень 10 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 220 (двісті двадцять) гривень 91 копійку судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1 385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять) гривень 10 копійок витрат на професійну правничу допомогу та 101 (сто одну) гривню 82 копійки судового збору.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, ЄДРПОУ 20782312);

Відповідач 2: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Дата складання повного додаткового рішення - 11 січня 2023 року

Суддя

Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь