Ухвала суду № 108348229, 11.07.2022, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3836/16

Провадження по справі № 1-кс/522/3975/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 за участю власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувало кримінальне провадження за № 22016160000000066 від 01.03.2016 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 305 КК України.

Вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2018 року угоду про визнання винуватості від 24.07.2018 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 22016160000000066 від 01.03.2016 року та між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затверджено. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки.

28.06.2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про скасування арешту майна, яке мотивує наступним. Зазначає, що 26.11.2018 року за результатом розгляду справи винесено вирок, яким призначено покарання. В межах справи згідно ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 06.05.2016 року було накладено арешт на грошові кошти на рахунках ОСОБА_3 та на розрахунковому рахунку, який обслуговується банківською картою № НОМЕР_1 ; зупинення видаткових операцій з грошовими коштами та іншими цінностями, що надходять та вже знаходяться на розрахункових рахунках ОСОБА_3 та на розрахунковому рахунку, який обслуговується банківською картою № НОМЕР_1 ПАТ КБ «ПриватБанк». Судом не скасовано арешт, що унеможливлює користування банківськими картками та коштами. Враховуючи наведене, просить клопотання задовольнити.

Позиція учасників судового розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання про скасування арешту майна.

В судове засідання прокурор не з`явився

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Мотиви суду.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Пунктом 19 частини першої статті 7, статтею 26 КПК України передбачено, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати, окрім інших загальних засад кримінального провадження, засаді диспозитивності, яка полягає в тому, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.ст.284, 369, 371-374 КПК України, судовими рішеннями якими закінчується кримінальне провадження і в яких підлягають відображення рішення щодо долі речових доказів виступають вироку суду, як обвинувальний так і виправдувальний, а також ухвала суду про закриття кримінального провадження.

Судом встановлено, що вироком Приморського районного суду м. Одеси від 26.11.2018 року угоду про визнання винуватості від 24.07.2018 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області ОСОБА_5 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні за № 22016160000000066 від 01.03.2016 року та між обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затверджено. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням строком на три роки.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.

Таким чином, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження № 22016160000000066 від 01.03.2016 року, завершено, судом по справі винесено вирок, то відповідно до норм чинного законодавства, суд, який виносить вирок повинен вирішувати питання про скасування арешту майна.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1 ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170, 173, 174, 303, 306-307, 309 КПК України

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22016160000000066 від 01.03.2016 року накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.05.2016 року- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено та проголошено 14.07.2022 року о 10 год. 30 хв. в залі суду №131.

Слідчий суддя ОСОБА_1

11.07.2022