Ухвала суду № 10834790, 14.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.06.10р.Справа № 17/128-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Александріт", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про визнання договору недійсним

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Ямковий В.І. довіреність б/н від 10.03.10 р.

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

09.04.2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати договір позички б/н від 22.01.2006 року недійсним, зі змінами внесеними листами про зміну платежу на "поворотна фінансова допомога згідно з договором б/н від 22.01.06р." за період з 31.03.06р. по 28.02.07р., а саме:

- лист №3103-1 від 31.03.06р. про зміну призначення платежів, здійснених 16.03.06 р. на суму 30 000,00 грн., на суму 30 000,00 грн., суму 24 000,00 грн. та 24.03.06р. на суму 36 000,00 грн., на суму 45 000,00 грн., на суму 20 000,00 грн.;

- лист № 3004-1 від 30.04.06р. про зміну призначення платежів, здійснених 06.04.06р. на суму 15 000,00 грн.;

- лист № 3006-1 від 30.06.06р. про зміну призначення платежів, здійснених 19.06.06р. на суму 180 000,00 грн.;

- лист № 3108-1 від 31.08.06р. про зміну призначення платежів, здійснених 01.08.06р. на суму 100 000,00 грн., на суму 20 000,00 грн. та 08.08.06р. на суму 96 000,00 грн., та 09.08.06р. на суму 90 000,00 грн., на суму 90 000,00 грн., та 14.08.06р. на суму 57 000,00 грн., на суму 57 000,00 грн., на суму 57 000,00 грн., на суму 49 000,00 грн., та 29.08.06р. на суму 66 000,00 грн.;

- лист № 3009-1 від 30.09.06р. про зміну призначення платежу, здійсненого 04.09.06р. на суму 110 000,00 грн., та 19.09.06р. на суму 20 000,00 грн.;

- лист № 3112-1 від 31.12.06р. про зміну призначення платежу, здійсненого 18.12.06р. на суму 250 000,00 грн., на суму 60 000,00 грн.;

- лист № 3101-1 від 31.01.07р. про зміну призначення платежу, здійсненого 18.01.07р. на суму 200 000,00 грн., та 19.01.07р. на суму 42 000,00 грн., 31.01.07р. на суму 105 00,00 грн.;

- лист № 2802-1 від 28.02.07р. про зміну призначення платежу, здійсненого 12.02.07р. на суму 30 000,00 грн.

20.04.2010 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (а.с. 44) станом на 19.04.10р. підприємство відповідача перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, в зв’язку із чим на момент розгляду та вирішення справи існує загроза ліквідації ТОВ "Александріт", що насамперед може спричинити припинення провадження у справі і унеможливить захист порушеного права позивача.

В силу приписів ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 11.05.10р. застосував заходи до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу, державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію припинення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Александріт" (ЄДРПОУ 32693406) шляхом його ліквідації до вирішення спору по суті.

27.05.10р. господарський суд направив Державному реєстратору Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Ухвалою голови господарського суду від 04.06.10р. строк розгляду спору за заявою судді продовжено до 06.07.10р.

Вивчивши матеріали справи господарський суд погоджується із тим, що оспорюваний позивачем договір позички від 22.01.06 р., копія якого наявна в матеріалах справи, не відповідає вимогам діючого законодавства України з огляду на наступне:

Згідно ч.ч.1-4 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму (позички) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Щодо заперечень позивача того факту, що ним взагалі не підписувалися ані оспорюваний договір ані оспорюванні листи про зміну призначення платежу згідно умов спірного договору, суд зазначає, що для встановлення обставин, на які посилається позивач, необхідно провести відповідну судову експертизу за результатами якої можна буде зробити висновок про обґрунтованість або безпідставність заперечень позивача.

Проте, 18.06.10р. на адресу господарського суду надійшов Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 717348, згідно якого відображається стан юридичної особи ТОВ "Александріт" (ЄДРПОУ 32693406) –припинено.

Положення ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачають, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов’язків іншим юридичним особам –правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи вищенаведене суд припиняє провадження у справі відповідно до приписів п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України не вирішуючи спір по суті.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 75, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.10р. щодо заборони відповідачу, державним реєстраторам та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію припинення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Александріт" (ЄДРПОУ 32693406) шляхом його ліквідації до вирішення спору по суті.

Ухвала суду набирає законної сили з дати її прийняття - 29.06.2010 року і може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку встановленому для оскарження судових рішень.

СуддяА.В. Суховаров