Рішення № 108347216, 10.01.2023, Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/794/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.01.2023смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Єгорової Н.І.,

при секретареві: Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до капрала поліції, поліцейського ВРП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, Сокол Олександра Дмитровича, Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.11.2022 р.,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського ВРП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, Сокол Олександра Дмитровича, Головного управління Національної поліції у Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення посилаючись на те, що постановою від 15.11.2022р. поліцейського ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Сокол О.Д. водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн. за те, що позивач нібито здійснив зупинку автомобіля ближче ніж за тридцять метрів до знаку 5.41.1.

Дану постанову позивач вважає незаконною, необгрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач зазначив, що поліцейським була порушена процедура розгляду справи, чим порушено право водія скористатись правовою допомогою. При викладені обставин адміністративного правопорушення поліцейським не було зібрано належних та допустимих доказів. З метою встановлення відстані до знаку, який забороняє зупинку ближче, ніж за 30 метрів, поліцейським не були застосовані вимірюючі пристрої. Крім того, в постанові зазначено порушення водієм знаку 5.41.1, який передбачає зовсім іншу заборону, ніж ту яка описана в постанові.

Позивач зазначив, що у звязку з відсутністю доказів на підтвердження факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, просить визнати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення від 15.11.2022р. протиправною та скасувати її.

Представник позивача -адвокат Вовчанська Г.С. в судове засідання надала письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити. Долучені до відзиву на позов докази у виді фотознімків просить визнати недопустимим доказом, так як вони не містять дати проведення фотофіксації.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від представника відповідача Головного управління національної поліції в Миколаївській області надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що , на думку відповідача, вимоги позивача є безпідставними і такими що задоволенню не підлягають.

Поліцейський Сокол О.Д. в судове засідання не зявився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином..

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою від 15 листопада 2022 р., винесеною поліцейським ВРПП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області Сокол О.Д. ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..

В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що ОСОБА_1 15.11.2022р. у м.Первомайськ по вул.Вокзальна 56 на транспортному засобі RENAULT DUSTER, р.н.з НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу на знак НОМЕР_2 ближче, ніж за 30 метрів, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч1 ст.122 КУпАП.

Копію постанови було вручено ОСОБА_1 , про що поставлений підпис.

З даною постановою позивач не згодний, про що він зазначив в постанові при отриманні копії.

Позивач та представник позивача в позовній заяві вважають зазначену постанову незаконною, у зв`язку з тим, що вона винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а зібрані інспектором поліції та долучені до відзиву на позов докази недопустими.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути притягнутий заходам адміністративного примусу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, не інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом.

В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги знаку 5.41.1 Правил дорожнього руху України, здійснив зупинку транспортного засобу ближче, ніж за 30 метрів.

Згідно п.8.4 г ПДР України- дорожні знаки поділяються на інформаційно-вказівни, які запроваджеють або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населенних пунктів, різних обєктів, територій, де діють спеціальні правила.

Дорожній знак 5.41.1 вказує на місце розташування наземного пішохідного перехіду.

У відзиву на позов, представник відповідача повідомив суд, що поліцейський помилково зазначив знак 5.41.1, тоді як описав порушення знаку 5.45.1.

Знак 5.45.1 відповідно до Правил дорожнього руху України вказує на пунк зупинки автобуса і позначає початок посадкового майданчика автобуса, що рухається за встановленим маршрутом.

Згідно п.15.9 е ПДР- зупинка забороняється ближче 30м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає- ближче 30м. від дорожнього знака такої зупинки з обох сторін.

Частиною 1 ст.122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлення обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксировання транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішоходніх переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішоходних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішоходними доріжками.

Постановою поліцейського Сокол О.Д. водія ОСОБА_1 визнано винним у порушенні вимог знака Пунк зупинки автобуса, який вказує на зупинку транспортного засобу не ближче ніж за 30м. від дорожнього знака. Поліцейський Сокол О.Д. вважав, що водій ОСОБА_1 зупинив транспортний засіб ближче 30 м. від дорожнього знаку, про що зазначив у постанові.

Позивач ОСОБА_1 заперечує даний факт, у звязку з чим оскаржив постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Згідно із ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В свою чергу, у відповідності до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІнструкціїз оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до пунктів 9-10 розділу ІІІІнструкціїрозгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Доведення правомірності свого рішення про накладення адміністративного стягнення на водія у випадку встановлення факту порушення водієм ПДР, на підставі належно зафіксованих доказів, покладено на суб`єкта владних повноважень .

Враховуючи, що доведення правомірності свого прийнятого рішення про накладення на водія адміністративного стягнення покладено на поліцейського, суд першочергове оцінює докази, надані представником відповідача.

Поліцейський встановив своєю постановою порушення водієм відстані від транспортного засобу до знаку пунк зупинки автобуса, стверджуючи, що вона значно менша, ніж дозволено Правилами дорожнього руху України. Однак, в постанові не зазначено, яким чином визначена відстань від зупинки автомобіля до дорожнього знаку , тобто чи застосовувалися при цьому вимірюючі пристрої..

Водій транспортного засобу не погодився із наведеними в постанові обставинами, про що він зазначив в постанові при отриманні її копії.

На підтвердження факту наявності подій, що мали місце 15 листопада 2022р., представником відповідача були долучені до відзиву на позов фотознімки із зображеннням автомобіля марки RENAULT DUSTER, р.н.з НОМЕР_1 та дорожнього знаку. Однак, на зазначених фотознімках відсутні відомості про дату вчинення фотозйомки. Крім того, по фотознімках неможливо визначити відстань між місцем зупинки автомобіля та дорожнім знаком, так як вони зроблені в різних ракурсах і з ближньої відстані..

За таких обставин, суд вважає долучені до відзиву на позов фотознімки не можна вважати належним доказом із-за відсутності в них відмостей про дату їх вчинення. Інших доказів на підтвердження порушення водієм заборони зупинки ближче ніж за 30м. до дорожнього знаку 5.45.1 , відповідачами не надано.

Щодо порушення процедури розгляду адміністративної справи, суд не погоджується з думкою представника позивача.

Так, відповідно ч. ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті , уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Отже, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право на місці вчинення адміністративного правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу. КУпАП передбачає спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення.

У даному випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося, оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, як це передбачено ч. 4 ст. 258 КУпАП.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 271, 272, 286 КАС України,суд , -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .

Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 169001 від 15.11.2022 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Апеляційне оскарження проводиться відповідно до ст..293, 294 КАС України.

Суддя : Н. І. Єгорова