Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/4121/22
11 січня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов`язання перерахувати пенсію за віком із врахуванням суд доходів, зазначених в архівних довідках та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум,
В С Т А Н О В И В :
16 листопада 2022 року ОСОБА_1 (далі в тексті - позивач) звернулась через представника, адвоката Руденка Олена Анатоліївна (далі в тексті - представник позивача, адвокат) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі в тексті - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), в якому просив суд:
"Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком з 13.12.2021 року ОСОБА_1 доходів, зазначених в архівних довідках від 12.05.2021 № 27301 (за період з березня 2007 року по грудень 2011 року) та від 12.05.2021 № 27301 (за період з січня 2012 року по березень 2016 року), виданих ГБУ «ЦГАТО Москви», у довідці про доходи фізичної особи № 93 від 22.02.2017, виданій ООО «ММУ ЦЗМ», у довідці про доходи фізичної особи №79 від 02.02.2017, виданій АО «ММУ ЦЕНТРОЗЛЕКТРОМОНТАЖ», у довідці про доходи фізичної особи № 718 від 06.02.2018, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи фізичної особи № 90 від 30.03.2018, виданій ООО ММУ ЦЗМ, у довідці про доходи фізичної особи № 7 від 26.10.2021, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2018 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2019 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2020 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2021 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 25.11.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2021 перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію за віком із врахуванням сум доходів, зазначених зазначених в архівних довідках від 12.05.2021 № 27301 (за період з березня 2007 року по грудень 2011 року) та від 12.05.2021 № 27301 (за період з січня 2012 року по березень 2016 року), виданих ГБУ «ЦГАТО Москви», у довідці про доходи фізичної особи № 93 від 22.02.2017, виданій ООО «ММУ ЦЗМ», у довідці про доходи фізичної особи № 79 від 02.02.2017, виданій АО «ММУ ЦЕНТРОЗЛЕКТРОМОНТАЖ», у довідці про доходи фізичної особи № 718 від 06.02.2018, виданій ООО «Оптово-розньїчний торговий центр «Москва», у довідці про доходи фізичної особи № 90 від 30.03.2018, виданій ООО ММУ ЦЗМ, у довідці про доходи фізичної особи № 7 від 26.10.2021, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2018 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2019 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2020 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 25.11.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", та виплатити пенсію за віком з урахуванням раніше виплачених сум".
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №500/4121/22 (20.09.2022 набрало законної сили), ГУ ПФУ в Тернопільській області до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди роботи в Полтавській мехколоні №4 тресту "Полтавасільелектромережбуд" та у російській федерації. З 13.12.2022 позивачу призначено пенсію за віком, але за період з 01.03.2007 по 30.11.2021 внесено нульові суми, оскільки у зв`язку з воєними діями неможливо надіслати запит до пенсійного фонду російської федерації щодо підтвердження сплати страхових внесків. Вказані обставини підтверджуються листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 02.11.2022. Не погоджуючись із такими діями ГУ ПФУ в Тернопільській області позивач зверувся із даним позовом до суду.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, покликаючись на те, що у зв`язку із воєнними діями на території України на даний час не має можливості надіслати запит до пенсійного фонду російської федерації.
Процесуальні дії (рішення) у справі, заяви (клопотання) учасників.
16.11.2022 позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовною заявою Здійснено автоматизований розподіл судової справи №500/4121/22 між суддями. Визначено головуючого суддю у справі Баб`юка П.М.
21.11.2022 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі №500/4121/22. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.
09.12.2022 відповідачем через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву.
Обставини встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 500/2168/22 визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області № 191950014987 від 24.03.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1980 по 19.10.1980 в Полтавській мехколоні № 4 тресту "Полтавасільелектромережбуд" та періоди роботи у російській федерації з 14.03.2007 по 11.02.2008, з 19.03.2008 по 20.02.2009, з 25.02.2009 по 19.02.2010, з 25.03.2010 по 11.03.2011, з 01.04.2011 по 20.01.2012, з 22.02.2012 по 21.01.2013, з 25.02.2013 по 20.01.2014, з 24.03.2014 по 19.01.2015, з 16.03.2015 по 03.03.2016, з 05.04.2016 по 17.02.2017, з 09.03.2017 по 31.05.2017, з 07.08.2017 по 21.02.2018, з 22.02.2018 по 12.02.2019, з 27.02.2019 по 17.01.2020, з 02.03.2020 по 28.01.2021, з 10.03.2021 по 24.11.2021, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13 грудня 2021 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 у справі №500/2168/22, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 залишено без змін.
Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 02.11.2022 № 3694-3861/П-02/8-1900/22 ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано період роботи в Полтавській мехколонії №4 тресту "Полтавасільелектромережбуд" та у російській федерації з 13.12.2021 призначено пенсію за віком. Розмір песії обчислено із заробітної плати за період з 01.07.2000 по 30.11.2021 (з 01.03.2007 по 30.11.2021 внесено нульові суми, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про заробітну плату).
Свою позицію ГУ ПФУ в Тернопільській області мотивує тим, що відповідно статті 40 Закоун України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Для підтвердження заробтіної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості.
У зв`язку із воєнними діями на території України на даний час немає можливості надіслати запит до пенсійного фонду російської федерації щодо підтвердження сплати страхових внесків.
Враховуючи викладене, ГУ ПФУ в Тернопільській області вважає, що правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача, з урахуванням довідок про заробітну плату з російської федераціїї, відсутні.
Не погоджуючись із указаними діями ГУ ПФУ в Тернопільській області, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права застосовані судом під час вирішення спору.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
У відповідності до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту з цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до підпункту з порядку 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком І до цього Порядку.
Мотивована оцінка аргументів сторін щодо наявності або відсутності підстав для задоволення позову.
Суд установив, що на виконання рішення суду від 27.06.2022 у справі № 500/2168/22, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком. Проте, ГУ ПФУ в Тернопільській області, за період з 01.03.2007 по 30.11.2021 внесено нульові суми сплачених страхових внесків страхувальником. Такі дії, ГУ ПФУ в Тернопільській області мотивує тим, що у зв`язку із воєнним станом не можливо надіслати запит до відповідного органу пенсійного фонду російської федерації.
Тож, головним у справі, є питання про те, чи може бути постановлено право особи на пенсійне забезпечення в залежність від неможливості відповідачем перевірити інформацію про розмір сплачених страхових страхувальником, який є резидентом російської федерації.
Визначаючись із спірним питання, суд виходить з наступного.
Як вбачається із архівної довідки ГБУ «ЦГАТО Москвьі» від 12.05.2021 № 27301, ОСОБА_1 з 01.03.2007 по 31.12.2011 отримував заробітну плату, що враховується при обчисленні пенсії. У довідці зазначено, що з 01.01.2001 проводяться відрахування єдиного соціального податку.
Згідно із архівною довідкою ГБУ «ЦГАТО Москви» від 12.05.2021 № 27301 ОСОБА_1 з 01.01.2012 по 31.03.2016, за винятком періоду з 01.02.2015 по 28.02.2015, отримував заробітну плату, що враховується при обчисленні пенсії. У довідці зазначено, що з 01.01.2001 проводяться відрахування єдиного соціального податку.
Відповідно до довідки про доходи фізичної особи від 02.02.2017 № 79 протягом січня - березня 2016 року ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 93 612,20 руб., відповідно до довідки № 93 від 22.02.2017 протягом квітня - грудня 2016 року - 488 765,47 руб., відповідно до довідок № 90 від 20.03.2018, № 718 від 06.02.2018 та № 7 від 26.10.2021 за 2017 рік - 293 339,35 руб., у 2018 році на підставі довідки від 26.10.2021 - 325 386, 84 руб. Із вказаних доходів утримано податок.
ОСОБА_1 згідно з довідкою від 26.10.2021 у 2019 році отримав заробітну плату у розмірі 374 719, 25 руб., згідно з довідкою від 26.10.2021 у 2020 році - 369 387, 76 руб., згідно з довідкою від 25.11.2021 у 2021 році - 357 642, 68 руб.
На підставі довідки ООО «Оптово-Розничньїй торговий центр «Москва» від 24.11.2021 № ТЦЗК-000154 на отриману ОСОБА_1 заробітну плату протягом 2019-2021 рр. були нараховані страхові внески.
Відповідно до абзацу 3 статті 3 федерального закону "Про трудові пенсії в російській федерації" від 17.12.2001 №173-ФЗ, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в російській федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами російської федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором російської федерації.
Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
У справі "Пічкур проти України", заява №10441/06, рішення від 07.11.2013, Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення громадянина, який виїхав на постійне місце проживання за кордон права на пенсійне забезпечення в Україні, де він набув відповідний стаж і сплачував страхові внески, та/або обмеження такого права є порушенням принципу недискримінації, визначеного у статті 14 Конвенції, та порушенням права особи мирно володіти своїм майном, визначеним у Протоколі першому до Конвенції.
Верховний Суд в постановах від 23 березня 2020 року по справі №535/1031/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №414/736/17, від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 27 березня 2018 року у справі №208/6680/16-а, виснував, що порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.,
Поміж з цим, в рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 500/2168/22 суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача у російській федерації з 14.03.2007 по 11.02.2008, з 19.03.2008 по 20.02.2009, з 25.02.2009 по 19.02.2010, з 25.03.2010 по 11.03.2011, з 01.04.2011 по 20.01.2012, з 22.02.2012 по 21.01.2013, з 25.02.2013 по 20.01.2014, з 24.03.2014 по 19.01.2015, з 16.03.2015 по 03.03.2016, з 05.04.2016 по 17.02.2017, з 09.03.2017 по 31.05.2017, з 07.08.2017 по 21.02.2018, з 22.02.2018 по 12.02.2019, з 27.02.2019 по 17.01.2020, з 02.03.2020 по 28.01.2021, з 10.03.2021 по 24.11.2021 підлягають зарахуванню до його страхового стажу.
При цьому, суд установив, що протягом указаних періодів ОСОБА_1 працював, отримував заробітну платну, а з його заробітної платни проводились відрахування із сплати єдиного соціального внеску.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
Втім, суд звертає увагу, що така угода діяла станом на час надання відповіді ГУ ПФУ в Тернопільській області (02.11.2022), тобто на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно із статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року (далі - Угода від 13.03.1992), для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 11 Угоди від 13.03.1992 необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Конституційний Суд України в рішенні від 23.12.2022 № 3 - р/2022 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців)", зазначив, що за Конституцією України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (перше речення частини другої статті 3); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина третя статті 46).
Конституційний Суд України зазначав, що „приписи статті 3 Конституції України зобов`язують державу обґрунтовувати законодавче регулювання, зокрема, у вирішенні питань соціального захисту відповідних категорій громадян [абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019]; „на виконання вимог Конституції України держава має втілювати у своїй діяльності конституційний принцип її відповідальності перед людиною та посутньо пов`язаний із ним принцип „добропорядного врядування (good governance), що полягає в обов`язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя) як загальноєвропейських цінностей [абзац третій підпункту 4.7 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 16 листопада 2022 року № 9-р(II)/2022].
Стосовно потреби захисту принципу юридичної рівності Конституційний Суд України в одному зі своїх рішень зазначив таке: „Порушення рівності конституційних прав і свобод означає, що особа або група осіб за визначеними у статті 24 Конституції України ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, отримує привілеї або зазнає обмеження у визнанні, реалізації чи користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та потрібними [абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019].
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою, а саме - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 12 до Конвенції здійснення будь-якого визначеного законом права забезпечують без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою (пункт 1); ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1 (пункт 2).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що дискримінація означає поводження з особами в різний спосіб без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях; відмінність у ставленні є дискримінаційною, якщо вона не має об`єктивного та розумного обґрунтування, іншими словами, якщо вона не переслідує легітимної мети або немає розумного співвідношення між застосованими засобами та переслідуваною метою [Рішення у справі Пічкур проти України від 7 листопада 2013 року (заява № 10441/06), § 48, § 49].
Відповідно до статті 22 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року), кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Стаття 9 Міжнарного пакту про економічні, соціальні та культурні права, прийнтого Генеральною Асамблеєю ООН 16.12.1966, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожної людини на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування.
Приписи статей 3, 24, 46 Конституції України, наведені юридичні позиції Конституційного Суду України та практика Європейського суду з прав людини дають підстави стверджувати, що позитивні обов`язки держави у сфері соціального захисту полягають, зокрема, у належному виконанні взятих на себе зобов`язань та дотримання гарантій.
Усе викладене свідчить про те, що безвідносно до Угоди від 13.03.1992, стороною якої, є країна агресор (російська федерація), держава, в особі створених нею інституцій повинна виконувати взяти на себе міжнародні зобов`язання, зокрема в сфері соціального забезпечення. Тобто, гарантувати кожному своєму громадянину, який працював за кордоном, отримував офіційний дохід, з якого справлялись відрахування до органів Пенсійного фонду, право на пенсійне забезпечення.
Позивач у даній справі довів належними письмовими засобами доказування (довідками про заробітну плану), розмір свого доходу та розмір відрахувань єдиного соціального внеску. Єдиним аргументом відповідача, є не можливість перевірки вказаної інформації, у зв`язку із агресією російської федерації.
Суд виходить з того, що гарантоване статтею 46 Основного Закону України право на соціальний захист ґрунтується на тому, що розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають бути визначені з урахуванням потреб людини, людської гідності та інших конституційних цінностей, а також на тому, що за наявності економічних та інших передумов розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги мають бути своєчасно індексовані та/або перераховані [Рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 № 3 - р/2022].
Отже, дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком з 13.12.2021 ОСОБА_1 доходів, зазначених в архівних довідках від 12.05.2021 № 27301 (за період з березня 2007 року по грудень 2011 року) та від 12.05.2021^ № 27301 (за період з січня 2012 року по березень 2016 року), виданих ГБУ «ЦГАТО Москви», у довідці про доходи фізичної особи № 93 від 22.02.2017, виданій ООО «ММУ ЦЗМ», у довідці про доходи фізичної особи №79 від 02.02.2017, виданій АО «ММУ ЦЕНТРОЗЛЕКТРОМОНТАЖ», у довідці про доходи фізичної особи № 718 від 06.02.2018, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи фізичної особи № 90 від 30.03.2018, виданій ООО ММУ ЦЗМ, у довідці про доходи фізичної особи № 7 від 26.10.2021, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2018 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2019 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2020 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2021 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 25.11.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", є протиправними.
З цих підстав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд, за правилами статтей 132, 139, 143 КАС України, стягує з відповідача, в користь позивача, понесені останнім судові витрати у справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
Керуючись статтями 2, 5, 12, 90, 132, 139, 143, 241-248, 255, 292, 293, 295, 297 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неврахування при призначенні пенсії за віком з 13.12.2021 ОСОБА_1 доходів, зазначених в архівних довідках від 12.05.2021 №27301 (за період з березня 2007 року по грудень 2011 року) та від 12.05.2021 № 27301 (за період з січня 2012 року по березень 2016 року), виданих ГБУ «ЦГАТО Москви», у довідці про доходи фізичної особи № 93 від 22.02.2017, виданій ООО «ММУ ЦЗМ», у довідці про доходи фізичної особи №79 від 02.02.2017, виданій АО «ММУ ЦЕНТРОЗЛЕКТРОМОНТАЖ», у довідці про доходи фізичної особи № 718 від 06.02.2018, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи фізичної особи № 90 від 30.03.2018, виданій ООО ММУ ЦЗМ, у довідці про доходи фізичної особи №7 від 26.10.2021, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2018 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2019 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2020 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2021 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 25.11.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2021 перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію за віком із врахуванням сум доходів, зазначених зазначених в архівних довідках від 12.05.2021 № 27301 (за період з березня 2007 року по грудень 2011 року) та від 12.05.2021 № 27301 (за період з січня 2012 року по березень 2016 року), виданих ГБУ «ЦГАТО Москви», у довідці про доходи фізичної особи № 93 від 22.02.2017, виданій ООО «ММУ ЦЗМ», у довідці про доходи фізичної особи № 79 від 02.02.2017, виданій АО «ММУ ЦЕНТРОЗЛЕКТРОМОНТАЖ», у довідці про доходи фізичної особи № 718 від 06.02.2018, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи фізичної особи № 90 від 30.03.2018, виданій ООО ММУ ЦЗМ, у довідці про доходи фізичної особи № 7 від 26.10.2021, виданій ООО «Оптово-рознічний торговий центр «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2018 рік, виданій ООО «ТЦ «Москва», у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2019 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2020 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 26.10.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", у довідці про доходи і суми податку фізичної особи від 25.11.2021 за 2021 рік, виданій ООО "ТЦ "Москва", та виплатити пенсію за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по справі, у виді сплаченого судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 11 січня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ 14035769);
Головуючий суддяБаб`юк П.М.
Судове рішення № 108344048, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 11.01.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/4121/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: