Рішення № 108343579, 11.01.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/324/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання протиправними дій та зобов`язання надати відповідь на запит про отримання публічної інформації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві в якому позивач просить:

визнати протиправними дії заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича по наданню незапитуваної інформації всупереч змісту запиту на інформацію ОСОБА_1 від 27 грудня 2021 року;

зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Миколаєві надати ОСОБА_1 копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Титора Дмитра Павловича за серпень-грудень 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

27.12.2021 року засобами електронної пошти позивач звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві із запитом про надання копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Титора Д.П.

04.01.2022 р. відповідачем надано відповідь та інформацію про принципи формування та розмір оплати праці директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Титора Д.П. на 2 аркушах.

Позивач вважає, що активною та свідомою поведінкою по необґрунтованому віднесенню запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом та навмисним приховуванням інформації, відповідач створив перешкоди в реалізації позивачем права на вільне отримання інформації.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 11.01.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

08.02.2022 року за вхід.№ЕП/4971/22 надійшов відзив на позов, який обґрунтовано наступним.

На адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від позивача надійшов запит на отримання публічної інформації від 27.12.2021 року.

На вказаний лист ТУ ДБР у м. Миколаєві надало відповідь від 04.01.2022 р. №Т-4470/ЗПІ/16-03-16/21, відповідно до якої у наданні копій розрахунково-платіжних відомостей ОСОБА_2 було відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», разом з тим, надана інформація про принципи формування та розмір оплати праці посадової особи.

14.02.2022 за вхід.№9108/22 надійшла заява представника позивача про стягнення судових витрат.

11.02.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представником позивача наголошено на відсутності повноважень у ОСОБА_3 права на самопредставництво та неможливість використання нікчемного наказу ДБР №373 від 29.06.2021 року.

17.02.2022 року за вхід. №ЕП/6509/22 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зокрема, представник відповідача зазначає, що питання представництва інтересів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві неодноразово було предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанції, де встановлено, що виписка з ЄДРПОУ є належним і достатнім (достовірним) доказом наявності повноважень Марії Горнецької.

22.02.2022 року за вхід.№10899/22 надійшла відповідь на заперечення.

Ухвалою суду від 24.03.2022 року зупинено провадження по справі №420/324/22.

Ухвалою суду від 11.01.2023 року поновлено провадження по справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

27.12.2021 року засобами електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1) ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві із запитом про надання публічної інформації, а саме про надання копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_2 за серпень-грудень 2021 року.

04.01.2022 року листом №Т-4470/ЗПІ/16-03-16/21 Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві надана відповідь на електронну пошту позивача (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), якою відмовлено у наданні копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Титора Дмитра Павловича за серпень-грудень 2021 року на підставі п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», разом з тим, надана інформація про принципи формування та розмір оплати праці посадової особи.

Релевантні джерела права та висновки суду

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

28 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову по справі №420/8015/22 (адміністративне провадження №К/990/27803/22), в якій сформовано правовий висновок у подібних правовідносинах.

Так, Верховним Судом зазначено наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію» №2657-XII інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Положеннями статті 9 Закону України №2657-XII обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Згідно зі статтею 1 цього Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 3 цього Закону закріплює гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації.

Згідно з вказаною статтею, право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Закону, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до частин другої - шостої статті 19, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним.

Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Строк розгляду запитів на інформацію визначено статтею 20 Закону.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 22 Закону, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Відповідно до статті 23 вказаного Закону, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з відмовою відповідача надати інформацію на запит позивача про надання копій розрахунково-платіжних відомостей директора Територіального управління Державного бюро розслідувань у м. Миколаєві за серпень-грудень 2021 року.

Виходячи з системного аналізу норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що в цьому випадку запитувана позивачем інформація не віднесена до конфіденційної, таємної або службової, а тому відсутні підстави вважати її такою, що має обмежений доступ.

Відтак, суд вважає відмову у наданні такої інформації на запит позивача протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічну правову позицію щодо вирішення спору в подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2020 року в справі № 820/4282/17.

Суд враховує, що типова форма розрахунково-платіжної відомості була затверджена наказом Державного комітету статистики від 05.12.2008 №489.

Із типової форми розрахунково-платіжної відомості працівника суд установив, що вона включає у себе відомості про розмір та складові заробітної плати працівника за відповідний календарний період у розрізі основних та додаткових видів оплати праці, а також відомості про розмір вирахуваних податків.

Відповідно до положень ч.5 ст.6 Закону № 2939-VI визначено, зокрема, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» №2297-VI персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Відповідно до положень частин 1-3 ст.5 Закону № 2297-VI об`єктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації"».

Згідно з вимогами ч.6 ст.6 Закону України № 2939-VI не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до абз.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про запобігання корупції» зазначені у декларації відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, місця проживання, дати народження фізичних осіб, щодо яких зазначається інформація в декларації, місцезнаходження об`єктів, які наводяться в декларації (крім області, району, населеного пункту, де знаходиться об`єкт), номера рахунку в банківській чи іншій фінансовій установі, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Конституційний Суд України рішенням № 2-рп/2012 від 20 січня 2012 року встановив, що перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

З огляду на викладене, суд вважає, що інформація, що зазначається в декларації, у тому числі про отримані доходи суб`єкта декларування (п.7 ч.1 ст.46 Закону №1700-VII) не є інформацією з обмеженим доступом та є відкритою.

Статтею 3 Закону №1700-VII визначено суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України (п.п «д» п.1 ч.1 ст. 3 Закону №1700-VII); посадові та службові особи Державного бюро розслідувань (п.п «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону №1700-VII).

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 60 Закону №1700-VII, інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету або за рахунок технічної або іншої допомоги в рамках реалізації в Україні програм (проектів) у сфері запобігання, протидії корупції особам, зазначеним у пункті 1, пунктах "а" і "в" пункту 2 та пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов`язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

Відмовляючи у задоволенні запиту позивача, відповідач послався лише на те, що відповідно до пункту 2.2 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом Державного бюро розслідувань від 29.06.2021 року №373, відомості про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом.

Втім, присвоєння певному документу грифу «для службового користування» та включення відповідного виду інформації до переліку відомостей, що становлять службову інформацію, саме по собі не є підставою для відмови у задоволенні запиту на інформацію та наданні запитуваної у ньому інформації, оскільки така підстава не передбачена частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для відмови у задоволенні запиту позивача з посиланням на те, що відомості про встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР становлять інформацію з обмеженим доступом, оскільки згідно наведених вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про запобігання корупції» інформація про розміри, види оплати праці осіб рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, посадових та службових осіб органів Державного бюро розслідувань відноситься до категорії інформації, обмеження доступу до якої заборонено.

Отже, доводи відповідача про те, що копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві за серпень-грудень 2021 року, які позивач просив йому надати, є службовою інформацією, яка належить обмеженню, прямо суперечить наведеним вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому надання на запит інформації про принципи формування та розмір оплати праці директора ТУ ДБР у м. Миколаєві без зазначення конкретних розмірів отриманої заробітної праці є неправомірним та не свідчить про надання публічної інформації, яку запитував позивач.

За таких обставин суд вважає, що дії відповідача у спірних правовідносинах, які полягають у не наданні публічної інформації на запит є протиправними, а належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача надати запитувану інформацію.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28.12.2022 року по справі №420/8015/22, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Щодо відсутності повноважень Марії Горнецької.

Так, згідно з вимогами ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Згідно з вимогами ч.3 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

При цьому, відповідно до п.2 ч.1 ст.1 цього Закону витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Реєстр) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Отже, наявність відповідного запису у Реєстрі про те, що особа, що підписала відзив на позов та заперечення, Горнецька М.В. має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи ТУ ДБР у м. Миколаєві, діє в судах без окремого доручення (самопредставництво) з усіма правами та обов`язками сторони, в тому числі, подання процесуальних документів, оскарження судових рішень та надана Виписка з ЄДРПОУ є належними і достатніми (достовірними) підтвердженнями наявності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд, що повністю спростовує доводи позивача.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. ст. 2-9, 12, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві про визнання протиправними дій та зобов`язання надати відповідь на запит про отримання публічної інформації - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії заступника директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохути Бориса Валерійовича по ненаданню копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Титора Дмитра Павловича за серпень-грудень 2021 року на запит ОСОБА_1 від 27 грудня 2021 року.

Зобов`язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у м. Миколаєві надати ОСОБА_1 копії розрахунково-платіжних відомостей директора ТУ ДБР у м. Миколаєві Титора Дмитра Павловича за серпень-грудень 2021 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Заступник директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві Плохута Борис Валерійович (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, телефон: НОМЕР_2, official@mk.dbr.gov.ua)

Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві (адреса: 54020, м. Миколаїв, вул. Погранична, 9, код ЄДРПОУ 42341034, телефон: НОМЕР_2, official@mk.dbr.gov.ua)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.