Ухвала суду № 108342075, 10.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

10 січня 2023 р.Справа № 120/8662/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Мирослава" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Фермерського господарства "Мирослава" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 28.10.22 р. позов залишено без руху та вказано на необхідність подання заяви про поновлення строку звернення до суду, зокрема, стосовно рішень від 03.11.2021 р. та від 15.12.2021 р.

16.11.22 р. надійшла заява про поновлення строків звернення, в якій позивач зазначає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки на території України запроваджено воєнний стан.

В ухвалі від 21.11.2022 р., за наслідком розгляду поданої заяви, вказано, що позивачем не доведено факт того, що через обмеженння впровадженні воєнним станом останній не міг своєчасно звернутись до суду. Відтак, причини наведені в заяві не є поважними. Запропоновано подати заяву про поновлення строку звернення до суду вказавши інші причини пропуску строку з наданням підтверджуючих доказів.

12.12.2022 р. надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач вказав, що працівники, які займались бухгалтерською та претензійною діяльністю по господарству після початку бойових дій в терміновому порядку виїхали за кордон, не залишивши відповідних документів. Тому необхідний був час для поновлення втраченого.

За відсутності доказів, які б підтверджували, що на господарстві працювали особи, які здійснювали бухгалтерську та претензійну діяльність та відсутність відомостей, що останні з початку ведення воєного стану на території України до 24.10.2022 р. (дата подачі позову) були відсутні на робочих місцях та/або виїхали разом з бухгалтерськими документами, суд ухвалою від 15.12.2022 р. продовжив строк усунення недоліків та запропонував позивачу надати докази поважності причин пропуску строку, а саме: належним чином завірені копії штатного розпису чинного станом на 24.02.2022 р., накази/розпорядження/ посадові інструкції, які підтверджують факт прийняття на роботу осіб, які відповідальні за ведення бухгалтерського обліку та претензійної роботи та факт покладення на таких осіб роботи щодо ведення бухгалтерського обліку та претензійної роботи, накази/розпорядження, що підтверджують відсутність цих працівників після 24.02.2022 р. до жовтня 2022 р. (накази про відпустку, відрядження, табель робочого часу, тощо); докази на підтвердження надання бухгалтерським доокументам, що стосуються спірної ситуації, статусу "втрачені"; звернення до відповідних органів, установ, підприємств для відновлення "втраченого"; відповіді цих суб"єктів тощо.

06.01.2023 р. на виконання ухвали від 15.12.2022 р. позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій пояснено, що всю фізичну роботу виконує голова фермерського господарства та працівники, які винаймаються разово та на певний проміжок робіт. Так само не є можливим для такого дрібного фермерського господарства утримувати штат із осіб, які б відповідали за ведення бухгалтерської, претензійної та інших видів організаційних робіт. Відатк, надати до суду запропоновані види документів, для господарства не є можливим, оскільки у кожному конкретному випадку особи, які допомогали господарству подавати необхідні звіти та вести діяльність господарства документально,- до штату працівників господарства не входили. Вказано, що працівники, які допомагали вести господарство, усі види звітних робіт - мали працювати дистаційно, але виконати все вчасно та у строки - не змогли.

Відтак позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин які викладені як у попередній заяві так і у досліджуваній.

При цьому окремо звертається увага на не виконання вимоги ухвали суду щодо надання доказів на підтвердження надання бухгалтерським документам, що стосуються спірної ситуації, статусу "втрачені"; доказів звернення до відповідних органів, установ, підприємств для відновлення "втраченого"; відповіді цих суб"єктів тощо.

Підставою для витребування таких доказів, як зазначалось вище, стали пояснення позивача про те, що "працівники, які займалися веденням бухгалтерської та претензійної діяльності по ... господарству, в терміновому порядку виїхали за кордон разом з неповнолітніми дітьми, не залишивши ... як частини документів, які вони опрацьовували, так і контактів зв"язку із ними, на той час. Тому ...було необхідним докласти багато зусиль та часу для поновлення втраченого. "

Отже, надаючи оцінку поданим заявам та поясненнням викладених у них, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк, передбачений статтею 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Так, позивач вказує, що на території України введено воєнний стан, відтак, на його думку це є поважною причиною.

Тут слід вказати, що дійсно Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжено згідно відповідних Указів ПУ та діє і по цей час.

В розумінні статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 10.11.2022 р. у справі № 990/115/22.

Ураховуючи те, що останній день перебігу процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі в частині вимог припав на період повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, ця обставина могла унеможливити дотримання такого строку позивачем за умови надання ним до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом, та могла б бути визнаною поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Однак, позивачем не було надано жодних доказів, на підтвердження викладених у заявах обставин та які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву в шестимісячний строк після отримання спірних рішень від 03.11.2021 р. та від 15.12.2021 р.

За таких обставин, суд доходить висновку, що причини наведені позивачем в заявах про поновлення строків не є поважними. У зв"язку з чим слід вказати наступне.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що при подані позову не було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що стало підставою для залишення позову без руху, а на усунення недоліків позовної заяви вказано причини пропуску строку, які не визнані судом поважними, - позовна заява в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень №3320454/24895102 від 03.11.2021 р. та №3526283//24895102 від 15.12.2021 р. і зобов`язання зареєструвати податкові накладні №12 від 13.09.2021 р. та №14 від 04.10.2021 р. - підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 29, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень №3320454/24895102 від 03.11.2021 р. та №3526283//24895102 від 15.12.2021 р. і зобов`язання зареєструвати податкові накладні №12 від 13.09.2021 р. та №14 від 04.10.2021 р. - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна