Ухвала суду № 108342017, 09.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

09 січня 2023 р.Справа № 120/137/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивача зазначив, що у 1995 році ОСОБА_1 разом з його дружиною та сином зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 та включено до списків позачерговиків.

15.12.2005 позивач був звільнений у запас Збройних Сил України за станом здоров`я на підставі наказу командувача внутрішніх військ МВС України від 01.12.2005 №93о\с.

27.12.2006 рішенням засідання житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 , яке було оформлене протоколом №48, з огляду на звільнення ОСОБА_1 зі служби на пенсію за станом здоров`я у грудні 2005 року позивач був поставлений в пільгову чергу на позачергове отримання житла.

Листом в/ч НОМЕР_1 від 15.12.2021 за 50/28/29-1921 позивач був запрошений до в/ч НОМЕР_1 на засідання житлово-побутової комісії, яке мало відбутись 23 грудня 2021. Позивач наголошує, що в його присутності на засіданні комісією 23.12.2021 жодних рішень за результатами цього засідання не приймалось і не оголошувалось, хоча й обговорювалось питання його перебування на квартирному обліку.

В подальшому, листом в/ч НОМЕР_1 від 29.12.2021 №50/28/29-2010 позивача було повідомлено про те, що «житлово-побутовою комісією військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на засіданні від 23.12.2021 прийнято рішення зняти ОСОБА_1 та його дружину з квартирного обліку військової частини НОМЕР_1 та виключити їх зі списків загальної та пільгової «позачергової» черги відповідно до пункту 1 статті 40 Житлового Кодексу України».

Оскільки до зазначеного листа не був доданий витяг з протоколу засідання житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 від 23.12.2021, позивач 04.01.2022 звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 та командувача Національної гвардії України зі скаргою на неправомірні дії посадових та службових осіб житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 щодо зняття його разом з дружиною з квартирного обліку, в якій містилось прохання надати витяг з протоколу засідання житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 від 23.12.2021.

Лише листом Західного територіального управління від 14.02.2022 за № I- 211, позивач отримав витяг з протоколу засідання житлово-побутової комісії в/ч НОМЕР_1 №15 від 23.12.2021.

На думку позивача, рішення житлової комісії, оформлене протоколом № 15 від 23.12.2021 є протиправним, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовом щодо його скасування та зобов`язання житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 та його дружину на квартирному обліку, як осіб, що потребують поліпшення житлових умов, із включенням до списків загальної черги на загальних підставах з 12.08.1995 та до списків пільгової черги позачергового квартирного обліку з 29.12.2006.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вказана норма кореспондується із частиною 1 статті 123 КАС України, у якій йдеться про те, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Водночас, особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України оформленого протоколом за №34 від 23.12.2021.

Отже, позивачем оскаржується індивідуальний акт, що датовані 23.12.2021, а тому саме з моментом ознайомлення з таким актом пов`язується початок перебігу строку звернення до суду із позовними вимогами щодо його скасування. В даному випадку, як самостійно зазначає позивач у поданому до суду позові, копію протоколу він отримав 14.02.2022. Водночас позовна заява надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду 04.01.2023, тобто у строк, що значно перевищує шість місяців з дня, коли позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів рішеннями, що оскаржуються.

В контексті наведеного суд також критично оцінює обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, що наведені у поданій разом з матеріалами позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду, виходячи з наступного.

Так, у відповідній заяві про поновлення строку звернення до суду позивач покликається на те, що первинно 20.12.2022 він оскаржив вищенаведене рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Калинівського районного суду Вінницької області. Проте, ухвалою районного суду від 27.12.2022 йому було відмовлено у відкриття провадження та роз`яснено, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Разом із тим, слід зазначити, що звернення позивача до Калинівського районного суду 20.12.2022 також відбулось поза межами строків визначених ст. 122 КАС України, а відтак прийняття районним судом Ухвали від 27.12.2022 не можна вважати поважної причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адже позивачу про оскаржуваний індивідуальний акт було відомо ще у січні місяці 2022 року.

Крім того, відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Наведене узгоджується з повноваженнями суду при вирішенні справи. Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності, дій, рішення суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, прийняти рішення.

Отже, для прийняття рішення про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, прийняти рішення суд неодмінно повинен встановити факт допущення з боку відповідача бездіяльності, дій, рішення та констатувати їх протиправний характер внаслідок порушення прав, свобод та інтересів позивача з боку відповідача-суб`єкта владних повноважень.

У рамках адміністративного судочинства:

дії - це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні

суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - це певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Згідно з прохальною частиною позовної заяви позивач, окрім іншого, просить суд зобов`язати Головне управління Національної гвардії України прийняти та затвердити рішення щодо розподілу жилої площі на військову частину НОМЕР_1 для забезпечення його та членів його сім`ї житловим приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм.

Втім, мотивувальна частина позову не містить жодних обґрунтувань заявленої позовної вимоги. Також, матеріали позовної заяви не містять доказів того, що Головне управління Національної гвардії України відмовляється вчиняти наведені в прохальній частині позову дії.

Відтак позивачу необхідно конкретизувати, яку саме бездіяльність (дії чи рішення) Головного управління Національної гвардії України він вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких ним заявлено до відповідного суб`єкта владних повноважень вищезазначену позовну вимогу.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом:

- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску;

- уточнення змісту заявлених позовних вимог чи/або складувідповідачів за даним позовом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна