Рішення № 108342, 04.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.06 р. Справа № 45/185

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Скандинавія –Фіш”,

ЄДРПОУ 33693449, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш”,

ЄДРПОУ 32085064, м. Донецьк

про стягнення 104 637 грн. 42 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Митрюшин Д.Ф.– дов.

Від відповідача: Іваненко Д.С. – дов.

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Скандинавія – Фіш”, м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 104 637 грн. 42 коп., в тому числі основний борг – 95 730 грн. 60 коп., пеня – 6 308 грн. 64 коп., інфляція – 1 526 грн. 00 коп., три проценти річних – 1 072 грн. 18 коп.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 82 858 грн. 85 коп., в тому числі основний борг - 74 745 грн. 60 коп., пеня – 5 920 грн. 65 коп., інфляція – 1 506 грн. 64 коп. та три проценти річних – 685 грн. 96 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань по договору купівлі-продажу б/н від 01.01.2006р. в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, видаткову накладну, довіреність на отримання матеріальних цінностей та акт звірки.

Одночасно позивачем в порядку ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України заявлене клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, зокрема: будівлю літ.А-2, Б-1, загальною площею 2440,1кв.м., розташовану по вул. Професорів Богославських №3, транспортний засіб: VOLVO ХС90, АН0038АА, дв.:В5254Т23456998, к.: YV1СМ59G741129668, ш.:0, 2004р. р.в., чорного кольору; транспортний засіб, VOLVO FH12, 41486ЕВ, дв.:D12С420190348, к.:0,ш.:YV2АDАА6В258875, 2000 р.в., білого кольору та транспортний засіб SCHMITZ SKO 24, 30308ЕА, дв.:0, к.:0, ш.:WSMS7480000431222, 1999 р.в., білого кольору.

Відповідач письмового відзиву не надав, проте його представник у судовому засіданні 04.09.2006р. позовні вимоги в частині основного боргу визнав, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлене наступне:

01.01.2006р. між позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Скандинавія-Фіш” та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш” був укладений договір купівлі - продажу б/н.

Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов’язався поставити товар (рибу свіжоморожену та морепродукти) в найменуванні, асортименті, кількості та по ціні, що визначені відповідною накладною, які є невід’ємною частиною цього договору.

В свою чергу, відповідач зобов’язався приймати та сплачувати отриманий товар в порядку та на умовах, визначених договором.

На виконання умов договору купівлі-продажу б/н від 01.01.2006р. позивач поставив відповідачу товар, що визначений у видатковій накладній №СФ-0000019 від 17.01.2006р. на 95 730 грн. 60 коп.

Даний товар відповідачем був отриманий відповідно до довіреності на отримання цінностей серія ЯЛМ №073970 від 17.01.2006р.

За приписом п.4.3 договору б/н від 01.01.2006р. відповідач зобов’язаний сплатити вартість отриманого товару протягом 21 банківського дня, включаючи дату отримання товару.

Відповідачем частково була погашена заборгованість по сплаті вартості отриманого товару. Проте, заборгованість перед позивачем становить 74 745 грн. 60 коп.

Згідно п.4.4 договору купівлі-продажу б/н від 01.01.2006р. у разі прострочення терміну оплати більш ніж три банківських дні, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного позивачем нарахована пеня у сумі 5 920 грн. 65 коп.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем нараховані та пред’явлені до стягнення інфляція у сумі 1 506 грн. 64 коп. та три проценти річних у сумі 685 грн. 96 коп.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 82 858 грн. 85 коп., в тому числі основний борг - 74 745 грн. 60 коп., пеня – 5 920 грн. 65 коп., інфляція – 1 506 грн. 64 коп. та три проценти річних – 685 грн. 96 коп.

Відповідач у судовому засіданні основний борг у сумі 74 745 грн. 60 коп. визнає, проте письмового відзиву не надав. Проти стягнення санкцій заперечує.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивачем був поставлений товар на суму 74 745 грн. 60 коп. (з урахуванням часткової сплати заборгованості), що підтверджується видатковою накладною №СФ-0000019 від 17.01.2006р.

Вказаний у накладній товар (менек с/м) відповідачем був отриманий. Даний факт підтверджується підписом останнього на видатковій накладній, відміткою про отримання та довіреністю на отримання цінностей серія ЯЛМ №073970 від 17.01.2006р., яка видана на ім’я Колесника Андрія Петровича.

З урахуванням вимог п.4.3 договору б/н від 01.01.2006р. відповідач повинен був сплатити вартість отриманого товару протягом 21 банківського дня, включаючи дату отримання товару.

Таким чином, строк сплати вартості товару спливає 06.02.2006р.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати грошових коштів, всупереч умовам договору та вимогам ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України відповідач не виконав.

Між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків станом на 24.07.2006р. Згідно з даним актом відповідачем підтверджена наявність заборгованості у сумі 74 745 грн. 60 коп. (а.с.48).

При дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що під час укладення договору купівлі-продажу б/н від 01.01.2006р. сторонами було обумовлені випадки прострочення терміну оплати більш ніж три банківських дні, при настанні яких відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно нарахована та пред’явлена до стягнення пеня у сумі 5 920 грн. 65 коп.

Розрахунок пені є арифметично вірним та відповідачем не заперечується.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає випадки, коли боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем своєчасно та у повному обсязі не була сплачена вартість поставленого товару, суд дійшов до висновку, що позивачем правомірно нараховані та пред’явлені до стягнення інфляція у сумі 1 506 грн. 64 коп. та три проценти річних у сумі 685 грн. 96 коп.

Розрахунки сум санкцій є арифметично вірними, а також такими, що відповідають законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи та з боку відповідача не заперечуються.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем, обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 82 858 грн. 85 коп., в тому числі основний борг - 74 745 грн. 60 коп., пеня – 5 920 грн. 65 коп., інфляція – 1 506 грн. 64 коп. та три проценти річних – 685 грн. 96 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно клопотання позивача в порядку ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, зокрема: будівлю літ.А-2, Б-1, загальною площею 2440,1кв.м., розташовану по вул. Професорів Богославських №3, транспортний засіб: VOLVO ХС90, АН0038АА, дв.:В5254Т23456998, к.: YV1СМ59G741129668, ш.:0, 2004р. р.в., чорного кольору; транспортний засіб, VOLVO FH12, 41486ЕВ, дв.:D12С420190348, к.:0,ш.:YV2АDАА6В258875, 2000 р.в., білого кольору та транспортний засіб SCHMITZ SKO 24, 30308ЕА, дв.:0, к.:0, ш.:WSMS7480000431222, 1999 р.в., білого кольору, то воно судом залишене без задоволення як необгрунтоване, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б утруднили або зробили неможливим виконання судового рішення, позивачем не надано, судом не встановлено.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем було надлишково сплачене державне мито, яке у відповідності із ст. 47 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню.

Судові витрати у відповідності з вимогами ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Скандинавія – Фіш”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 82 858 грн. 85 коп., в тому числі основний борг - 74 745 грн. 60 коп., пеня – 5 920 грн. 65 коп., інфляція – 1 506 грн. 64 коп. та три проценти річних – 685 грн. 96 коп., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфіш”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Скандинавія – Фіш”, м. Київ, основний борг у сумі 74 745 грн. 60 коп., пеню у сумі 5 920 грн. 65 коп., інфляцію у сумі 1 506 грн. 64 коп., три проценти річних у сумі 685 грн. 96 коп., а всього у сумі 82 858 грн. 85 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 828 грн. 59 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 93 грн. 22 коп.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Скандинавія – Фіш”, м. Київ надлишково сплачене державне мито у сумі 21 грн. 81 коп., яке сплачене платіжним дорученням №249 від 09.06.2006р.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 06.09.2006р.

Суддя Плотніцький Б.Д.